Ситуація АТО в Україні. Підсумки на 22 серпня 2014. Антитерористична операція (АТО) на сході Україні карта. Зведення за станом на 23 серпня 2014

Фронтові добу пройшли досить динамічно. Незаконні озброєні формування, що координуються Російською Федерацією, здійснили спробу атаки на українські сили поблизу села Весела Тарасівка. Цим маневром вони намагалися розблокувати трасу М04 між містами Алчевськ та Луганськ. Ці дії в свою чергу підтверджує нашу версію про накопиченні бойовиків між Брянкою та Алчевськом з метою підготовки контрударів в бік Дебальцеве.

Враховуючи напружену обстановку в районі Веселої Гори і Щастя, досить велика ймовірність, що Тарасівка знаходиться під контролем бойовиків, але однозначності в цьому питанні немає з-за високої динаміки протистоянь. Ситуація змінюється погодинно.

Тепер можна з упевненістю сказати, що бойовики планують закріпитися на правому березі Сіверського Донця. Втілення цих планів досить реально, якщо врахувати, що терористи контролюють Слов'яносербськ, а контроль над Веселою Горою дозволяє також контролювати переправу в районі Щастя. Таким чином бойовики прагнуть забезпечити собі тили в районі Луганська і теоретично можуть залишити Станицю Луганська, яка знаходиться на лівому березі Сіверського Донця. Всі ці маневри обумовлені скоріше не тактичними вигадками терористів, а зручними умовами місцевості, яка дозволяє відрізати Луганськ від наступу з півночі без великих витрат у техніці й живій силі.

Виходячи з вищесказаного, в найближчому майбутньому бойовиками швидше за все будуть зроблені спроби взяти під контроль селище Жовте і Щастя, щоб остаточно відрізати малотарасовське і лутугинське угруповання українських сил від постачання.

Вчора трохи порадувала лутугинське угруповання українських сил, яке почало наступ на Малониколаєвку і Іллірію і, поки неперевіреною інформацією, зуміла закріпитися в зазначених населених пунктах. Правда поки не зрозуміла логіка командування, за умови чого бойовики вирішують питання з Веселою Тарасовкой, тобто остаточно намагаються позбавити постачання дану групу українських сил. Але судячи з того, що деякі резерви були перекинуті в район Щастя, то силовики теж це розуміють. Виходячи з вищесказаного, можна зробити висновок, що найближчим часом протистояння в районі Щастя-Весела Гора буде продовжуватися. Зазначимо, що про небезпеку прихованих стежок від Луганська у бік Щастя, якими переміщуються бойовики, ми попереджали ще 2 тижні тому. Ймовірно, попередження було проігноровано, але тепер саме такі шляхи сполучення і дозволили бойовикам потай перегрупуватися і завдати удари в бік Веселої Гори.

Що стосується південного напрямку, тут українські сили щільно контролюють трасу М04 в районі Новосвітлівки і намагаються повернути контроль над населеними пунктами Новосвітлівка і Хрящувате. Результат залежить від того, чи зможемо ми утримати коридор між Щастям і Лутугине. На наших картах лутугинське угруповання вже давно проходить що знаходиться в котлі. Справа в тому, що основних шляхів постачання там немає, для підвезення використовуються польові дороги, які дуже добре прострілюються терористами, а сили АТО знаходяться в ключових населених пунктах, відстань між якими часом досягає десятків кілометрів. Це дозволяє проросійським бойовикам вільно переміщатися між Луганськом і Алчевськом по польових дорогах, наносячи точкові удари по українським силовикам.

В цілому по Луганську.

Українських сил в місті немає. Так, там є мобільні групи, які завдають точкови удари по об'єктах терористів, намагаючись таким чином уникнути застосування артилерії по населеному пункту, але, що стосується основних сил, то поки що вони не змогли зайти в місто. На момент підготовки зведення українські сили почали наступ на Станицю Луганську. Сподіваємося, що найближчим часом почнеться зачищення міста від незаконних збройних груп проросійських терористів і їх бандформувань.

За даними наших джерел минулої ночі було знищено велику кількість живої сили і техніки терористів у населеному пункті Сніжне, ми зараз уточнюємо цю інформацію, оскільки відомостей про наявність сил АТО в даному районі у нас немає, можливо, тут ми маємо справу з диверсійними групами українських сил.

