Англійцям належить на сніданок є "sireal", вівсяну кашу.
Згадавши масу анекдотів на цю тему, спростувати таке твердження дуже складно. За аналогією, згадавши не меншу кількість анекдотів про українців і салі, від зворотного можна стверджувати, що на сніданок у нас воліють цей ні з чим не порівнянний продукт. Хоча і противників такого звичаю величезна кількість. Так хто ж харчується правильно? І дійсно сало – це добре?
Сказати, що любов до сала є національною рисою українців, не буде великим перебільшенням. І ця риса не завжди зрозуміла представникам інших національностей. Тим більше, що вживають його у нас за унікальним рецептом: без копчення і без варіння. У чистому вигляді, так сказати.
Інший популярний вид жиру – "олія" – масло соняшнику. Обидва вони є цінними компонентами, без яких людині неможливо розвиватися і зберігати здоров'я.
НАВІЩО НАМ ЖИРИ? Роль жирів у світовому масштабі можна простежити на не одиничних прикладах з тваринного світу. Перелітні птахи, істоти самі по собі загадкові, при підготовці до дальнього подорожі накопичують саме жири. Природа не допускає прорахунків у своїх діях: жири більш енергоємні, ніж вуглеводи, і вага перелітних птахів перед початком міграції на 50% складають жири.
Але роль "енергетичного комплексу" – не єдина в організмі. Органів без жиру в тваринному світі не буває, а значить, вони виконують ще і пластичну функцію. Шкіра буває гладкою і пружною завдяки жирів. Жирова тканина захищає в холодну пору року, тому закономірні зимові коливання у вазі. Жири є носіями жиророзчинних вітамінів та інших біологічно активних речовин.
Нарешті, ще одна роль жиру – механічний захист життєво важливих органів від забиття і зміщення.
ЛІКУВАЛЬНА СИЛА ЖИРІВ Тваринні жири майже повністю складаються з насичених жирних кислот, а рослинні – з ненасичених. Найбільш правильно вживати в їжу всі види жирів, а не обмежуватися одним з них.
Джерелами жиру є: м'ясо і м'ясопродукти (містять від 4 до 40 % жиру), молоко (від 2,8 до 6 %) та молочні продукти (до 10 - 30 %), яйця, риба, горіхи (у волоських горіхах міститься близько 25 % жиру), олійні культури.
Овочі та фрукти бідні на жири, а борошно і крупи містять їх у незначній кількості. Роль ненасичених жирів у життєдіяльності організму величезна. Без них неможливі ріст і розвиток людини. Ненасичені жирні кислоти містяться в рослинних оліях, в рибі й у деяких морських тварин.
ЯКЕ МАСЛО ВИБРАТИ ДЛЯ СЕБЕ? Соняшникова і оливкова олія містять велику кількість лінолевої кислоти – головного противника атеросклерозу. Найбільша кількість вітаміну Е містить кукурудзяне масло. Цей вітамін називають вітаміном молодості і родючості. Воно активно попереджає процес старіння і сприяє оновленню клітин. Лляне масло корисно для шлунково-кишкового тракту. Олія з гарбузового насіння містить речовини, що пригнічують запальні процеси в сечостатевій системі. Соєва олія при регулярному вживанні знижує ризик виникнення раку. Кунжутне масло відмінно діє на кровотворення. Масло з волоських горіхів багате вітамінами групи В, залізом і цинком.
СКІЛЬКИ МАСЛА НАМ ПОТРІБНО? Поляки сказали, а ми повторили: "що занадто, то не здраво". До проблеми кількості каші в маслі це має саме пряме відношення. Особливо у двох випадках: якщо масло – тварина, або ж якщо поняття "масло" застосували до суміші жирів рослинного і тваринного походження, тобто маргарину. Хоча є думка, що будь-яке масло, в тому числі і наша рідна "олія", стають шкідливими для організму, якщо вони споживаються саме у вигляді сумішей (приготування м'ясних продуктів на рослинних оліях, соуси із сумішей олій і т. д). У продуктах тваринного походження міститься "ворог людства №1" на сучасному етапі – холестерин. Його звинувачують у розвитку атеросклерозу і смерті мільйонів людей у всьому світі щорічно.
Антихолестериновая пропаганда вже має свої результати в США і Європі. До речі кажучи, вельми неоднозначні. Зворотний бік малого споживання холестерину – астенічні, депресивні та інші серйозні розлади у прихильників таких дієт – по-перше.
І по-друге, ефект від впровадження гипохолестеринових дієт не настільки значний, як очікувалося. Переїдання зі значним зниженням рухової активності призводить до хвороб серця, до таких же хвороб призводить і недостатня кількість білка в щоденному раціоні. Тому споживання продуктів, багатих холестерином, варто обмежувати – до розумних меж. У вершковому маслі холестерину в 2 рази більше, ніж у свинячому салі та інших жирах тваринного походження. Багато його в жирні сорти м'яса, яловичої печінки, в жирі риб.
Вважають, що атеросклероз виникає не тільки і не стільки від надлишку холестерину в їжі, скільки від браку у ній речовин-антиоксидантів в особі вітамінів, що перешкоджають його окислення.
Згадаймо, в якому оточенні з'являлося сало на столах наших предків: цибуля, часник, огірок, квашена капуста, які є дуже сильними антиоксидантами. А головне, знали міру, щоб не стати героєм приказки "дурний, як сало без хліба". Існує повір'я, що запорізькі козаки ввели в звичай вживати в їжу сало, щоб подражнити басурманов, які свинину на нюх не виносили. В наші дні це вже неактуально.
Однак, і в третьому тисячолітті українець не обходиться без цього, що став прозивним, продукту. Сало містить арахідонову кислоту, яка є однією з незамінних жирних кислот, будує клітинні мембрани, міститься у ферментах серцевого м'яза, у багатьох гормонах.
