Вчорашній інформаційний день приніс трохи тривожних повідомлень з Вашингтона, передає Ukr.Media.
Трохи дивне інтерв'ю другого заступника держсекретаря Брінк для "Голосу Америки" (де надто явно читалося меседж - вами, Україною, займаються Німеччина і Франція, а ми, США, - допомагаємо). І сама Брінк виявилася вищою посадовою особою адміністрації США на урочистостях в українському посольстві з нагоди річниці встановлення дипломатичних відносин, що особливо контрастувало з тим, що Україна на цьому заході була представлена міністром закордонних справ.
А далі був незбагненний подарунок для Лаврова - звільнення якраз до моменту його попадання в Держдеп і Білий дім директора ФБР Комі, який ретельно розслідував зв'язок адміністрації Трампа з росіянами.
В купі все це виглядало так тривожно, що я навіть написав одному інформованої товаришеві у Вашингтоні щось на кшталт: "Гей! Друзі, що там у вас, до біса, відбувається?".
У відповідь отримав лаконічне: "Давай дочекаємося кінця дня".
І таки дочекалися, і таки кінець дня приніс неабияке полегшення.
Фотографії міністра Клімкіна в Білому домі - це важливо не тільки для його особистого архіву. Зараз навіть не так важливо, наскільки продуктивною і субстантивною була його зустріч з віце-президентом Пенсом і наскільки протокольним було фотографування з президентом Трампом. Зараз важливий сам факт, що це сталося.
Адже так само, як не мало значення, чи хотіли у Трампа підсолодити Лаврову, знімаючи з посади директора ФБР, чи це лише збіг обставин, але виглядало все дуже однозначно. Так само не має значення, про що і як довго говорив Клімкін з Пенсом і Трампом, а також якими хитромудрими способами наш посол у Вашингтоні пробивав ці зустрічі, а точніше і важливіше те, що ці картинки Клімкіна з Пенсом і Трампом (судячи з відсутності анонсів цих зустрічей, все було дуже непросто).
Головне, що зовні й те, що слідом Лаврову (якщо він щось не зрозумів) спрямований чіткий меседж: наші відносини з Росією - це важливо, але за рахунок України ми не домовлятися не будемо. Хоч інші питання це не знімає, але це вже дуже немало. Точніше, це вже дуже багато.
І це дозволить зустріти новий інформаційний ранок в зовсім іншому настрої.
