Лише 5 справ про порушення на виборах отримали судове завершення, але терміни — умовні, а одна справа обійшлося мировою угодою, пише на сайті INSIDER Ольга Коцюруба. Правоохоронці саботують наслідок, а фігуранти кримінальних проваджень продовжують депутатствувати. Адміністрація Президента саботує посилення покарання злочинцям.
В січні 2015 року в чеському місті Хомутові за рішенням суду проводили повторні місцеві вибори, оскільки підкуп виборців спотворив результати голосування. Суд прийняв рішення про проведення повторних місцевих виборів після розгляду 79 заповнених абсолютно ідентичним способом бюлетенів, які були віддані за кількох кандидатів від Чеської соціал-демократичної партії (ЧСДП) в 11 з 40 виборчих дільницях.
Підкуп здійснювався під час свята циганської громади, виборцям роздавали конверти із заздалегідь заповненими бюлетенями і 200 крон.
Активісти ініціативи «Ми не хочемо жити в Палермо» оскаржили в суді результати виборів на деяких дільницях за підозрою у підкупі голосів соціально вразливих громадян, а також звернулися до правоохоронних органів із повідомленням про злочин. Розслідування кримінальної справи за фактом підкупу виборців триває.
Події, що відбулися в чеському Хомутові, нагадують нам українські реалії з багатьох причин. Для виборів в Україні характерний підкуп великої кількості соціально незахищених виборців за досить невелику суму винагороди. Виявленням і фіксацією підкупу досить часто займаються активісти громадських організацій. Незважаючи на гнітюче враження від описаних фактів, історія активістів «Ми не хочемо жити в Палермо» є історією успіху завдяки діяльності судових та правоохоронних органів.
Судом прийнято рішення про проведення повторних виборів, а 45 осіб буде притягнуто до кримінальної відповідальності у вигляді позбавлення волі на термін від 6 місяців до 3 років.
У той же час в Україні під час минулих позачергових виборів народних депутатів за «виборчими» статтями, пов'язаних з підкупом виборців, розпочато 181 провадження за статтею 157 (з них значна частина — за перешкоджання здійсненню виборчого права шляхом підкупу — в редакції до 23.10.2014 р.) і 37 виробництв за статтею 160 КК України (в редакції Кримінального кодексу від 23.10.2014 р.).
Однак досудове розслідування завершено лише двома обвинувальними висновками за статтею 157 КК України і двома за статтею 160 КК України, а також однією угодою про визнання винуватості за статтею 157 КК України.
Всього 5 переданих у суд справ у масштабах України — це, без перебільшення, є краплею в морі. Жодне з них, на жаль, не буде резонансним. Відповідальність знову понесли дрібні виконавці, яким «не пощастило» бути зафіксованими журналістами або активістами, тоді як десятки інших громадян, які здійснювали аналогічні дії, ніякого покарання за це не зазнали.
Користуючись матеріалами Єдиного державного реєстру судових рішень та доступними публікаціями в засобах масової інформації, простежимо «долю» кримінальних проваджень, що мали найбільший суспільний резонанс. Та придивімося уважніше до фігурантів кримінальних проваджень по справах, вчинених під час позачергових виборів народних депутатів 26 жовтня 2014 року.
Варіант 1. У жовтні 2014 року, за домовленістю з працівником штабу кандидата, 56-річна мешканка Черкас підшукувала жителів міста Сміла і напередодні виборів передала їм кошти в сумі 2000 грн з метою підкупу за голосування на користь одного з кандидатів у народні депутати України. Її дії кваліфіковані за ознаками кримінального злочину, передбаченого ч. 4 ст. 160 КК України (підкуп виборців). Рішення за результатами розгляду кримінального провадження № 703 / 540/15-до досі не опубліковано в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Реєстр містить посилання тільки на розгляд справи в закритому судовому засіданні і перехід до укладення угоди про визнання винуватості. За даними Опори, підсудна визнана винною на підставі укладеної угоди про визнання вини в інкримінованому їй злочині. Вироком суду зазначену угоду затверджено і підсудному призначено покарання у вигляді 5 років позбавлення волі з випробувальним терміном на 2 роки. Підсудний також позбавлений права бути офіційним спостерігачем на виборах народних депутатів України і займатися передвиборною агітацією терміном на 2 роки.
За інформацією ЗМІ, кошти були отримані підсудної від Володимира Гречаного, проти якого також порушено кримінальну справу, він був узятий під варту з правом внесення застави. Після внесення 90 тис. грн застави Гречаний зник і зараз перебуває в розшуку.
Можна стверджувати, що проти ініціаторів і організаторів піраміди підкупу не порушено жодних кримінальних справ, їх дії не розслідували, зате з двох фактичних виконавців злочину притягнутий до відповідальності тільки один, і то він звільнений від відбування покарання з призначенням іспитового терміну.
