Одразу після початку української кризи і введення санкцій почалися розмови про те, що рано чи пізно, якщо події будуть і надалі так розвиватися, почнеться Холодна війна. Саме поняття «холодна війна» досить важко визначається. Якщо подивитися реально, то це навіть не війна, а конфронтація в різних сферах зіткнення інтересів різних геополітичних утворень. Звичайно, всі ми знаємо про неї як про протистояння США і союзників з одного боку і Соціалістичного блоку - з іншого. Кінець цього всім нам відомий - розпад всього Соціалістичного блоку і СРСР зокрема, але чому це трапляється зараз знову?
Після розпаду СРСР більшість вже незалежних республік, так чи інакше, залишились у сфері впливу Росії, виключення склали країни Балтії. НАТО ж «завоювало» безліч країн колишнього радянського блоку і готова була в будь-який відповідний момент оскаржити розширення сфери впливу РФ. Це можна спостерігати на прикладах тій же Лівії або Сирії. Але це все було десь там, далеко, а тепер - це Україна. Країна велика, не саме бідна, а що саме головне, що б зараз не говорили, але рік тому українець і росіянин називались братами, рік тому Крим і Донбас чудово себе почували в Україні, і скаржилися хіба перед виборами.
Відразу після того, як українська криза почала набирати обертів, Захід в особі НАТО і Росія відчули серйозність протиріччя між собою. Можна виділити три сфери протистояння між цими геополітичними утвореннями:
- економіка;
- інформація;
- зброя.
Економічне протистояння почалося практично відразу після приєднання Криму до Росії. Хоча ці санкції були введені не НАТО, однак, більшістю його учасників. Відразу після цього Росія ввела зворотні санкції, обмеживши ввезення різної продукції споживчого призначення з Європи і США. Тим не менше, ЄС і США не зупинилися на цьому і продовжували вводити обмеження, аж до секторальних санкцій проти РФ, які серйозно ускладнили економічне життя країни. Одночасно з цим почався обвал цін на нафту. Він виразно спровокований не тільки чисто ринковими аспектами, але й зовнішньополітичними. Це спричинило за собою падіння російської валюти і економічних показників, хоча РФ і заявляє про те, що санкції їх абсолютно не зачіпають. Однак, це не так. Назвемо весь цей процес «економічною війною» або «конфронтацією», як кому зручніше.
Інформаційне протистояння почалося ще з кінця листопада, коли тільки починав формуватися «Майдан», і серйозно посилився після перенесення основних дій в Крим і Донбас. Кожна сторона бачить одні й ті ж події по-своєму і намагається максимально аргументувати і розтиражувати свою точку зору. Одночасно з цим країни намагаються нав'язати свої думки іншій стороні протистояння. Давно всім відомо, що перемога над розумом супротивника - це перемога над супротивником. Навіщо воювати, якщо можна переконати? Назвемо весь цей процес «інформаційною війною».
Збройовий полігон. Без цього аспекту Холодна війна і зовсім не війна, а так, конфликтик. Країни повинні демонструвати свою готовність до активних дій, демонструвати свою силу і свій потенціал. Мабуть, це головний аспект всього цього поняття. На початку червня стало відомо, що до кінця року РФ планує здійснити ще цілих п'ять запусків балістичної ракети «Булава», хоча до цього за всі 10 років випробувань ракети було проведено лише 15 запусків. Як всім відомо, «Булава» може нести ядерні заряди, тому вона вважається дуже потужною зброєю, і як би те ні було, вона лякає не тільки ворогів, але і союзників. Після цього почалося масове падіння цін на нафту. Звичайно, це можна пояснити збігом обставин чи ще чимось, але Сирія та Іран, одні з основних експортерів чорного золота, захлинаються в крові від навали «Ісламської держави». У Лівії теж не все спокійно, а в цей час ціни на нафту падають, як сокира в воду.
Але найцікавіше почало відбуватися в жовтні. 16 жовтня Президент РФ Володимир Путін під час свого візиту до Сербії досить жорстоко заявив: «Наші партнери повинні чітко розуміти, що спроби тиснути на Росію через односторонні, не легітимні обмежувальні кроки не наближають врегулювання, а тільки ускладнюють діалог. Європа повинна розуміти, чим загрожує розлад між великими ядерними державами». Цілком зрозумілий і однозначний натяк, який простими словами трактується як: будете продовжувати вводити санкції - продовжуйте, але пам'ятайте, у нас є ядерна зброя. Через кілька днів з'явилося ще одне цікаве повідомлення, виявилося, що РФ планує до 2016 року розташувати в Криму стратегічні бомбардувальники Ту-22М3 і комплекси «Іскандер-М», які можуть завдавати ударів високоточними крилатими ракетами Р-500. У свою чергу вони можуть мати ядерну боєголовку, радіус ведення вогню - 2 600 кілометрів.
Ту-22М3
Іскандер-М
При попутному вітрі і до Лондона дістане. Нічого не нагадує?
- «З чого почалася Кубинська криза?»
- «Що?»
- «З чого почалася Кубинська криза?»
- «Волинська різанина...»
- «З чого почалася Кубинська криза?»
- «З Другої світової війни»
- «А не з розміщення ракет у Туреччині і на Кубі?»
- «Ні»
Ну ладно, подивимося, що ж відбувається далі. І ось на зламі жовтня і листопада трапляється відразу кілька значних подій з російської сторони. Так, 1 листопада з космодрому Плесецьк була запущена навчальна ракета «Тополь-М», потужний носій ядерної зброї.
29 жовтня відбувся вже анонсований вище запуск ракети «Булава».
Ну, і останній компонент - бомбардувальники Ту-95 були помічені над кількома країнами Європи, а також перехоплені британськими винищувачами.
Три носія ядерної зброї, і відразу всі вирішили протестувати. Збіг або демонстрація? Росія навіть почала проводити розвідку літаками 40 річної давності, які так чи інакше були б засікти. Всього за цей рік відбулося понад 100 порушень повітряного простору країн НАТО з боку РФ, а це в три рази більше ніж за минулий рік. До чого б це?
Але головоломка продовжує складатися, і не вистачало головної деталі - відповіді НАТО або США, суті не міняє. І ось він відбувся. 7 жовтня США заявило про успішних тестах оновленої системи ПРО Aegis.
Під час тесту були знищені дві крилаті і одна балістична ракета, що цікаво, акцентується увага на одночасному знищення всіх трьох цілей. Як нам давно відомо, в Європі встановлена та ж система ППО, тільки наземного базування, а в Румунії до 2015 року буде створена її оновлена версія Aegis Ashore, до якої додані нові ракети Raytheonа саму систему допрацювали в Lockheed Martin. США наочно продемонстрував і максимально розтиражував те, що готовий без проблем боротися з будь-повітряною і ракетною загрозою.
Звичайно, російська сторона одразу ж заявила про те, що ПРО США ріжеться, як масло ножем, і російські ракети спокійно її пройдуть. Настільки швидка реакція одного з основних депутатів Держдуми навіть насторожує. Заступник найбільшої фракції практично моментально реагує на звичайні тести системи ППО десь на Гаваях: випадково дізнався або стежив за цим?
Всі наведені вище приклади, звичайно, можна при бажанні оскаржити, але коли картина складається настільки явно - це не актуально. Друга Холодна війна вже почалася, вона йде вже майже місяць, принаймні, місяць тому це стало помітно дуже добре. Подивимося, що буде далі, але розстановка сил після першої війни серйозно змінилася.
