МІФ 1: ХВОРОБА НЕ ЗАРАЗНА
Бронхіт нерідко викликають віруси: коронавірус, респіраторно-синтициальний, рино-, метапневмовируси або грип. А абсолютно всі ГРВІ об'єднує повітряно-крапельний шлях передачі. Тому, якщо бачите, наприклад, на майданчику кашлюковим дитини, не слухайте розповіді про залишковий кашель — ідіть! Пам'ятайте: інкубаційний період вказаних вірусів, крім грипу (він проявляється вже через добу після зараження) — 5-10 днів.
Також не користуйтеся посудом, рушниками хворого — на них, разом з частинками виділень, можуть бути хвороботворні бактерії (якщо бронхіт — бактеріальний). Ви відразу бронхітом не захворієте, але так як ці бактерії стануть частиною вашого флори, то при переохолодженні або зниженні імунітету на тлі іншого захворювання, що ви в перспективі також ризикуєте отримати це захворювання.
МІФ 2: ЗАТЯЖНИЙ НЕЖИТЬ — ОДНА З ПРИЧИН
Ускладнений нежить може перерости лише у гайморит. Інша справа, що нежить, який не пройшов через тиждень, може означати, що на слизовій носа активізувалися хвороботворні бактерії (які є практично у кожної людини, просто їх зростання стримується імунітетом). І якщо у організму не вистачить захисних сил придушити їх зростання самостійно (без ліків, що призначаються в такому випадку лікарем), не виключено, що патогенні мікроорганізми можуть розмножитися і нижніх дихальних шляхах. Але тільки за умови, що вони там "жили" і до нежитю.
МІФ 3: ВІДХАРКУВАЛЬНІ НЕ ДОПУСТЯТЬ ХВОРОБИ
Такі препарати можна застосовувати, тільки якщо їх призначив лікар, констатувавши у пацієнта бронхіт. Самостійне вживання відхаркувальних засобів (навіть на рослинній основі) може, навпаки, спровокувати хворобу. Справа в тому, що, змушуючи організм виводити неіснуючу слиз з альвеол, такі препарати будуть дратувати нижні дихальні шляхи, що призводить до спазму або застою в бронхах, а як наслідок — розвитку запалення в них. Тому — ніякої самодіяльності.
МІФ 4: КУПАТИСЯ ПРИ БРОНХІТІ НЕ МОЖНА
Це неправда, як і те, що нібито можна купатися тільки в відсутність підвищеної температури тіла. Приймати душ і навіть теплу ванну (не гарячу) можна і при температурі 39 °С. Головне, потім насухо витертися і лягти на пару годин в ліжко. У кімнаті має бути тепло і без протягів. Якщо водні процедури не спричинять за собою переохолодження (а цього не трапиться при дотриманні зазначених умов), то вони навіть показані при хворобі: справа в тому, що шкіра теж є органом дихальної та імунної систем, і від того, наскільки вона буде чистою, багато в чому залежить якість імунітету. Пам'ятайте, що при цій хворобі, як правило, людина активно потіє, і забруднення шкіри посилюється в рази — адже через пори, виводяться токсини.
МІФ 5: СУХИЙ КАШЕЛЬ — ЦЕ НЕ БРОНХІТ
Як раз сухий кашель, грубе дихання, особливо при підвищеній температурі тіла (навіть 37,2°) може означати ураження нижніх дихальних шляхів з утрудненим відходженням секрету. Притому кашляти в такому випадку людина може лише кілька разів на добу.
МІФ 6: БЕЗ АНТИБІОТИКІВ НЕ ОБІЙТИСЯ
Це неправда. Не тільки тому, що іноді у розвитку бронхіту винні віруси (проти яких антибіотики безсилі), але і тому, що причиною хвороби іноді є спазм (спровокований вірусом, бактерією або алергічним агентом — захищаючись від них, організм звужує судини, що викликає спазм). Такий вид бронхіту називається обструктивним. Його лікують препаратами, знімають бронхоспазм, і тільки якщо через три дні не настає покращення, а загальний аналіз крові з формулою показує підвищення лейкоцитів, паличкоядерних нейтрофілів та ШОЕ, підключають антибіотики, так як такі результати аналізів свідчать про те, що приєдналася бактеріальна інфекція. Якщо ж її немає, а ви пропьете антибіотики, то бронхіт не вилікуєте і знищите корисну мікрофлору в кишечнику, а саме вона створює до 80% імунних факторів.
До речі, якщо алергічна і вірусна природа бронхіту виключені, а результати загального аналізу крові вказують на розвиток бактеріальної інфекції, то лікар має право призначити антибіотики, не чекаючи результатів аналізу посіву із носоглотки та чутливості до антибіотиків (антибіотикограми): вони будуть готові через 8-10 днів, а бронхіт найчастіше викликають такі бактерії, як пневмококи, стафілококи, ентеробактерії, гемофільна паличка, і більшість сучасних препаратів широкого дії чутливі до них.
Інша справа, що прицільна терапія більш ефективна і знижує ризик затяжного перебігу хвороби. Тому зазначені аналізи робити варто. Але необов'язково при кожному рецидиві: результати посіву та чутливості актуальні 2-3 роки (далі мікрофлора носоглотки і чутливість до антибіотиків можуть змінюватися).