Випадок № 2. На виїзді з міста Черкаси правоохоронці зупинили автобуси з пасажирами, які прямували до Одеси для участі в незаконному голосуванні. У період з 22-го по 25 жовтня 2014 року четверо громадян з метою підкупу виборців підшукували жителів Черкаської області для голосування на виборчих дільницях Одеської області, пообіцявши їм грошову винагороду (від 200 до 2000 грн). Відкрито кримінальне провадження № 12014250000000457.
Сьогодні судовий розгляд у кримінальному провадженні по справі №№ 711/51/15-до продовжується, тому в Єдиному державному реєстрі судових рішень є тільки постанову Придніпровського районного суду м. Черкаси. Варто зазначити, що судовий розгляд цієї кримінальної справи невиправдано затягується.
Так, 6 січня 2015 року обвинувальний акт вступив в Придніпровський районний суд міста Черкаси. Однак суд першої інстанції обвинувальний акт повернув для усунення вказаних недоліків протягом місяця. 10 березня Апеляційний суд Черкаської області задовольнив апеляційну скаргу прокурора, не виявивши недоліків обвинувального акта, таким чином справу знову було призначено до розгляду 6 квітня 2015 року.
За інформацією офіційного порталу «Судова влада», наступне слухання справи за обвинуваченням Цупрун А. Ю., Толуб Р. В., Бондаренко В. о., Перкін С. А. відбудеться в Придніпровському районному суді. Черкаси 21 вересня 2015 року.
Випадок № 3. Чи не найбільший резонанс отримав підкуп виборців у 102-му виборчому окрузі, у якому обраний депутат Олесь Довгий. В міліцію, в тому числі і спостерігачами ОПОРИ було написано 39 повідомлень про можливі порушеннях виборчого законодавства на користь кандидата в народні депутати України О. Довгого, більшість з них було пов'язане з підкупом. Факти підкупу виборців неодноразово фіксували і журналісти.
Журналістські розслідування, як вже зазначалося, проводили нинішні народні депутати Мустафа Найєм, Сергій Лещенко та Світлана Заліщук. Вони вимагали від ЦВК визнати вибори у 102-му одномандатному виборчому окрузі недійсними.
Розслідування кримінальних справ слідчими відділами Знам'янського та Онуфріївського райвідділів УМВС України в Кіровоградській області за фактами скоєння підкупів виборців на території 102-го виборчого округу ч. 1 ст. 157 Кримінального кодексу України (в редакції КК україни станом на 23.10.2014 р.) окремо зазначалося в проміжному звіті МВС про розслідування порушень виборчого законодавства.
Однак на сьогоднішній день розслідування жодної кримінальної справи по 102-му виборчому округу так і не доведено навіть до стадії хоча б пред'явлення обвинувачення, сім кримінальних проваджень закрито, на даний момент триває розслідування тільки в одному кримінальному провадженні.
У той же час Олесь Довгий допомагав в організації роботи виборчого штабу Сергія Березенко, який балотувався у відомому «гонкою в обсягах підкупу виборців» Чернігівському 205-му виборчому окрузі на позачергових виборах народних депутатів 2015 року.
Підставою для закриття семи кримінальних проваджень стала відсутність, на думку правоохоронців, в діях складу кримінального злочину. Однак ще більше обурює факт закриття двох кримінальних проваджень за п. 4 частини 1 статті 284 Кримінального кодексу України (вступ в силу закону, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, вчинене особою).
Нагадаємо, 19 жовтня 2014 року президент підписав прийнятий 14 жовтня закон «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за порушення виборчих прав громадян». Законом виключено слово «підкупом» статті 157, зате викладена в новій редакції стаття 160 «Підкуп виборця, учасника референдуму». Таким чином підкуп з способу перешкоджання виборчому праву став самостійним злочином. Така зміна не означає декриміналізацію підкупу, навпаки, з 23 жовтня — з моменту вступу закону в силу — посилювалась відповідальність за підкуп. Оскільки кримінальний закон, що посилює відповідальність, не має зворотної дії у часі, а підкуп не буде декриминализирован, слідство повинно бути завершеним з ч. 1 статті 157 КК України.
Таким чином, прийняття закону про посилення відповідальності — при неправильному застосуванні норм кримінального закону — на Кіровоградщині призвело до закриття кримінальної справи у зв'язку з скасуванням кримінальної відповідальності, що є «юридичним нонсенсом».
В Єдиному державному реєстрі судових рішень знаходимо ще дві кримінальні провадження підкупу виборців, за якими рішення судів опубліковані, однак у менш резонансних справах, а саме: вирок Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10 лютого 2015 року по справі 183/721/15-до (Випадок 4) і вирок Білогірського районного суду Хмельницької області від 12 грудня 2014 року по справі 669/1419/14-до (Випадок 5).
