У Чехії навчається величезна кількість іноземних студентів, передає Ukr.Media.
Щось близько 45 000 чоловік. І всім їм треба десь жити. Більшість, звичайно ж, вибирає гуртожитку. Але буває, інституту гуртожитку немає. Або студент вибагливий. Не любить голосне сусідство собі подібних.
Загалом, дуже багато студентів знімають квартири. У тих, у кого ці квартири є. Була одна така квартирка і у мене. В новобудові. У Празі 5 нещодавно побудували два висотних 22-поверхових будинки. Стоять один біля одного, як дві свічки. І пофарбували їх у червоний колір з білими вставками. Або, навпаки, в білий колір з червоними вставками. Їх так відразу і стали називати — свічки.
Моя однокімнатна квартира розташовувалася на десятому поверсі. Вікна виходили на варту поруч сусідню свічку. На відстані якихось 20-30 метрів – ряд чужих вікон. Тому-то і ціна була за квартиру нижче, ніж у решти.
Отже, я купив квартиру. За місяць мені зробили в ній кухню і вбудований шафа. Поставив ліжко, стіл і два стільці. І тумбочку з трьома полками. Бюджетний варіант — ікеавський.
Почав шукати квартиронаймачів. Дав оголошення.
Через день пролунав дзвінок. Жіночий голос:
— Здрастуйте, ви здаєте квартиру?
— Доброго дня. Так, я.
— Коли можна подивитися?
— Завтра ввечері влаштує?
— Влаштує.
Дав адресу. Уточнив час. Запевнив, що буду.
Наступного дня рівно о 18.00 я вже був на місці, біля під'їзду. Через хвилину підійшла і майбутня жиличка.
Довгі-довгі ноги. Біло-попелясте волосся. Симпатичне личко. Груди, як мінімум, третього розміру. Елегантна сукня від Дольче Габбана. Сумочка тієї ж фірми. Босоніжки.
Загалом, хоч зараз на подіум.
Дівчину звали Наталя. І вона навчалася у Фінансовому інституті. Який розташовувався в цьому ж районі.
Піднялися в квартиру. Квартира Наташі сподобалася. Запитала, чи можна буде зробити прописку. Запевнив, що без проблем.
Вже виходячи з кімнати, Наташа зупинилася, ще раз обвела поглядом всі 30 квадратних метрів.
— Дуже мені подобається це гніздечко, — сказала вона, — Голландію нагадує.
— Чим нагадує? — запитав я.
— Вікна великі і без штор, — відповіла Наташа і пішла до виходу.
Я похолов. Начебто, все купив в нове житло. А ось про штори забув. А вікна в мене, і справді, були у всю стіну. Навіть карнизи були приколочені до стелі. Але без штор.
— Якщо хочете, можете повісити свої, — пробелькотів я, вползая за дівчиною в ліфт.
— Ну ось ще, в чужу квартиру купувати штори, — смикнула плечиком Наташа, — у Європі ж прийнято без штор жити. От і буду.
— Прийнято, — підтвердив я, забувши додати, що чехи-то якраз і люблять відгородитися від цікавих очей жалюзі або портьєрами.
Загалом, ми підписали договір. Я передав симпатичної студентки ключі. Отримав за перший місяць гроші і на ці самі гроші поїхав у відпустку. До друзів. В Іспанію. Вересень — найкращий час для відпустки в Іспанії.
А Наташа залишилася жити в моїй скромній однокімнатній квартирі на 10 поверсі в Празі. З твердою впевненістю, що в Чехії штори на вікнах рідко хто вішає.
Після навчання Наталія приходила додому. Роздягалася. І в одних трусах готувала собі вечерю. Вона десь прочитала, що тіло має дихати. Тому-то і ходила по квартирі практично голою. Якщо їй треба було вийти на балкон, то вона цнотливо накидала на себе халатик.
Першим звернув увагу на відсутність штор і присутність третього розміру бюста сусід з 11 поверху з будинку навпроти. З його балкона моя квартира з квартиранткою проглядалася просто на ура. Ідеальний кут огляду.
Вийшов якось увечері сусід покурити. Так всю пачку і просмолил. Заповз додому продрогший і наскрізь пронікотиненний тільки тоді, коли студентка навпаки лягла спати.
