Група дослідників з Інституту біологічних досліджень Солка в Сан-Дієго розробила методику перетворення клітин на поверхні відкритої рани чи виразки в клітини верхнього шару шкіри, епітелію.
У статті, опублікованій в журналі Nature, вчені описують процес повернення клітин на поверхні рани до стану, аналогічного станом стовбурової клітини, а потім направлення їх по шляху розвитку клітин шкіри. Методика перспективна як спосіб загоєння виразок, опіків, пролежнів та ушкоджень шкіри при захворюваннях обміну речовин, таких як діабет. Крім того, її можна використовувати для протидії старінню шкіри, вважають автори роботи, інформує Ukr.Media.
Шкіра здатна до регенерації, але ця здатність слабшає з віком, тому в міру старіння населення незагойні шкірні ушкодження стають все більш поширеною проблемою. Зазвичай для прискорення загоєння використовують пересадку шкіри самого пацієнта або шкіру, вирощену зі стовбурових клітин. Хуану Карлосу Бельмонте (Juan Carlos Izpisua Belmonte) і його колегам вдалося отримати шкіру на місці пошкодження, не вдаючись до пересадки.
Вчені працювали зі стовбуровими клітинами шкіри, які диференціюються, мігруючи з глибоких шарів до поверхні. У нормальних умовах ці клітини найчастіше перетворюються в кератиноцити, з яких на 90% складається здорова шкіра; проте, коли порушена цілісність шкіри, стовбурові клітини в основному беруть участь у запальному процесі і не формують новий епітелій.
Спочатку вчені виділили з клітин нижнього (базального) шару епідермісу 55 білків і РНК, які потенційно могли брати участь у диференціації стовбурових клітин шляхом кератиноцитів. Потім методом проб і помилок виділили чотири білка, які найсильніше впливали на диффернециацию. Обробивши глибокі порізи на шкірі мишей «коктейлем» з цих чотирьох білків, вчені за 18 днів отримали на поверхні порізів новий епітелій. Через три місяці і через півроку після початку експерименту клітини із зразків шкіри, що виросла на місці порізу, виявилися здоровими по ряду мікробіологічних, генетичних та інших показників.
Перш ніж приступити до клінічних випробувань, вчені планують випробувати методику на інших моделях шкірних ушкоджень і переконатися в безпеці методу.