Випадок 4. В с. Спаське Новомосковського району Дніпропетровської області агітатор роздавала макаронні вироби, халву та печиво зі знижкою 30% за підтримку одного з кандидатів. Таким чином, обвинувачена надала виборцям неправомірної вигоди за вчинення дій, пов'язаних з безпосередньою реалізацією ними свого виборчого права, голосування за окремого кандидата на виборах, здійснивши непрямий підкуп виборців. Між прокурором і обвинуваченим укладено угоду.
Судом призначено узгоджене сторонами покарання у вигляді штрафу в розмірі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 5100 грн. Оскільки кримінальну справу порушено до набрання чинності змін від 14 жовтня 2015 року, осіб, винних в отриманні підкупу, до відповідальності не притягали.
Позитивним висновком з розгляду цієї судової справи є те, що судова практика свідчить: кримінально караним діянням є не тільки прямий, але й непрямий підкуп (надання певних пільг і переваг, а не безпосередньо грошових коштів).
Випадок 5. В с. Водички Білогірського району Хмельницької області обвинувачений передав жителям села за 100 грн кожному. За свідченням обвинуваченого, 2000 грн та договори вручило йому незнайоме обличчя. Обвинувачений роздав мешканцям с. Водички всі надані йому гроші в сумі 2000 гривень та заповнив 24 договору, а тим чотирьом жителям, які надали паспортні дані і розписалися в договорах, але їм не вистачило коштів, він пообіцяв віддати гроші після наступної зустрічі з незнайомцем. Вранці 22 жовтня 2014 року він знову зустрівся з незнайомою, який надав йому ще 400 гривень і пояснив, що в разі перемоги на виборчій дільниці кандидата, обов'язково з обвинуваченим розрахується за виконану роботу.
За результатами судового розгляду підсудному призначено покарання у вигляді обмеження волі на строк один рік, від відбування якого звільнено з випробуванням із встановленням іспитового терміну. Разом з тим позбавлений права обіймати посади у виборчих комісіях, комісії з референдуму, офіційним спостерігачем, а також займатися діяльністю, пов'язаною з виборчим процесом та референдумом на один рік. Оскільки кримінальну справу порушено до набрання чинності змін від 14 жовтня 2015 року, осіб, винних в отриманні підкупу, до відповідальності не притягали.
Слідством не встановлено особу, яка передала обвинуваченому гроші і договори, також не ясно, яку участь у злочинній “піраміді «приймав сам кандидат, на користь якої здійснено підкуп. Фактично відповідальність поніс тільки безпосередній дрібний виконавець злочину.
Аналізуючи всі п'ять випадків — від найбільш до найменш резонансних, варто відзначити, що в жодному з них не були покарані організатори схем підкупу або кандидати, на користь і, можна припускати, з дозволу яких організовували злочинні «піраміди підкупу» чи планували запускати «каруселі». Притягнення до відповідальності мало фрагментарний характер порівняно з масштабом підкупу.
На жаль, тільки активної діяльності журналістів та громадських активістів сьогодні мало, щоб подолати систему і перестати порівнювати виборчі округи в Україні з сицилійським Палермо, де раніше панував не право, а безкарність. Досвід позачергових виборів народних депутатів у 205-му виборчому окрузі на Чернігівщині показав глибину можливих наслідків бездіяльності правоохоронних органів щодо запобігання та протидії підкупу виборців. Після їх проведення президент виступив з ініціативою обговорення конкретних кроків, зокрема законодавчих, щоб уникнути порушень на наступних місцевих виборах 25 жовтня 2015 року.
Робоча група, зокрема представники Міжнародного фонду виборчих систем (IFES), ОПОРИ та Комітету виборців України, напрацювали прогресивний законопроект, що криміналізує будь-отримання і надання незаконної винагороди виборцям, що дозволить залучити до відповідальності за надання товарів фізичним особам, тобто безпосередньо виборцям (за винятком дрібної агітаційної продукції, наприклад, ручок, календарів, пакетів з логотипами партій або прізвищ кандидатів вартістю до 36,54 грн).
Але сьогодні цей важливий законопроект «загубився» в кулуарах Адміністрації президента. Наслідки затримки його внесення у Верховну Раду і ймовірне прийняття лише наприкінці виборчої кампанії стане наступом на ті ж граблі, повторенням помилки 2014 року, коли зміни до Кримінального кодексу вступили в силу лише за два дні до дня голосування, тому їх застосування на практиці не спрацювало.
Крім того, чинне законодавство, навіть без внесення в нього змін, у разі його ефективного застосування дозволяє правоохоронним органам активно боротися з підкупом виборців. На жаль, результати, які ми спостерігаємо, зовсім інші.
Безкарність осіб, які здійснювали, зокрема, організацію масового підкупу виборців, з одного боку, поглиблює недовіру суспільства до здатності органів публічної влади провести ефективні реформи найближчим часом, з іншого — підтримує впевненість організаторів і виконавців злочинів в їх безкарності злочинних дій, можливості уникнути покарання, застосувавши корупційні механізми.