На наступний день він поділився своїми спостереженнями з одним, живуть у цьому ж будинку. У того огляд був гірше, але при правильному вугіллі спостереження була видна ліжко дівиці. У свою чергу, друг розповів про відсутність верхнього одягу і гардин в квартирі навпроти їхньої хати ще кількох сусідів. І незабаром вся сильна половина будинку під номером 26Б була в курсі вечірніх стриптизів моєї жилички.
Мужики, які живуть на іншій стороні будинку, з вікнами не на сусідню будівлю А, страшенно заздрили щасливчикам, у яких була можливість спостерігати за пересуваннями власниці струнких ніг і третього розміру бюста.
Неймовірно, але факт: жіноча половина будинку Б про напівголої сусідки навпроти дізналася тільки через два тижні. То жінки у нас такі неуважні, чи то чоловіки вечорами стали різко опускати жалюзі, щоб дражайшие половини не могли побачити те, що їм не належить. Але два тижні дружини ні про що не знали, і навіть не здогадувалися, ніж на балконах займаються їхні чоловіки. До яких раптом зачастили сусіди з квартири навпроти.
Однак закон життя свідчить — все таємне стане дійсністю. У цій історії правда принесла в кожен будинок ще і трагедію.
На 12 поверсі в блоці Б в двокімнатній квартирі жила сім'я. Чоловік Петро, дружина Маркету і донька Катруся. Дочки недавно виповнилося десять років. А подружжю було по 35.
Жили вони поживали. І раптом Петра ніби підмінили. Став усамітнюватися з телефоном і газетою на балконі. Вийде, закриє двері і сидить там, дивлячись кудись вдалину. Іноді дзвонить комусь. При спробі подружжя вийти на балкон, Петро її туди не пускав. Казав, що йому треба побути одному.
Маркета відчула недобре. Жіноче серце наповнилося підозрами і ревнощами. Та й секс з чоловіком раптом став рідкісним і швидким. А коли одного разу Петро помітив їй: що-то ти розтовстіла, Маркету зрозуміла: у нього хтось є.
Стала на ваги: 93 кіло. Але у неї в роду всі жінки були огрядні. Не те що чоловік — соплів переб'єш.
Всю ніч проплакала бідна жінка. А вранці, поки чоловік плескався у ванні, залізла до нього в телефон. У пошуках компромату.
Першим ділом переглянула, куди дзвонить благовірний. Денні телефонні дзвінки в основному були на роботі. Невідомі номери Маркету акуратно переписала. Пізніше зателефонувала за ним. Але нічого кримінального в цих номерах не було. Пошта, міськгаз, дзвінок зі школи.
Зате вечірні дзвінки чоловіка, зроблені з балкона, Маркету спантеличили. Абоненти були позначені номерами: 418, 420, 378.
Жінка ламала голову, що ці номери можуть позначати, поки не здогадалася. Це номери квартир. У їхньому ж будинку. Подзвонила по одному з номерів. Відповів чоловік. Подзвонила по іншому. Знову чоловік.
Але все одно. Якесь відчуття, що її обманюють, не давало Маркеті спокою.
Ввечері, як звичайно, Петро поскаржився на задуху в кімнаті і вислизнув на балкон. Маркета взяла сумку і вийшла з дому, нібито в магазин за хлібом. А сама спустилася вниз і з-за рогу стала спостерігати за своїм чоловіком, що стояв на балконі. Чоловік деякий час вештався по крихітному п'ятачку. Потім раптом зупинився, дістав телефон і почав комусь телефонувати. На сусідніх балконах стали з'являтися мужики. Хто з газетою, хто з цигаркою, хто з димлячою кавою. Маркету не вірила своїм очам: усі балкони у будинку заповнили представники сильної статі. Одночасно. Як за сигналом.
Маркета піднялася до себе в квартиру. Намагаючись не шуміти, зняла взуття і прокралася в кімнату. Проходячи повз кухонного столу, навіщо-то прихопила з собою тефлонову сковорідку.
Чоловік стояв на балконі нерухомо, спершись на перила лівою рукою. Права рука в нього була засунута в штани. Телефон лежав на стільці.
