Не треба вмирати за Україну, треба жити для неї - добровольці, які воюють на Донбасі. Російські солдати їх бояться, путінські ЗМІ називають карателями, "ДНРовці" мучать і вбивають у полоні.

Побоюється їх і українська влада. І є від чого - серед бійців добровольчих батальйонів зростає невдоволення. Минуло півроку після перемоги Майдану, а успіхи нової влади не завжди помітні з переднього краю бойових дій.

Союзники влади вимагають "не загострювати", "не розгойдувати човен", "дочекатися закінчення війни". Однак, було б помилкою не помічати прогресуючу хворобу - тоді, коли можна обійтися "таблетками". Замість операції, в результаті якої, за статистикою, виживають не всі.

Вирішили допомогти владі - довідатися сподівання людей, які, не шкодуючи себе, борються за Україну. Тим більше, що і інстинкт самозбереження, успадкований від "папєрєдніків", радить не нехтувати показами цього барометра - настроями самої активної частини суспільства.

Ми ставили бійцям добровольчих батальйонів з числа майданівців одні і ті ж питання. За що готові гинути патріоти? Чи задоволені плодами Майдану? Які претензії пред'являють керівництву країни?

Анатолія Биляченко, бійця батальйону "Донбас" турбує, що 4 командира, яких він знав, за дивним збігом були вбиті в серпні, все - пострілами у спину.

"Як "майданутий", взагалі не бачу, чим мені бути задоволеним, - каже Анатолій, - я Воюю за своїх онуків і дітей. Щоб не сказали, що дід колись проспав на дивані країну. Не так давно почав пишатися Україною. З такою країною можна і перемогти. Але не вистачає люстрації, ніхто не покараний з міліції, яка була при Захарченко. Менти потихеньку нахабніють знову", - говорить Биляченко.

З його батальйону 12 людей йдуть у парламент за списками різних партій. Однак, він не впевнений, що буде за них голосувати. Вважає, що в партійні списки потрапляють за ознакою лояльності до влади і близькості до грошових мішків.

"Партії - це клуби за інтересами. ", - каже боєць.

Сьогоднішня ситуація в країні йому вже нагадує ту, яка була перед падінням режиму Януковича.

"Ті, хто на вершині, вони не помічають, що сидять на бочці з порохом, хоча гніт вже горить. Безліч майданівців вже не з палицями, а зі зброєю. І якщо зараз хоч 200 вийдуть на Майдан з автоматами, як їх зупинити? Треба б Президенту помітити цю тенденцію і не доводити людей до крайнього ступеня відчаю", - каже боєць.

Андрій Дзіндзя, боєць батальйону "Азов", вважає єдиним серйозним досягненням влади відсторонення від неї комуністів.

Не треба вмирати за Україну, треба жити для неї - добровольці, які воюють на Донбасі. Російські солдати їх бояться, путінські ЗМІ називають карателями, "ДНРовці" мучать і вбивають у полоні.

"Моніторю інформацію по Донецькому аеропорту, і бачу: якщо б з самого початку, так само злагоджено воювали військові разом з Правим сектором і добровольцями, не сталося б Іловайського котла. Не зрозуміло - чи то раніше військові генерали валяли дурня, чи спеціально працювали на ворога ", - говорить Дзіндзя.

Для себе він цю війну почав ще в період боротьби з беззаконням ДАІ, і вона логічно зросла в боротьбу з режимом Януковича. Але майданівських цілей досягти не вдалося.

"Оновлення не відбулося. Відверті зрадники знову лізуть у владу.

До нинішньої влади Дзіндзя пропонує ставитися як до перехідної.

"Бачу негарні речі в уряді, але вважаю, що ще рано робити висновки. Не будуть "регіони" і комуністи в парламенті - це головний плюс. Де немає комуністів, там є еволюція".

Віктор Кондратюк, командир відділення батальйону "Дніпро-1", не вважає нинішню владу майданівською, але зауважує, що від Майданів народ втомився.

Не треба вмирати за Україну, треба жити для неї - добровольці, які воюють на Донбасі. Російські солдати їх бояться, путінські ЗМІ називають карателями, "ДНРовці" мучать і вбивають у полоні.

"Воюємо проти фізичного захоплення території нашої країни, щоб як можна менше квадратних кілометрів залишалося в руках у ворога. Але на практиці доводиться воювати і проти того, що відбувається всередині країни. Люди, які скомпрометували себе участю в попередній владі, вони не усунуті, у них є повноваження, вони займають пости. Це головний злочин проти ідеалів Майдану. Треба і з цим воювати. Але силових методів не хотілося б", - каже Кондратюк.

