Додаючи спеції в їжу, що містить велику кількість жирів і вуглеводів, ви знижуєте її шкідливий вплив на здоров'я. Такі висновки зробили фахівців з Університету штату Пенсільванія (США), інформує Ukr.Media.
Одна з ключових особливостей висококалорійної їжі, з-за яких вона шкідлива, це те, що її вживання провокує запальну реакцію в організмі. Під дією хронічного запалення людина починає посилено накопичувати зайву вагу, а також стає схильна до підвищеного ризику розвитку серцево-судинних захворювань і раку.
Золотий стандарт — це, звичайно, забезпечення людей більш здоровим харчуванням, фізичні вправи, і, як наслідок, зниження ваги. Але ці поведінкові зміни складні та вимагають часу. Ми хотіли з'ясувати, чи дасть позитивний ефект додавання в їжу суміші звичних спецій, — заявила Конні Роджерс, одна з авторів дослідження.
Корисні прянощі
В ході експерименту вчені використовували суміш базиліка, лаврового листа, чорного перцю, кориці, коріандру, зіри, імбиру, орегано, петрушки, червоного перцю, розмарину, чебрецю та куркуми. У дослідженні взяли участь 12 добровольців у віці від 40 до 65 років. Більшість з них мали проблеми із надмірною вагою.
Кожний з учасників протягом трьох днів випробував три варіанти вживання висококалорійної їжі: без спецій зовсім, з додаванням двох грамів спецій, з додаванням шести грамів спецій. Після кожного експериментального обіду учасники чотири рази здавали кров, щоб вчені могли відстежити, як їжа сильно вплинула на маркери запалення в організмі.
Проаналізувавши дані, дослідники виявили, що кількість запальних цитокінів найбільше зменшилася після приймання їжі, що містить шість грамів спецій. Це близько однієї чайної ложки сухих спецій або однієї столової, якщо частину трав (базилік, петрушка, чебрець, орегано) використовувати свіжими.
Якщо вам подобаються спеції, вони можуть стати способом зробити їжу з високим вмістом жирів або вуглеводів більш корисною для здоров'я. Ми не можемо сказати, відповідальна за це одна або кілька прянощів зокрема, але вивчена нами суміш справила позитивний ефект, — резюмує результати роботи Конні Роджерс.
