Їй ставало все гірше. Експерти заговорили, що 6-8 березня - переломний момент, після якого здоров'ю буде завдано непоправної шкоди. У якийсь момент Надя розглядала можливість сухого голодування, що означало б різке наближення кінця. Але, на щастя, жага до життя перемогла, і Савченко вирішила трохи відновитися. Як заявив український МЗС, «відновити прийом підтримуючих сумішей (у вигляді бульйону)». І одразу повеселішала. Ще б: обличчям до весни, до життя куди веселіше, ніж до зимового холоду смерті.
«Здалася!» - вирішили одні. «Буде жити!» - з полегшенням зітхнули інші. «Володимир Володимирович уважно стежить», - повідомив Дмитро Пєсков, рот російського президента.
Ніхто і не сумнівався, що стежить. Садистські нахили в пристойному суспільстві прийнято ховати, а тут - напоказ: так, лідер Росії вже практично не людина, тремтіть.
В цьому суть нинішньої кризи. Росія демонструє, що їй притаманні не тільки міжнародні норми, але і на все людське їй, загалом наплювати. Немає слабкостей - значить, невразливі. Так істеричний урка ріже собі руку до крові, демонструючи нечутливість до болю. Путін, втім, ріже не себе, а Росію і росіян, випускає кров з України, пильно стежить за повільним умиранням Наді Савченко. «Почки ще не відмовили? Відмовлять - повідомте». Ну, бог.
І не таких богів, як показує історія, на держаки лопат саджали, але проблема, так, складна: як бути з тим, у кого в арсеналі показні брехня і нелюдяність? Раптом з'ясувалося, що вся міць Заходу зовсім не заточена під утихомирення відвертого упиря. Тисяча попереджень, сто рівнів санкцій - а «нічого не боляче, курка задоволена». Але на те і курка, вона ще якийсь час буде піднімати лапами пил, навіть коли голови на плечах вже не буде.
А Надя, звичайно, не здалася. Тому і повеселішала, що відчула: попереду нова боротьба.
У житті, на відміну від казок, добро часом помирає раніше, ніж встигає перемогти зло. Але, слава богу, не в цей раз.
