За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, у кожного третього підлітка в Європі є проблеми із зайвою вагою, передає Ukr.Media. Ця тенденція стала поширюватися й на країни Східної Європи, де показники традиційно були нижче. Україну проблема теж не обійшла стороною. За даними Центру медичної статистики Міністерства охорони здоров'я, в 2016 році близько 70 тис. українських дітей страждали від ожиріння. При цьому щороку фіксують близько 15,5 тис. подібних випадків.
На думку міжнародних організацій, дитяче ожиріння - одна з найбільш серйозних викликів для громадського здоров'я в XXI столітті. Адже надмірна вага у ранньому віці в майбутньому може привести до проблем з опорно-руховим апаратом, серцево-судинних захворювань, розвитку діабету 2-го типу і навіть астми. Не кажучи вже про психологічні проблеми та соціальної ізоляції.
Зважаючи на таку невтішну статистику, Міністерство охорони здоров'я вперше за 18 років переглянуло принципи збалансованого харчування для українців. При цьому, у наказі Моз "Про затвердження Норм фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах та енергії" особливий акцент був зроблений на харчуванні дітей і підлітків. Виходячи з рекомендацій і стандартів Всесвітньої організації охорони здоров'я та Європейського агентства з харчової безпеки, для них зменшили норми калорійності. В першу чергу, за рахунок скорочення кількості рослинних білків і вуглеводів. У той же час, Моз рекомендував збільшити споживання найбільш збалансованих тваринних білків.
Для дітей дошкільного віку потреба в жирах зменшили. І навпаки – збільшили її для школярів. Ґрунтуючись на результатах міжнародних та національних досліджень, потреба в вітаміні А для дітей і дорослих зменшили, а вітаміну D і фолієвої кислоти - збільшили.
Як зазначає один з авторів цих рекомендацій, президент асоціації дієтологів України Олег Швець, стандарти харчування потрібно періодично переглядати. В першу чергу раціон українців необхідно коригувати виходячи з того, які хвороби найбільше поширені в країні. Адже певні компоненти можуть провокувати ті чи інші хвороби, або навпаки - запобігати їх.
В якості прикладу Швець навів досвід Фінляндії, де за 40 років завдяки ефективній державній політиці вдалося змінити статистику щодо серцево-судинних захворювань.
"Сорок років тому Фінляндія була першою по серцево-судинним захворюванням і кількістю смертельних випадків. Але сьогодні показники в країні найнижчі. Це вдалося завдяки рекомендаціям щодо здорового харчування. Вони дотримуються цих правил в будь-яких закладах громадського харчування, у всіх школах та дитячих садочках", - розповів Швець під час прес-конференції у Центрі громадського здоров'я Моз.
У свою чергу, у Всесвітній організації охорони здоров'я підкреслюють, для того, щоб припинити ріст дитячого ожиріння, держава повинна розробити масштабні нормативно-правові заходи. "Урядам країн необхідно докладати більше зусиль, спрямованих на те, щоб розірвати цей згубний цикл, який переноситься з дитячого в підлітковий вік, а потім – у доросле життя", - заявила директор Європейського регіонального бюро ВООЗ Жужанна Якаб під час Європейського Конгреса з питань ожиріння, який проходив у Португалії в травні.
Варто відзначити, що до ожиріння більше схильні діти раннього підліткового віку, і діти з сімей з низьким соціально-економічним статусом. Тому ВООЗ наполягає, що стратегічні ініціативи держави потрібно направити на підлітків з груп високого ризику. У школі та сім'ї їм повинні створити такі умови, які дозволять дотримуватися здорового раціону харчування і збільшити фізичну активність.
Цукор і сидячий спосіб життя
Лікарі підтверджують, що в останні роки українські діти все частіше відчувають проблеми із зайвою вагою. В першу чергу, в групі ризику перебувають підлітки від 11 до 18 років. У той же час, основи правильного харчування потрібно закладати з самого раннього віку. Приблизно з шести місяців від народження, коли дитина тільки починає переходити від грудного вигодовування до звичайної їжі. Батькам потрібно пам'ятати, що неправильне харчування в ранні роки програмує проблеми в дорослому віці. Дієтолог Людмила Гончарова зазначає, що якщо у батьків ожиріння, то вони у подальшому впливають на генетику своїх дітей. У тих теж буде схильність до зайвої ваги.