Найбільше Кондратюк незадоволений військовим керівництвом.

"Замість спланованої військової доктрини у нас є ситуативні рішення, які йдуть не на випередження, а на порятунок ситуації. Немає зв'язку: нас слухають сепаратисти, а ми їх - ні. Якщо ворог отримує інформацію про наші плани, всі подальші дії марні", - каже Кондратюк.

Критикує Кондратюк і умови мирного плану Порошенка.

"Мир існує лише на папері. На наші ділянки тиск лише посилився.

Позавчора не дочекалися підкріплення: наш БТР потрапив у засідку на 5-кілометрової території, яку українська сторона контролює кілька місяців".

Василь Щербаков, боєць батальйона "Київська Русь" звинувачує керівництво АТО в загибелі свого командира Олександра Гуменюка.

Не треба вмирати за Україну, треба жити для неї - добровольці, які воюють на Донбасі. Російські солдати їх бояться, путінські ЗМІ називають карателями, "ДНРовці" мучать і вбивають у полоні.

"15 серпня штаб АТО послав нас у село Малоіванівка, де нас відрізав російський спецназ і цілеспрямовано почав бити з 4 сторін. Комбата вбили снайперським пострілом. Підставили, як неугодного. Який без дозволу штабу відбив у сепаратистів Сіверськ з 40 бійцями (про що Міноборони умолчало - нагородило всіх, крім нас). Село Фащівки, де був блокпост, взяв з 4 розвідниками, захопивши в полон чотирьох із зброєю і гранатами (і знову ніхто не нагороджений). Нас послали на смерть - це був наказ і засідка конкретно на Батю. Незадовго до своєї смерті Батя звернувся до Порошенко, сказав: "Поверніться обличчям до своєї армії або багнети впруться вам в...".

Щербаков налаштований рішуче. На своїй сторінці у Фейсбук написав, що влада продала Майдан і він оголошує їй війну.

"Я пішов воювати за незалежність своєї країни, захищати цілісність та державність, але після 3 місяців війни зрозумів, що варто захищати рідну землю, сім'ю, але не державу, яка мені ворог. Цинізм влади вражає. Бійцю з позивним "Кіт" куля снайпера потрапила в голову, зупинилася в 4 мм. від мозку. Йому наказано з'явитися в частину для подальшого проходження служби. Бійцю з позивним "Краб" куля снайпера пройшла через голову, вибивши око, повністю знищивши лицьову кістку і кістки перенісся. А йому поставили діагноз: травма ока та забій мозку", - обурений Щербаков.

Після загибелі комбата ситуація в батальйоні, який він створив, за словами Василя, змінилася кардинально.

"Поки командував патріот, батальйон зайняв 6 населених пунктів без жодного вбитого, а зараз несе втрати, з батальйону дезертирували близько ста осіб".

Бійці помітили закономірність: якщо штаб АТО посилає на завдання, там чекає засідка. Тому Олександр Гуменюк відмовлявся виконувати бездумні накази, згадує боєць.

"Батя (Гуменюк) говорив: "Не треба вмирати за Україну, треба для неї жити". Це те, чого він навчав. Але...

Розчаровуються, бачачи нових псів, що дорвалися до влади".

Щербаков вважає, що поки, на жаль, Небесна сотня на Майдані і які загинули на цій війні товариші даремно склали голови.

"Маємо ту ж корупцію, то ж кумівство, олігархи п'ють кров народу, наживаючись на війні. Йде знищення патріотів, а нагороди отримують труси і штабні сволоти".

За його словами, не один Гуменюк, але і ще 6 найбільш "неслухняних" і патріотичних комбатов були вбиті в серпні.

"Якщо так буде продовжуватися, можемо розвернутися на Київ. Так само, як і я вважають 80% фронтовиків".

Враховуючи серйозність висловлених звинувачень, звернулися за коментарем до прес-служби АТО.

"Якщо боєць когось в чомусь звинувачує, він повинен звернутися із заявою в штаб АТО, або у військову контррозвідку. За фактом загибелі Гуменюка - в тому числі. Якщо буде заява, буде проведено службове розслідування", - заявив з цього приводу прес-офіцер штабу АТО Владислав Селезньов.