Американський аналітик запропонував Заходу новий спосіб стримування Путіна. Дебати про те, озброювати Україну, затуляють собою більш фундаментальний стратегічний вибір, що стоїть перед США: як мати справу з путінською Росією, пише директор проекту з міжнародного порядку і стратегії в Brookings Institution (Вашингтон) Томас Райт.

«Тріщини у відносинах між Росією і Заходом - це більше, ніж питання контролю над областями Східної України, це фундаментальні розбіжності в тому, що повинна являти собою європейська система безпеки», - пояснює автор.

«США та ЄС створили і підтримують регіональний порядок, заснований на інститутах, дотриманні законності і союзах, відкритих для всіх країн, які бажають у них вступити. Росія вважає, що цей порядок зменшує і ігнорує належить їй по праву роль в Європі - на її погляд, роль великої держави зі своєю сферою впливу», - йдеться в статті.

Томас Райт згадує публікацію Джеремі Шапіро з двома сценаріями поведінки США щодо сучасної Росії: це «нова холодна війна» або поступки російським претензіям.

«У цьому ж дусі я хотів би навести аргументи на користь того, як США можуть стримувати Росію, не починаючи заново холодну війну і не повертаючись до її витрат, в числі яких гонка ядерних озброєнь, балансування на межі атомної війни і непотрібні конфлікти», - пише автор.

«По-перше, сучасне стримування може бути регіональним, а не глобальним. Росія становить загрозу в Європі, а не в Азії та Латинській Америці чи Африці», - міркує він.

«По-друге, стримування може бути засноване на звичайному, а не ядерному озброєнні».

По-третє, на думку Райта, стратегія стримування повинна бути спрямована проти Росії Володимира Путіна, а не Росії як такої. Свого часу Черчілль бачив проблему в Сталіні, а не в СРСР, і вважав відмову Ейзенхауера після смерті Сталіна схвалити розрядку відносин з новим радянським керівництвом історичною помилкою, продовжувати холодну війну. Зараз автор статті радить США дати зрозуміти, що вони відкриті для розрядки у відносинах з Росією - за умови, що вона змінить відповідним чином свою зовнішню політику.

Що ця стратегія «регіонального стримування» означає на практиці?

В першу чергу, Райт пропонує зробити 5-у статтю Статуту НАТО «твердокаменною». «НАТО загрожує атака на країни Балтії або Східної Європи, за якою стоїть загроза застосувати ядерну зброю, якщо НАТО відповість», - стверджує Райт. НАТО має продовжувати та активізувати свої зусилля, щоб не дати Росії здійснити її цілі, встановивши надійну і постійну присутність у Центральній Європі.

По-друге, Райт пропонує «організаційно закріпити санкції проти путінської Росії», відтворивши і переосмисливши КОКОМ, організацію, вудповідаючу за контроль експорту в Радянський Союз.

По-третє, він вважає за необхідне змінити пріоритети Заходу на Україні. Райт висловлює згоду з Енн Епплбаум, яка написала: «Побудуйте Берлінську стіну навколо Донецька у вигляді демілітаризованої зони і ставтеся до всього іншого як до Західної Німеччини».

По-четверте, автор закликає «протистояти російському впливу в ЄС». Це буде важко, йдеться в статті, але подібні труднощі меркнуть у порівнянні з витратами на холодну війну і катастрофічними наслідками повернення до існування сфер впливу в Європі».