На просторах нашої старої і запущеної квартири він, як гордий і вільний нохча, жив грабіжництвом і розбоєм, передає Ukr.Media. За її межами не гребував і насильством. Вимагав дотримання прав і мітив де тільки можна. Будучи центровим по району, він немилосердно мочив всіх навколишніх котів, абсолютно неадекватно відповідаючи на найменші наміри в свою сторону. Часом здавалося, що в нього вселився незламний дух великого каратиста Масутаци Оями, саме з таким несамовито-киокушиновским напором кидався він на всіх суперників, знищуючи їх, змітаючи в пух і прах навіть думки про якийсь опір.
Ім'я у нього з'явилося лише тоді, коли підросла дочка, і назвала його для уніфікації Тіма, так само як і тещиного домашнього засюсюканного уйобка, вічно ссущего під диваном. Кіт же був суворий. Беручи мене за рівного, дружину і дочку він виразно ставив нижче себе в сімейній ієрархії і ставився до них з поблажливим презирством. Мала, підростаючи прийняла такий розклад , як є, дружина ж, отримавши в руки штурвал управління мною, спробувала було з наскоку підім'яти під себе і Кота. Однак хер.
Натикаючись у фінальній стадії бурхливого медовомісячного сполучення на тужно насуплений, як у сьомий бехи, полуприщур, крізь який Кот гидливо спостерігав за господарською пітною метушнею вона кожен раз ніяковіла, і перервавшись на полуфрикції запахивалась в простирадло, вимагаючи прибрати цю нахабну тварину . Домігшись потрібного результату Кіт задерши хвоста йшов сам.
Гордість ніколи не дозволяла йому просити, він завжди вимагав або брав з боєм. Дбайливо покладена дружиною в чисту миску їжа заветривалась і пропадала. Голодний і злий, він йшов до участі в сімейному обіді: сівши перед столом на вільний стілець клав голову на стіл і закривав очі, демонструючи повну байдужість до подій. Але варто було відволіктися лише на секунду – з-під столу стрімким хуком вилітала розтопирена, з випущеними пазурами, лапа і невловимим рухом вихвативала з найближчої тарілки котлету або сосиску. Таку ж точно, як в його мисці. Заслужено отримавши від мене важкого стусана, він не випускаючи видобуток пролітав юзом кухню і передпокій і з гуркотом врізався у двері ванни як ні в чому не бувало піднімався і гордо задерши хвоста йшов назад, щоб у моїх ніг спокійно з'їсти чесно зароблений шматок. Ми, незважаючи ні на що, поважали один одного, але і правила теж треба було дотримуватися. Закон є закон.