Як зазначає терапевт Наталія Мандзій, сучасні батьки не готові витрачати багато часу на приготування якісної їжі. "Дітям стали частіше давати кишенькові гроші. А вони, як правило, витрачають гроші на шкідливі продукти з високою концентрацією речовин, що змінюють метаболізм", - поскаржилася Мандзій.
Коментуючи зміни норм харчування, які прийняв Моз, лікар назвала їх доцільними. "Я вважаю, що зниження добової норми калорій актуально для нашого часу, адже з-за технологічного прогресу знизилася фізична активність. Тим не менш, це усереднені цифри. Часто для кожної дитини потрібно індивідуально прораховувати кількість споживаних калорій", - повідомила вона РБК-Україна.
У свою чергу, педіатр Олексій Риков зазначає, важливо, як норми будуть виконуватися в реальному житті, а не те, як вони прописані на папері. Питання в тому, чи будуть, наприклад, школи змінювати своє меню. "Показники, затверджені в 1999 році, були досить збалансованими. Питання скоріше в тому, наскільки вони витримувалися. До шкільного харчування є ряд питань, адже учні їдять високоуглеводистую їжу. Солодкі булочки, солодкі газовані напої - це все збільшує добове споживання вуглеводів і виходить, що воно навіть більше норми, яка була вісімнадцять років тому", - уточнив Риков у коментарі РБК-Україна. За його словами, щоб вирішити проблему, уряд має прийняти протокол щодо забезпечення харчування дітей старше трьох років і правильного шкільного харчування.
В якості прикладу Олексій Риков привів сусідню Молдову. Там шкільне харчування дуже чітко регламентується на державному рівні. Наприклад, страви можна готувати тільки з натурального м'яса. Субпродукти і сосиски заборонені, адже там містяться консерванти. Також в молдавських школах не дають їжу з високим вмістом вуглеводів: здобні булочки, макаронні вироби, печиво, цукерки і газовану воду. Педіатр пояснює, що подібна їжа може призвести до порушення метаболічних процесів.
Як зазначає Олег Швець, солодкі напої ще шкідливіше, ніж звичайні солодощі. Він пояснює, що для нашого організму отримувати цукор разом з рідиною – неприродно, тому у дітей збільшується ризик набрати зайву вагу.
У свою чергу, дієтолог Людмила Гончарова зауважила, рекомендації щодо скорочення вуглеводів у дитячому раціоні - важливий крок на шляху до здорового харчування. Добову дозу вуглеводів зменшили не дуже суттєво, але все одно це переміщення для тих батьків, які готують дітям обіди в школу. Адже зараз в Україні чи не кожна друга людина страждає від діабету другого типу. Ми провокуємо такі захворювання неправильним способом життя", - розповіла Гончарова РБК-Україна.
Що кажуть у школах
Директори шкіл впевнені, що рекомендації Моз запрацюють в освітніх закладах не раніше, ніж у наступному навчальному році. На підставі спільного наказу Міністерства охорони здоров'я та Міносвіти буде розпорядження на рівні місцевих управлінь освіти. Після цього потрібно буде переглянути двотижневе меню в школах, яке щороку переутверждает Державна служба з питань безпеки харчових продуктів та захисту споживачів.
"За останній рік кардинальних змін у шкільному меню не було. До нового навчального року у директорів шкіл ще є час, щоб з'ясувати всі питання з підприємцями, які організовують харчування", - розповіла директор київської школи №43 "Грааль" Наталія Лазебник. Вона додала, що поки школи не отримували жодних розпоряджень від Міністерства охорони здоров'я.
Лазебник підтримує перегляд норм, але зазначає, що харчові звички повинні формувати в першу чергу батьки. За її словами, сучасні мами і тата часто годують дітей напівфабрикатами, випічкою та іншими фаст-фудом. Багато школярів не звикли до здорової їжі, і відмовляються їсти її в їдальні.
"Зрозуміло, що молодим батькам значно легше приготувати напівфабрикати. З-за цього багато сучасні діти не звикли до каш і перших страв. Тому в школі вони не хочуть їсти навіть дуже смачно приготований суп. Вони кажуть "я таке не їм, мене мама не годує", - розповідає Лазебник. За її словами, ще в дитячих садках з батьками потрібно проводити профілактичні бесіди, аби вони розуміли, що таке здорове харчування і яку їжу повинен є дитина.
