Жінок, які от-от мають народити, лікарі часто намовляють на кесарів розтин, бо, мовляв, самостійно не зможуть народити, пише ЗМІ
Останнім часом дедалі більше вагітних жінок скаржаться на те, що лікарі мало не нав'язують їм операцію кесаревого розтину. Запевняють, мовляв ніякого тобі болю, мук, безпечно для матері й дитини, а ще швидко. Такий спосіб появи на світ дитини дорожчий (звісно, неофіційно), тож жінки вважають, що медики прагнуть на них заробити.
За даними статистики, до 25% загальної кількості зареєстрованих пологів відбуваються із застосуванням кесаревого розтину. Невже справді кожна четверта жінка в Україні не може народити природним шляхом? І за яких обставин лікарі вдаються до проведення такої операції?
Говоримо про це ізкандидатом медичних наук, акушером-гінекологом-репродуктологом, та акушером, головою Асоціації свідомого батьківства.
-- Що це за операція -- кесарів розтин, чому вона має таку назву?-- До ХІV століття таку операцію проводили вагітним жінкам, які вмирали, аби врятувати немовля. За легендою, першою в історії людства врятованою в такий спосіб дитиною був Гай Юлій Цезар. Його мати померла під час пологів, натомість дитину лікар встиг витягнути після розтину живота. Звідси й назва такої способу появи на світ -- кесарів розтин.
Одна з перших згадок про вдале проведення кесаревого розтину датується 1500 роком. Тоді у Швейцарії ветеринар Якоб з дозволу влади провів таку операцію своїй дружині, яка впродовж трьох днів не могла народити, попри допомогу акушерок. Важливо, що після того жінка народила ще кількох дітей. У наш час до 25% усіх пологів проходять з операцією кесарів розтин. Це дані світової статистики, Україна тут не виняток.
-- Є припущення, що лікарі навмисне проводять багато таких операцій, адже розцінки на них вищі?
-- Так. Нерідко залякують вагітних у жіночих консультаціях, мова про лікарів невисокої кваліфікації. Відтак жінки часто потрапляють до пологового будинку з переконанням, що їм проведуть кесарів розтин, бо вони самі не розродяться. Є чимало таких прикладів. От нещодавно я готувала до пологів 34-річну жінку, яка вперше народжувала. У консультації їй гарантували, що самостійно вона не народить, бо плід лежить сідничкою донизу. Крім того, факторами ризику вважали її вік і статуру (жінка мала доволі делікатні форми). Натомість до пологового вона потрапила з переймами, а тоді сама й доволі легко народила здорову дитинку вагою 3300.
-- До слова, в Австралії тазове передлежання плоду (не голівкою, а сідничками донизу) вважається абсолютним показом для проведення кесаревого розтину, хоча ризик виникнення ускладнень при таких пологах мінімальний -- не більше як 10%.
А є країни, де жінка може обирати, як народжуватиме. Наприклад, у Китаї частіше вдаються до кесаревого розтину, бо дітей вони не можуть мати багато, а ризиків при народженні таким способом найменше. У Бразилії пологи із проведенням кесаревого розтину -- прерогатива заможних сімей.
В українському протоколі щодо кесаревому розтину сказано, що бажання жінки не може бути показом для проведення такої операції. Однак якщо жінка вже мала кесарів розтин, наступну дитину вона може народити природним шляхом або відмовитись від такої можливості й просити прооперувати її. Що ж до жінок, яким призначають кесарів розтин, то це можливо лише за наявності певних показів.
-- Про що саме йдеться? -- Є ряд абсолютних показів (коли операція -- засіб порятунку життя жінки та дитини) й відносних (ситуації, за яких пологи через родові шляхи можливі, але супроводжуються підвищеним ризиком для матері й плоду). Для прикладу, це відшарування плаценти, коли вона перекриває вихід із матки, неправильне положення плоду, якщо в жінки клінічно вузький таз (коли голівка плода не відповідає тазу матері), хвороби очей, коли підвищення внутрішньоочного тиску під час потугів може становити небезпеку здоров'ю жінки. Додайте гіпоксію плоду, обвиття пуповини довкола його шиї, раптове падіння серцебиття. Серед причин для проведення кесаревого розтину -- слабка родова діяльність (яка не піддається методам стимуляції), породілля ВІЛ-інфікована чи має генітальний герпес.
Є ще один нюанс. У багатьох країнах наполягають на проведенні кесаревого розтину заради збереження сексуальногшо здоров'я нації. Річ у тому, що під час природних пологів у жінки можливе перерозтягнення м'язів тазового дна, розриви, травми, що в майбутньому може позначитися на якості сексу. Сексологи зауважують, що при кесаревому розтині не порушується цілісність м'язів жінки. Тому пропонують розширити список показів до проведення операції.
-- Є науково підтверджена думка, що поява на світ шляхом кесаревого розтину може зашкодити дитині. Про що йдеться?
-- По-перше, під час природних пологів дитина проходить крізь родові шляхи, у такий спосіб контактує з маминою мікрофлорою. А це -- одна з важливих складових формування імунітету. Тоді як при кесаревому розтині діти з'являються на світ практично стерильними. Як наслідок, вищий ризик розвитку алергічних реакцій, певні особливості в роботі імунної системи.
До речі, останнім часом у клініках європейських країн намагаються виправити таку прогалину, і дітей, народжених за допомогою кесаревого розтину, одразу ж протирають серветками з маминою мікрофлорою.
По-друге, у процесі природних пологів дитина набуває вкрай важливий досвід, зокрема, йдеться про формування відчуття страху, який є життєво важливим. За даними досліджень, так звані кесарята відрізняються тим, що через недоформоване відчуття страху не дуже дорожать життям, мають схильність до екстремальної поведінки.
І ще одне. Після кесаревого розтину жінка здебільшого не має можливості потримати малюка на грудях (а це вкрай важливо і для неї, і для дитинки). Потім породіллі потрібно докласти більше зусиль, щоб налагодити процес лактації. Нерідко виникають проблеми і зі скороченням матки.
Загалом, украй важливо, щоб у майбутньої мами почались перейми, адже їх ініціює дитина і так дає зрозуміти, що вже готова з'явитись на світ. Навіть якщо доведеться провести кесарів розтин, завдяки такому, змішаному типу пологів для організму дитини й молодої мами більше користі.
-- Деякі вчені припускають, що кесарів розтин у перспективі спровокує еволюційні зміни у вигляді людини. Таке можливе?-- За теорією Мішеля Одена і Штарка, проведення кесаревого розтину й збільшення кількості цих операцій може призвести до того, що з'явиться більше людей з великими головами і з короткими шиями (розміри цих органів можуть змінитись, адже при народженні їм не потрібно проходити через таз). Що призведе до зміни зовнішності людини...
Але боятись кесаревого розтину не слід. Хоча й стверджувати, що така операція є альтернативою природних пологів, також не варто.
