Які імпортні фрукти і овочі небезпечні для здоров'я: перелік "смачної хімії". Загальне цвітіння весни за вікном викликає спогади про свіжих, прямо з грядки, весняних овочах. Бажання долучитися до споживання весняних вітамінів може призвести до трагедії.

Віра в переваги імпортних товарів не завжди підтверджена практикою. Особливо якщо мова йде про продукти з екзотичних районів азіатського і африканського континентів.

Європейський ринок рідко відчуває нестачу в постачання свіжих фруктів і овочів. Глобалізація наших днів дозволяє побачити на прилавках супермаркетів і ринків сільгосппродукції продукти, вирощені у всіх куточках земної кулі.

І така, здавалося б, широта вибору може ввести в оману споживачів.

Не поодинокі випадки поставок на європейський ринок продуктів, що представляють загрозу для людського організму. Особливу небезпеку представляють "набиті до відмови" пестицидами та фунгіцидами овочі і фрукти з В'єтнаму, Китаю та Індії.

Самі по собі ці екзотичні для європейців країни сповнені небезпеки зараження численними тропічними інфекціями. Такої ж небезпеки європейського споживача найчастіше піддають та продукти з зазначених країн.

Пучок стиглої і на вигляд соковитої в'єтнамської петрушки або чудова на перший погляд брокколі з піднебесної можуть бути, і в більшості випадків є носіями надмірної кількості шкідливих для організму людини хімічних составляющих. Як раз ця хімічна "палітра" і дозволяє продукту, що проїхав або пролетів тисячі кілометрів і пережив десятки навантажень-розвантажень, залишатися зовні привабливими.

На цьому наполягає італійська Національна конференція виробників сільськогосподарської продукції Coldiretti.

За даними італійських виробників, до числа найбільш небезпечних з точки зору змісту великої кількості шкідливих хімічних речовин необхідно віднести таїландський червоний перець і домініканські дині. Також до цього переліку можна додати апельсини, гранати і полуницю з Єгипту, які у великому асортименті пропонуються європейському споживачу.

Президент Coldiretti Роберто Монкальво підкреслив мінімальність вимог китайських і африканських стандартів на вміст в овочах і фруктах хімічних інгредієнтів. Це дозволяє виробникам експортувати свою продукцію без порушення вимог національного санітарного законодавства.