День – 7 листопада був прозваний Дідівськими плачами. Зазвичай у цей день йшов сніг або дощ. Тому, вони вірили, що це плаче природа. У зв'язку з цим плакали всі від мала до велика за померлих родичів.
В цей день було прийнято ходити на кладовища і запалювати свічки. На вечерю готувалися ті страви, які за життя любили покійні родичі.
Селяни надавали допомогу сиротам і безпритульним. За дітьми, які залишилися без батьків, дбало все село. Якщо хтось обкрадав або ображав таких дітей, то це вважалося тяжким гріхом. Наші предки мовили: «У сирітстві жити — цілісінький день сльози лити».
Існували на Дідівські плачі народні прикмети для торговців. Наприклад, їм не можна було їсти хліб. А торгівцям зерном можна було переїжджати з місця на місце, інакше, їх могла б переслідувати невдача.
Поважайте і шануйте прикмети і звичаї наших предків.
