Вчені визначили як штучне освітлення впливає на організм людини. Знайдено зв'язок між вуличним освітленням і імунною системою.

За даними організації ASSIST, біоритми та зір людини вельми чутливі до коротких хвиль у діапазоні 400-500 нм, інформує Ukr.Media.

У більшості світлодіодних ламп, особливо дуже потужних, цей діапазон є основним. Але згідно з тією ж ASSIST, система людських біоритмів практично нечутлива до більш довгих хвиль з діапазоном понад 600 нм.

Однак, в минулому році Американська медична асоціація прийняла резолюцію, що виступає за використання енергозберігаючих світильників для зовнішнього освітлення. У резолюції особливо відзначалася мета їх розміщення — скорочення енерговитрат і викидів вуглекислого газу в атмосферу. В якості аргументації на користь резолюції звучала і теза про підвищення безпеки на дорогах шляхом зниження інтенсивності освітлення.

В цілому, резолюція АМА мало стосується довжини світлових хвиль, основну увагу в ній зосереджено на світловому забрудненні загалом. Проте одне з обґрунтувань безпосередньо пов'язане з темою біоритмів людини.

У ньому написано: «Світ причетний до порушення природних біоритмів людини та тварин і є передбачуваною причиною пригнічення синтезу гормону сну мелатоніну, пригнічення імунної системи та збільшення ракових захворювань, зокрема, раку молочної залози».

Говорячи про проживання в місті, то часом у вікна другого поверху потрапляє більше світла, ніж на вулицю. Однак є і гірші варіанти з нічним освітленням, ніж вуличні ліхтарі. Наприклад, освітлення, з яким стикаються робочі нічних змін. І якщо загроза здоров'ю реально існує, то подібні варіанти повинні бути першочерговою темою дискусій.

Вчені з Нідерландів під час лабораторних експериментів на мишах прийшли до висновку, що штучне світло робить негативний вплив на здоров'я гризунів.

У ході експериментів миші протягом 24 тижнів перебували в умовах штучного освітлення.

Вчені визначили як штучне освітлення впливає на організм людини. Знайдено зв'язок між вуличним освітленням і імунною системою.

До кінця цього часу у гризунів погіршився ряд показників здоров'я — нормальна активність супрахіазматичного ядра, пов'язана з добовими ритмами, і міцність кісткової тканини.

Доступ мишей до природного і регулярного освітлення за два тижні відновив стан здоров'я гризунів. Попри те, що вчені проводили експерименти з лабораторними мишами, отримані висновки, як вважають медики, будуть справедливі й для людини.

Як відзначають вчені, близько 75 відсотків населення Землі в нічний час доби зазнає впливу штучного світла, що може негативно позначитися на стані їх здоров'я.

Весь минулий рік суперечки навколо штучного нічного світла і його впливу на біоритми та здоров'я людини ставали все інтенсивніше. Некомерційна організація IDA, створена для охорони нічного клімату, запропонувала більше не використовувати в якості зовнішнього освітлення джерела світла з колірною температурою (CCT) вище 3000 К.