Спекулятивні тенденції стали одним з ознак січня. Другий рік поспіль у перший зимовий місяць гривня переживає девальваційну атаку. І "застрільником" процесу, як правило, виступає готівковий валютний ринок. Поки на міжбанку долар торгується за курсом минулого року, обмінні пункти, в першу чергу, позабанківські, штурмують чергові "пороги" курсу попутно нагнітаючи паніку серед населення, передає Ukr.Media.
На жаль, останні рішення в банківській сфері не додають населенню впевненості у завтрашньому дні. Націоналізація "Приватбанку" вже обійшлася в 25 мільярдів гривень, які до банку були вкинуті Національним банком України для підтримки на плаву новопридбаної власності. У новому році до списку збанкрутілих банків додався "Платинум банк" — рішення про введення в банк тимчасової адміністрації ринок чекав давно, однак позитиву в настрої населення цей факт не вніс.
Де межа падіння?
З початку 2017 року гривня оновила курсовий мінімум — в обмінниках долар продають по курсу 28,25 і вище. Причому, в деяких небанківських обмінниках вартість продажу долара лише на 15-20 копійок нижче 29 гривень. Не за горами черговий психологічний бар'єр курсу...
Національний банк так само оновив курсової мінімум гривні: з 10 січня офіційний курс долара вище 27 грн за одиницю. Регулятор пояснює курсові коливання у вигляді тимчасового "надлишкового попиту на іноземну валюту збігом різдвяних вихідних в Україні та робочими днями у Європі. Насправді цей евфемізм говорить тільки про те, що НБУ поки нинішній курс не буде дуже сильно відрізнятися від закладеного в держбюджеті — 27,2 грн за долар, поки від регулятора не вимагатиме привести обмінний курс у прийнятний вид Банкова або МВФ, Нацбанк буде і далі займати позицію стороннього спостерігача.
Тим часом готівковий ринок живе своїм життям: на зростання курсу долара грає сіро-чорний сегмент ринку, породжений у свій час рішеннями НБУ щодо обмеження операцій з готівковою і безготівковою валютою. Тепер непідконтрольний, з вигляду, регулятору сегмент валютного ринку диктує свої закони. Відверто спекулятивний курс долара на готівковому продажу формується обмінними пунктами, оскільки банки за відверті спекуляції з валютою можуть бути покарані НБУ, а позабанківські обмінники — ні.
Ринок розігрівають з усіх боків: проблеми після націоналізації "Приватбанку", ліквідація "Платинум банку", загальні труднощі банків з поверненням валютних депозитів — всі ці та багато чинники підштовхують українців до купівлі доларів. Якщо раніше через позабанківські обмінники можна було обійти 2%-ний збір на купівлю валюти, то зараз ця лазівка вирішено — з 2017 року збір на продаж валюти скасували. Здавалося б, все зроблено для усунення труднощів, але просто все бачиться виключно на папері.
"Собачі будки" як маховик девальвації
В даний час скасування 2%-ного збору готівковий ринок намагається відіграти завищеним курсом. І не зустрічає перешкод на цьому шляху. Населення, мабуть, звикло до того, що у банків дорожче, ніж в обмінниках, хоча ситуація змінилася на протилежну сторону.
Головний аналітик рейтингового агентства "Експерт-Рейтинг" Віталій Шапран зазначає, що на готівковому ринку твориться "відвертий бардак".
"Новоспечені діти "податків з продажу валюти" — небанківські пункти обміну — в побуті "собачі будки" намагаються активно диктувати свої умови ринку. Протягом дня можна було зустріти в будках скупку 28,0 продаж 28,3, при цьому через дорогу ОТР, СБЕР РФ або ПУМБ продавали по 27,9-27,95 без особливих черг і в касах було пристойно валюти... За відчуттями — собачі будки дуже болісно переживають скасування податку з продажу валюти і намагаються виживати за рахунок панічних настроїв населення. Курсова чехарда (многокурсие) показує, що фундаментальних факторів для такої девальвації на готівковому ринку немає, зате є багато операторів, які бажають на ній заробити гроші", - заявив Шапран на сторінці в Facebook.
