У повний місяць, як відомо, виходять на полювання перевертні і вампіри. Віра в те, що звичайні люди під впливом Місяця теж можуть злегка втратити контакт з реальністю, виникла багато тисячоліть тому і широко поширилася.
Якщо опитати поліцейських або працівників швидкої допомоги, то деякі з них напевно скажуть, що в повний місяць відбувається більше нещасних випадків, нападів і божевіль. У 2007 році поліція в англійському курортному місті Брайтоні під час повень навіть привертала до службу додаткових співробітників.
Здатність Місяця впливати на поведінку людини - безсумнівно, популярна тема. Вона лягла в основу не тільки міфів і казок, а й сотень наукових досліджень. Минулого літа в ході досвіду випробовувані, що спали в лабораторії, оцінювали якість свого сну на 15% нижче, якщо ця ніч припадала на повний місяць - навіть з урахуванням того, що вони не бачили ні сам Місяць, ні додаткового світла від нього. До того ж, на засинання у них йшло в середньому на п'ять хвилин більше.
Це дослідження привернуло велику увагу преси, але в ньому взяли участь всього 33 людини, і навіть самі автори не поспішали робити з його результатів далекосяжні висновки.
Більш надійною статистичною основою може стати мета-аналіз, в ході якого розглядаються результати множинних експериментів. У 1985 році такий підхід використовували американські психологи Джеймс Роттон і Айван Келлі. Вони проаналізували дані 37 досліджень впливу місячного циклу на людину і зробили висновок, що Місяць ніяк не пов'язаний з кількістю психічних загострень, вбивств, самогубств, дорожніх аварій і злочинів.
Вивчаючи окремі роботи, де заявлялося про наявність такого зв'язку, вони помітили, що у цієї залежності могли бути інші пояснення - наприклад, повний місяць випадав на свята або вихідні, коли кримінальна обстановка в цілому ускладнюється. Дослідженнями, ув'язується повний місяць з безладами, протистояло не менша кількість робіт, які відзначали падіння рівня криміналу під час повного Місяця. Роттон і Келлі прийшли до висновку, що зібрані статистичні дані не дозволяють впевнено передбачати поведінку людей. Коли вони включали в свої розрахунки фазу Місяця, точність прогнозів підвищувалася лише на 1%.
З тих пір були проведені й інші дослідження, що теж дали неоднозначні результати. У 1992 році аналіз 20 робіт про вплив фази Місяця на кількість спроб самогубства не знайшов між цими явищами ніякої доведеною залежності. Знову-таки, ті вчені, які бачили такий зв'язок, не враховували інші чинники: наприклад, певні дні тижня.
Можливо, одна з причин, що пояснюють популярність теорії про вплив Місяця на людину, полягає в тому, як працюють наукові журнали. Вони більш схильні публікувати дослідження, автори яких заявляють про наявність позитивного результату, ніж ті, де ніякого зв'язку між факторами знайти не вдається. Так що ніхто не знає, скільки робіт, розвінчують популярний міф про повний місяць, припадає пилом в редакційних архівах.
Ще одне питання: яким саме чином Місяць може впливати на поведінку? Одна з теорій свідчить, що супутник Землі притягує рідини в організмі людини точно так само, як воду під час океанських припливів. Але Місяць набагато менше Землі, і його тяжіння набагато слабкіше. До того ж, сила місячної гравітації не залежить від фази. Є й припущення, що на людину може впливати місячне світло. Але його інтенсивність при повному місяці в чотири рази менше, ніж у свічки.
Собака буває кусючою
А як же тоді бути з кусючими тваринами, запитують прихильники місячної теорії? Лікарі з Бредфордської королівської лікарні на півночі Англії вивчили медичні дані за два роки і виявили, що в повний в лікарню надходило в два рази більше пацієнтів з укусами собак, кішок, щурів і коней, ніж в молодика. Але з чим це було пов'язано, встановити не вдалося. Не було навіть зрозуміло, чи трапилися чи всі ці укуси в темний час доби.
Фахівці висловили припущення, що повний Місяць може впливати не безпосередньо на тварин, а на паразитів, що живуть на їх шкірі. Проте в тому ж самому випуску наукового журналу було опубліковано і інше дослідження - вчені аналізували річну статистику по укусам собак в Австралії і з'ясували, що якщо взяти до уваги дні тижня, то повний місяць перестає бути статистичним фактором.
Отже, переконливих наукових підтверджень впливу Місяця на поведінку дуже мало. Так чому ж так багато людей переконані в тому, що цей зв'язок існує? Можливо, справа в так званій упередженості підтвердження - людина схильна помічати й запам'ятовувати інформацію, яка відповідає її переконанням. Поліцейський або лікар швидкої допомоги зауважує повний Місяць - і пов'язує його з тим, що ніч нині видалася напружена. Якби в небі висів тонкий серп, навряд чи служитель закону помітив би його або зробив би який-небудь висновок.
А як взагалі цей міф міг виникнути? Є цікава теорія: до тих пір, як людство придумало вуличне освітлення, бездомним людям, схильним до психічних розладів, могло заважати спати яскраве світло повного Місяця, що могло в свою чергу провокувати загострення.
Є й думка, що повний місяць впливає тільки на деяких людей, і тому дослідження загального характеру нібито не можуть дати правильних результатів. Прихильники цієї точки зору стверджують, що потрібно цілеспрямовано вивчати тільки тих індивідів, які вважають, що на них впливає Місяць.
Можливо, такий підхід рано чи пізно дозволить з'ясувати, що повний місяць і справді пробуджує в деяких людях звіра. Але поки можна стверджувати, що таке трапляється лише в романах і фільмах жахів.
