Falcon 9 вивела на орбіту 60 супутників космічного зв'язку. Всього SpaceX має дозвіл на вивід 12 000 супутників на орбіту.

Ракета-носій Falcon 9 вивела на орбіту перші 60 супутників системи космічного зв'язку Starlink. Всього SpaceX має дозвіл на вивід 12 000 супутників на орбіту — це в шість разів більше, ніж загальна кількість апаратів, що знаходяться на ній зараз, інформує Ukr.Media.

Розмістивши на низькій навколоземній орбіті стільки супутників, Маск розраховує забезпечити покриття інтернетом, яке зможе за швидкістю і ціною конкурувати з дротовим доступом.

Чому цього ще ніхто не зробив до нього?

Інтернет Маска

Чим більше апаратів треба вивести, тим більше потрібно запусків. Завдяки хитрощам конструкції Маску вдалося розмістити в одній ракеті-носії 60 супутників — їх фотографію він розмістив в Twitter 11 травня. Судячи з фотографії, він зважився на незвичайну тонку форму супутників — шириною близько 0,2 метра, виходячи з довжини обтічника, всередині якого вони зняті, — 13 метрів, згідно сайту SpaceX. Вага кожного супутника — 227 кг

Супутники будуть працювати на висоті 550 км. На такій орбіті забезпечується низька затримка сигналу. Кожен з космічних апаратів забезпечує швидкість близько 10 гігабіт/c — швидше, ніж сучасний мобільний інтернет. Ілон Маск обіцяє, що 60 супутників дозволять створити космічну мережу з сумарною пропускною здатністю в 1 терабіт/c.

Для мінімального покриття знадобляться ще 360 супутників, а для прийнятного — 720 апаратів. Кожен супутник має свій іонний двигун, який дозволяє йому працювати на орбіті 3-5 років. Зараз SpaceX робить 20-30 запусків на рік і дуже затребувана. Тому розгортання всього угруповання в 12 000 апаратів очікується не раніше 2027 року.

Після закінчення роботи космічні апарати будуть втрачати швидкість, знижуватися і згорять у щільних шарах атмосфери. Так вони не будуть заважати працюючим в космосі моделям. Через регулярне сходження в атмосферу супутників SpaceX доведеться постійно поповнювати угруповання. Витрати на неї можуть досягти $30-50 млрд на рік, за розрахунками Маска.

Можливості Starlink

Сучасні технології дозволяють постачати двигуном і сонячними батареями навіть апарати масою всього 227 кг (зазвичай супутники зв'язку в рази важчі). Розмір визначає, скільки клієнтів одночасно зможе підтримувати супутник. Але для Starlink підтримка безлічі користувачів буде забезпечуватися за рахунок рекордної кількості супутників в угрупованні.

Він прогнозує, що при тому масштабі виробництва, який планує SpaceX (від 720 до 12 000 супутників), собівартість супутників зв'язку складе від $500 000 до $1 млн, тобто все угруповання обійдеться SpaceX приблизно в $1 млрд.

Вартість космічних запусків у SpaceX — «секретна зброя» компанії. На сайті SpaceX зазначено, що вартість виведення супутників на орбіту за допомогою ракети Falcon 9 — $62 млн, але глава Momentus.space допускає, що собівартість їх становить $20-30 млн. У такому разі витрати на створення і виведення на орбіту пари тисяч супутників складуть $2-3 млрд — в 10 разів дешевше, ніж, наприклад, для проекту OneWeb.

Ці розрахунки нижче вищенаведених Ілоном Маском, оскільки вони робилися за собівартістю і розраховані на початкове угруповання в 1000-2000 супутників, а не 12 000 апаратів.

Ризики для космічного інтернету

Основне питання до Starlink — розмір ринку. Адже більшість людей живе у великих містах, де є хороший інтернет, а скоро буде і швидкий стільниковий зв'язок 5G. Втім, він відзначає, що в США ринок більший, адже населення розподіляється більш рівномірно, і може знайтися достатньо віддалених ферм, куди вигідно тягнути оптоволокно і де доведеться до речі супутниковий інтернет Маска.

Скоро ми побачимо вибухове зростання споживання космічного інтернету, особливо в місцях, які не покриваються зоною мобільного інтернету.

Потенційне застосування супутникового інтернету — інтернет речей. У разі успішного розгортання Starlink швидким підключенням до мережі будуть забезпечені пасажирські судна, літаки і навіть машини (це може бути важливо для автопілотованих машин, тієї ж Tesla).

Обмежать можливості супутникового Starlink антени — вони будуть мати розміри в десятки сантиметрів, тому вимагатимуть або наземних станцій, або будуть розміщуватися в будинках і машинах, але не в мобільних пристроях.