На думку експерта, "собачі будки" грали явно на підвищення, а чорний ринок пропонував 28,15-28,25 на суми без обмежень, тобто на 20-25 коп. вище ніж валюта була в банківських обмінниках.
"Відчувалися елементи паніки — як прямо заганяють населення як оленів. Та на жаль в цій раптової "боротьбі" психологічна перемога опинялася за небанками, собачі будки розкидані по всьому Києву, з яскравими, такими вивісками діяли населенню на нерви більш ефективно", — підкреслив аналітик.
На думку Шапрана, основний винуватець зростання курсу — це позабанківські обмінні пункти.
"Зверніть увагу на статистику сьогоднішнього дня (11 січня) — міжбанк закрився курсом середньозваженим курсом угод — 27,1116, курс за операціями з карт VISA — 27,2. Чорний ринок — під вечір закрився 28,49, а офіційний готівковий ринок 28-28,05", — зазначив експерт.
Біг по колу
Паніка і розгойдування ринку стали характерним явищем для готівкового валютного ринку в січні. Перший місяць нового року — це довгі свята і невелика пауза у діловій активності, яка спостерігається не тільки в Україні, але і в сусідніх країнах. Пізній старт може скоротити надходження валюти в країну, а ось потреби в ній залишаються приблизно на одному рівні. Наприклад, закупівлі бензину, або газу, імпорт медикаментів і продовольства має йти своєю чергою. Але для задоволення потреб імпортерів пропозицію валюти на міжбанківському валютному ринку іноді недостатньо. Тоді вони йдуть на "сірий" ринок, і підвищений попит відразу ж рухає курс долара вгору.
Експерт Фонду суспільної безпеки Юрій Гаврилечко говорить про комплексі факторів, які впливають на зростання курсу долара.
“Це результат і націоналізації "Приватбанку", і неможливість звести доходи держбюджету без девальвації. Плюс, є і певні спекулятивні варіанти. Через тиждень Дональд Трамп повинен стати президентом США, і на цьому теж можуть зіграти. Крім того, вже почалися активні експортно-імпортні операції і товариші імпортери раптово виявили, що на міжбанку валюти не вистачає. І змушені, відповідно, вдаватися до сірими схемами: коли легальний ринок не працює, починає працювати не дуже легальний, а там годиться "премія за ризик", яка теж входить в ціну", — пояснив Гаврилечко.
Він також зазначив, що 2%-ний збір виявився включений в обмінний курс.
"З 1 січня скасовано 2%-ний збір, але гроші в системі були, люди купували валюти та сплачували цей збір, а тепер він опинився введеними в систему продажу валюти. А через кілька тижнів ми побачимо наслідки так званого "підвищення мінімальної зарплати", яка обернулася зростанням податків для фізосіб-підприємців. Вже піднялися ціни на "молочку", овочі та фрукти, і будуть продовжувати підвищуватися", — прогнозує експерт.
На жаль, частина девальваційних факторів породжених самою державою в особі виконавчої і законодавчої влади. Націоналізація "Приватбанку" ще довго буде вносити свій внесок у загальну нестабільність фінансової системи, адже були вирішені тільки нагальні проблеми, пов'язані з негайним підтриманням банку, а довгострокові тільки готуються проявитися.
До того ж, девальвація гривні вигідна виконавчої влади — за рахунок ослаблення гривні можна легко наповнити бюджет і провести соціальні виплати, не індексуючи доходи населення на рівень інфляції та купівельної спроможності гривні. При цьому можна грізно вимагати створення робочих місць, хоча всі рішення виконавчої влади поки ведуть виключно до скорочення ринку праці.