Маркета обережно прочинила двері і вийшла на балкон. Замок вона ще вранці зламала так, що його неможливо було закрити.
Петро почув шурхіт позаду себе і обернувся. Очі його сяяли, на обличчі застигла блаженна посмішка.
— Ти? — нерозумно посміхаючись, запитав він.
Маркета нічого не відповіла. Вона відтіснила хирлявого чоловіка в бік і кинула погляд на будинок навпроти. Трохи нижче світилися вікна моєї квартирки. Де на дивані з ноутбуком на колінах сиділа молода блондинка і що-то друкувала. Білявка була голою.
Час застигло на кілька томливих миттєвостей. Посмішка з обличчя Петра стала повільно сповзати. На балконі поруч сусід побачив Маркету, зойкнув і розчинився в сутінках. Десь гримнуло. На Прагу насувалася гроза. Стало душно.
— Я тобі все поясню... — раптом подав голос Петро.
Маркета повернулася до чоловіка і практично без замаху врізала йому по фізіономії сковорідкою. Петро від удару відлетів до стіни і впав як підкошений. З розбитого носа полилася кров фонтаном. Маркета видихнула після удару і набрала в легені побільше повітря.
— Скотина! — заволала вона. — Свиня невдячна!
На горизонті палахкотіла блискавка. Загупали балконні двері. Рев Маркети змусив ретируватися переляканих чоловіків у свої родинні гнізда.
— Пес недорозвинений! — продовжувала кричати жінка. — Дурний Осел!
Петро перекинувся на бік і спробував уползті з балкона. Але Маркету вільною рукою схопила чоловіка за штани. Легко повернула залите кров'ю тіло на місце і знову вдарила сковорідкою. Але вже по спині. Щось хруснуло. У відповідь на хрускіт десь далеко гримнув грім.
— Убивають! — раптом нестямно закричав Петро, відчувши, що у нього віднімається ліва рука. – Допоможіть! Вбивають!
— Макака безсердечна, — гаркнула у відповідь на крики чоловіка про допомогу Маркету.
Але бити перестала. Лише штовхнула лежить перед нею тіло, яке тут же поспішила відповзти в кімнату.
Маркета озирнулася. Двома поверхами нижче в будинку навпроти Наталя, почувши крики, відклала в сторону ноутбук і підійшла до вікна. Вона постала перед Маркетой у світлому квадраті вікна в одних трусиках. З освітленої квартири їй було погано видно, що діється за вікном, тому вона припала до скла, склавши долоні кружком навколо очей. Її третій розмір розплющити про скло.
— Корова цицяста! — крикнула Маркету і метнула в бік молодої дівчини сковорідку.
Але відсутність спортивних навичок і вага метального снаряда зіграли злий жарт. Сковорідка пролетіла між двома будинками-свічками і розбила вікно на 8 поверсі, якраз двома поверхами нижче моєї квартири. У такий же однокімнатній квартирі, де в цей час молода парочка дивилася романтичний фільм на DVD. Дивилася і цілувалася. І в цей момент з дребезгом розлетілося вікно і, збивши по дорозі телевізор, до їхніх ніг впала тефлонова сковорідка. Від переляку молодий чоловік раптово стиснув зуби і прокусив своїй подрузі язик. Та заволала благим матом і втекла до ванної змивати кров.
Молодик, отямившись від переляку, викликав швидку допомогу. Потім подумав і подзвонив ще й в поліцію.
Наталя, нічого не розгледівши в сгущающейся темряві, відійшла від вікна і продефілювала в туалет.
Маркета подивилася на плоди своєї кидка, плюнула і пішла в кімнату. Чоловік лежав на підлозі без свідомості. З носа тоненькою цівкою текла кров. Жінка перелякалася і викликала санітарів.
Першою приїхала поліція. Слідом за ними на п'ятачок перед будинком з виттям сирен примчала швидка допомога. Буквально бампер в бампер за нею приїхала друга швидка. До молодій парі.
Одночасно з їх приїздом з неба нарешті щось закапало. Капало хвилин п'ять. Мало і не дуже мокро. А потім і взагалі перестало. Капати. Гроза пройшла стороною.
