Ось так цікаво виходить.

У 2011 році почалася громадянська війна в Сирії. Десь за рік до цього (плюс мінус) у США сталася сланцева революція. Видобуток сланцевого газу дозволила США поступово відмовитися від поставок газу з Катару. Катар в шоці. Малюсінька країна з величезними запасами газу (3-е місце в світі) втратила найбажаніший ринок збуту – США.

Другим бажаним ринком для будь-якого постачальника вуглеводнів є Європа. Ну і Катар захотів побудувати газопровід в Європу. Він вже продає туди СПГ по морю, але СПГ дорожче, ніж газ із труби, тому потрібна труба. Будувати треба було через Саудівську Аравію, Туреччину і... Сирію. І тут почалося. Різко Асад виступає проти будівництва газопроводу через Сирію. Так само різко Росія заступається за Сирію і не дозволяє повалити Асада. Катар починає фінансувати сирійську опозицію, щоб вона швидше скинула Асада.

Так що тепер можна приблизно уявити, чому Болгарія і Туреччина відмовилася від газопроводу з РФ, чому Сауди з такою алергією сприймають допомогу РФ режиму Асада. Ну і найголовніше – тепер зрозуміло, чому РФ так посилило свою присутність в Сирії. Мабуть у Кремлі відчули, що падіння Дамаска вже дуже близько, а ймовірність рішення генасамблеї ООН про позбавлення РФ права ВЕТО так само дуже велика. Без ВЕТО США швидко потягне через рішення ООН по Сирії, і міжнародна коаліція швидко наведе порядок в цій країні. Тим більше, що після такого напливу біженців з Сирії, Франція і Німеччина аж пищать, як хочуть розбомбити Асада і повернути сирійців додому. Франція вже навіть погодилася по ІГІЛу разок шмальнути. Плюс ситуацію дуже ускладнює Іран, який ось-ось звільнитися від санкцій і теж не проти протягнути свій газопровід через Сирію в ЄС. І всі мрії РФ про те, що вони зможуть викуповувати всі обсяги нафти і газу з Ірану і продавати їх кінцевому споживачеві від своєї юридичнї особи – можуть залишитися тільки мріями.

Висновок! Клав Кабаев з приладом на братські народи. Всі його дії пов'язані з одним бажанням – зберегти свої грошові потоки з продажу нафти і газу, а також зберегти свою владу в РФ. І скільки при цьому загине людей – йому плювати. І на чужих, і своїх. Перемогти в Сирії для РФ неможливо, можна тільки продовжувати напруженість в регіоні в надії, що це спровокує зростання цін на нафту і відкладе на невизначений термін захід Ірану і Катару в ЄС. Ціною тисяч російських солдатів. Причому їхні сім'ї ніколи не зрозуміють, за що загинули їхні близькі. Довга присутність РФ в Сирії – це нові санкції і нове тиск на РФ і як наслідок – економічний колапс в РФ помножений на внутрішні протести сімей загиблих, кількість яких наближається до критичної маси. Ну а якщо РФ отгребе дуже швидко і Асад впаде – втрата своєї частки ринку у Європі, зниження ціни на газ у світі, а далі економічний колапс в РФ. Ось така вона – многоходовочка від Кабаєва.