Кішка — це хижак, якому потрібні зуби для добування їжі. Щелепою тварина захоплює здобич, вбиває і пережовує її. Вихованка, яка живе з людьми, рідко використовує їх за призначенням, поїдаючи день у день м'який або сухий корм. Іноді зуби у кішки починають псуватися або зовсім випадати. Зазвичай, проблеми виникають у дорослих тварин, яким більше трьох років, інформує Ukr.Media.
Як зрозуміти, що у кішки псуються зуби
- Слина почала рясно текти.
- Ясна кровоточать, змінюють колір або опухають.
- З'явилися гнійні виділення.
- Тварина відмовляється від їжі, а якщо їсть, то робить це з обережністю.
- З пащі починає неприємно пахнути.
Всі ці симптоми можуть свідчити про швидку втрату одного або декількох зубів. А якщо проблема вже з'явилася, то сама по собі вона не зникне.
Що робити, якщо у кішки випадають зуби
- Оглянути пащу, щоб виявити запальний процес, карієс.
- Змінити корм, вибравши продукцію іншого виробника. Крім того, не можна постійно давати тільки сухий корм.
- Відвезти до ветеринарного лікаря, який ретельно огляне тварину і призначить лікування.
Якщо проблема виникла, коли пухнастику виповнилося близько 4 місяців, то переживати не варто, так як у кошенят в цьому віці зубки змінюються. Молочні випадуть, а на їх місці виростуть корінні.
Як запобігти випаданню зубів у кішки в зрілому віці
- Чистити не рідше одного разу на тиждень. Використовувати для цього пасту і щітку для тварин, придбану в зоомагазині.
- Кілька разів на місяць давати корм, призначений для очищення поверхні від нальоту і каменю. Але постійно його давати не можна, так як тоді ефект буде зворотним.
- Урізноманітнити раціон кисломолочними, рибними та м'ясними продуктами, або годувати вихованку якісним кормом, в якому містяться мінерали, вітаміни.
- Уникати травмонебезпечних ситуацій, коли тварина може зістрибнути з висоти або вдаритися.
Якщо при огляді ветеринара виявилося, що на поверхні є твердий наліт, камінь, то його необхідно прибрати. Робить це лікар під наркозом.
Іноді зубки кішка втрачає внаслідок травми. В такому разі необхідно продезінфікувати ясна, почекати, поки ранка заживе, приділяючи якомога більше уваги переляканій тварині.