Хвилин через 20 на ношах винесли Петра. Дівчина з прокушенним язиком залишилася вдома. Госпіталізація їй не загрожувала. Але свого залицяльника вона вигнала.
З Маркети зняли показання. Вилучили сковорідку у дівчини з прокушенним язиком. І вже за північ обидва будинки вгамувалися. Народ заснув.
На наступний день, ближче до вечора знову стало накрапати. Швидко стемніло. У моїй квартирі спалахнуло світло. Наталія роздяглася і почала готувати вечерю.
З будинку навпроти майже одночасно пролунали телефонні дзвінки. У поліцію. Схвильовані жіночі голоси повідомили черговому про коїться неподобство.
Черговий порадився з колегами і відповів усім телефонував, що не може нічого зробити. Чужа квартира — приватна територія, і що там робиться, чи нікого не повинно хвилювати. Але на всяк випадок послав в негарну квартирку патруль.
Двоє молодих поліцейських, Гонза і Мартін, приїхали за рекордно короткий час. Піднялися на 10 поверх. Подзвонили. Наталія відкрила їм двері. Природно, на ній була одягнута маєчка і халат.
Поліцейські перевірили документи моєї жилички, візу, договір оренди. Козирнули і поїхали назад у відділок. Розповідати колегам про красиву російську дівчину, у якої всі документи в порядку.
Слабка половина будинку навпроти зібралася на першому поверсі і порадилася. Зібралося аж 12 осіб. Було з'ясовано, кому належить квартира. На наступний день жіночого комітету вдалося роздобути мій телефонний номер.
Дзвінок застав мене в шезлонгу на березі моря. Я підняв трубку. На іншому кінці дроту схвильований голос розповів, що у мене в квартирі живе аморальна дівка, з-за якої відбуваються тяжкі тілесні ушкодження і заподіюється матеріальна шкода у вигляді розбитих стекол. В кінці розмови жінка попросила мене купити і повісити штори в квартирі.
Я отетерів від вилитої на мене інформації і пообіцяв розібратися.
Подзвонив Наталії. Запитав про здоров'я, про погоду в Празі. Як їй живеться?
Наталія відповіла, що все добре, навіть чудово. Квартира їй подобається. Магазин і навчання поруч. До метро рукою подати. І що приходила поліція. Перевірила документи.
Я побажав дівчині успіхів у навчанні і відключився.
Через годину пролунав новий дзвінок. На екрані висвітився номер мого знайомого. Живе навпроти. На другому поверсі.
— Привіт, Семене, — сказав я, — що там у вас відбувається?
— Нормально все у нас, — життєрадісно відповів Семен, — життя б'є ключем.
І розповів версію подій з точки зору чоловічої половини будинку Б.
— Від мене ви чого хочете? — запитав я.
— Не купуй штори, — пролунало на іншому кінці дроту, — не треба. Навіщо тобі зайві витрати?
— Я подумаю, — відповів я і повісив трубку.
Інші дні відпочинку пройшли зім'ято. Періодично лунали телефонні дзвінки. Мене обвинувачували у руйнуванні сімей. Говорили, що я класний мужик і звали випити пивка по приїзду. Стверджували, що я нищеброд, не має грошей навіть на штори. Запитували, чи є у мене ще квартири на здачу в оренду. Пропонували мені дуже хороші німецькі штори за безкоштовно...
Загалом, в Прагу я прилетів засмаглий і трохи стривожений.
Сходив на стихійне збори жіночого комітету. Посидів з мужиками в місцевій пивний Чортів Млин. Відвідав свою чарівну арендаторшу.
І виніс вердикт: клієнт завжди правий. А підглядати в чужі вікна — це аморально. І, до речі, незаконно. Подобається їй голою по квартирі ходити — нехай ходить. Це нікого не стосується.
Але виявилося, що я був не правий. А прав осіб, який сказав, що не можна жити в суспільстві і бути вільним від суспільства.
Не минуло й кількох днів, як сталося наступне. Маленька чорнява жінка з 13 поверху купила в будівельному магазині потужний прожектор. Встановила його на обідньому столі, який підсунула впритул до підвіконня. І направила потужний промінь у вікна моєї квартири. Чоловік, який намагався припинити дії дружини, був блокований співчуваючими сусідками. Операція носила грізну назву «Штурм Берліна».