В результаті боїв під Савур-Могилою наші війська відійшли від Мануйловки і Петровського. Терористи по своїх каналах пропагують, що вибили українські сили з цих районів, це не відповідає дійсності, так як силовики відійшли самостійно, щоб не повторилася історія з південним котлом, чого слід було очікувати в разі падіння Савур-Могили. Район Савур-Моилы поки що контролюється силами АТО, але враховуючи наявність бойовиків на південь і в Успенці, швидше за все, утримувати висоту немає сенсу, оскільки при таких розкладах як зараз, вона вже нічого не вирішує. Крім того, активність терористів на південному напрямку (Старобешеве, Амвросіївка) вимагає вжити заходів щодо відсікання бойовиків від Маріуполя. В районі населеного пункту Маріуполь постійно курсують російські БПЛА, крім того, наносяться артудари в район Новоазовська, де зараз знаходиться багато біженців з Донецька. Якщо скласти пазл, то зараз про прорив з Донецька в бік РФ по маршруту, який ми давали раніше, не йдеться. Швидше за все готується зворотний хід з метою відрізати Амвросіївку і надалі продовжити наступ на Маріуполь. Дивно, адже після незрозумілої активності бойовиків в районі Кумачево і Глінки силовикам слід було б зробити відповідні висновки.

Іловайськ був залишений. Позначилося наявність у терористів великих резервів російської техніки, на які вони підтягли раніше, ніж українські війська. Крім того, сили АТО були змушені залишити і Велику Шишевку, швидше за все, рішення прийшло з тих же міркувань, за якими були залишені і Мануйлівка з Петровським. І тут само собою назріває рішення, потрібно робити укріпрайон по лінії Успенка-Амвросіївка-Старобешеве-Докучаєвськ і зачистити все, що знаходиться нижче цієї лінії, інакше прорив з боку Новоазовська і Єкатериновок (Росія) може стати реальністю. А ось потім, як варіант, можна наступати вздовж південної границі, поступово створюючи укріпрайони, щоб не вийшло як зараз, і підтискати при цьому трасу Н21 з Торезом, Сніжним і т.д. Інакше мобільні групи бойовиків можуть створити в тилах українських сил багато проблем.

Що стосується півночі Донецька, то тут нашим силам все-таки вдалося повернути собі втрачені позиції на півдні Горлівки. За принципом: не даєте Ясинувату - підемо на північ у напрямку на Жданівку. Певний успіх у цьому напрямку, ймовірно, все-таки досягнуто. Так що мова про які-небудь контрвипади терористів з Горлівки найближчим часом поки не йде.

Українські сили повторно почали рухатися у бік Жданівки з північно-заходу, також поки успішно. Єдине, що погано: наявність Миронівського водосховища, яке відрізує угруповання АТО в Дебальцеве від північного угруповання у випадку контролю бойовиками Миронівського. І судячи з того, про що вони пишуть на своїх каналах, це може стати реальністю.

Що стосується інциденту з незаконним проривом колони автомобілів, званих Росією "гуманітарним конвоєм", але фактично визнаним усім світовим співтовариством спробою провокації, що порушує всі міжнародні норми права, то тут є цікавий момент. За офіційними джерелами пройшла інформація про прорив близько 145 одиниць техніки за різними напрямками. Цю інформацію ми не будемо ставити під питання, а безпосередньо в містах Краснодоні та Молодогвардійську за минулу добу було зафіксовано проходження тільки 10 білих російських фур з боку Ізварине за напрямом до Луганська, які через деякий час повернулися назад в сторону Ізварине. Розгадку такого маневру можна представити в таких найбільш імовірні варіанти:

  1. Білі фури заглибилися в бік Луганська виключно для розвантаження (або навпаки завантаження) певних вантажів (техніки, бойовиків, матеріальних засобів тощо)
  2. "Троянський конвой" зіткнувся з небезпекою обстрілу в районі Новосвітлівки і змушений був відійти назад для пошуку більш безпечного маршруту.
  3. Це відволікаючий маневр, що прикриває перекидання техніки і важкого озброєння по суміжних напрямках.

Російська сторона продовжує використовувати весь арсенал лицемірства і цинічного нахабства в ході ведення неоголошеної війни проти України. Світова спільнота поки що не бажає прийняти жорсткі заходи по припиненню російської агресії: далі економічних санкцій і точкових ударів по економіці справа, на жаль, не йде. Можливо, Європа не цілком усвідомлює небезпеку потурання цієї проблеми, так як апетити великого східного сусіда зростають, і анексією Криму справа навряд чи закінчиться. Затримка в питаннях військової допомоги Україні може коштувати дуже дорого надалі, адже цей конфлікт показав, що на політичну арену виходять ідеї реваншизму і нових "хрестових походів" під вивіскою гасел "за віру, царя і отечество". А проросійський ідеологічний фанатизм, як і його релігійний аспект, названий "дикоправославием" (Московського патріархату) здатний втопити в крові придбання і смисли цивілізованого суспільства...