Однак Наталя не розгубилася. Вона подзвонила в поліцію і повідомила про світловий атаці.
Два вже знайомих нам поліцейських, Гонза і Мартін, приїхали за 10 хвилин. Піднялися на 13 поверх. Вилучили знаряддя злочину і дуже дохідливо пояснили, що світить у вікна прожекторами не можна. Це хуліганство. І процитували відповідну статтю.
Потім браві поліцейські піднялися до Наталі і вибачилися за сусідку. Наталя була в рожевому халаті. Він у неї висів в передпокої, щоб зустрічати гостей.
Наташа подякувала поліцейських за роботу. Після чого молодший з них, Мартін, бентежачись і червоніючи, попросив у дівчини телефон і дозвіл сфотографуватися з нею. Наталія подумала і вирішила. Продиктувала телефон, зробили релфи. І розійшлися. Дівчина спати. Поліцейські ділянка — хвалитися фоткою і розповідати про новий виток протистояння між будинками А і Б.
Два дні було тихо. Поки не розгорівся черговий скандал. В будинку Б на 15 поверсі знімав квартиру студент з Казахстану. Дуже винахідливий студент, як з'ясувалося. Він розповів своїм однокурсникам про сусідку з будинку навпроти і став вечорами влаштовувати перегляд еротичних сцен. Брав він недорого: 100 крон з людини плюс пиво і закуска.
Тривали ці перегляди 4 дні. Поки одна з матусь постійних відвідувачів студентської квартири не запідозрила недобре. Вона залізла в телефон синка і виявила там зроблені телефоном нечіткі знімки освітленого вікна з голою дівчиною. На першому ж допиті синку розколовся і розповів усе батькам. Ті повідомили в поліцію.
Мартін і Гонза приїхали до заповзятливому студенту. Оформили протокол. Популярно розповіли про незаконне підприємництво і про недоторканність приватного життя.
— Пиво та закуски я ще можу зрозуміти, — задумливо сказав Мартін, — але навіщо ти гроші з товаришів брав?
— Бінокль купити хотів, — почервонів невдалий підприємець, — щоб краще видно було.
— Далеко підеш, — суворо сказав Гонза.
Студент запевнив, що він навіть не гляне в сторону будинку навпроти і що були у нього більше не буде. Він приїхав до Чехії вчитися і має намір займатися цим і надалі.
Поліцейські ще раз нагадали йому про те, що не можна порушувати закон, і зайшли до Наталі розповісти про закриття підпільного стрип шоу. Дівчина подякувала їх і запросила на чай. Хлопці відмовилися від чаю, але Мартін, все так само червоніючи і хвилюючись, запросив Наталю на побачення. Природно, не під час служби.
Наталія подумала і погодилася
В цей же день до мене звернувся знайомий з проханням. Він купив в новобудові двушку і хотів так само, як і я, здавати її студентам. Але не знав як.+
Я домовився зі знайомим, що в обмін на допомогу отримаю від нього комісійні в розмірі п'яти тисяч крон. Потім подзвонив жиличке і домовився про зустріч.
Прийшов до неї ввечері. Попив чаю. І попросив повісити на одне з вікон невеликий плакатик. Квартира все-таки моя, чому б мені на вікно що-небудь і не повісити. Наталя погодилася.
На плакаті було написано: «Здаю квартиру. Телефон 776667666».
Квартиру мого приятеля ми здали через два дні.
Я вже було хотів зняти плакатик, так як дзвінки не припинялися. Але в цей час до мене звернувся інший чоловік з проханням здати в оренду його квартиру. В іншому районі, в панельному будинку. За всі ті ж п'ять тисяч.
Я погодився. Здав. На це мені знадобилося три дні.
І тут посипалися замовлення. Я цілими днями мотався по всій Празі, влаштовуючи перегляди, підписуючи договори і відповідаючи на телефонні дзвінки.
До мене іноді доходили відомості про безперервних сутичках моєї жилички з жіночою половиною будинку Б. Але війна прийняла затяжний характер, була млявою і вже не настільки цікавою.
А через рік Наташа вийшла заміж за Мартіна і з'їхала.
А я став ріелтором.
