Тому прийняття зазначених законів є вимушеною мірою, необхідною нашій країні, щоб дати час для відтворення потужної армії та економіки.
Тривогу іншої частини суспільства викликає аналіз положень зазначених законів, які багато в чому сприяють тому, що Донбас може стати повністю проросійською територією, фінансування якої буде покладено на Україну.
Згідно законопроекту про особливий статус Донбасу місцеві вибори в нині окупованих районах повинні відбутися 7 грудня 2014 року. На три роки у цих районах вводиться особливий порядок місцевого самоврядування, гарантується вільне використання російської та інших мов. Підтримку соціально-економічного розвитку цих районів буде фінансувати Україна. Також планується створення загонів народної міліції, формування яких буде проводитися рішеннями місцевих рад.
Але є ще оцінка прийнятих законів жителями Донбасу - тими, хто хоче повернутися до «нормального» мирного життя. Вона виражається коротко: «Нас злили».
За розповідями в соціальних мережах жителів окупованих районів стає очевидним, що бойовики не думають ні про яке розформування своїх підрозділів, а частини російських військ не збираються покидати межі України. Відбувається ротація російських військових підрозділів і навіть доукомплектування їх необхідною технікою та важким озброєнням.
При такій ситуації в органи місцевого самоврядування неможливо буде потрапити людям, що мають проукраїнські погляди чи погляди, хоч трохи відрізняються від поглядів бойовиків.
Інакодумство на територіях ЛНР і ДНР не допускається. Це небезпечно для здоров'я, свободи і життя інакомислячого. В органи місцевого самоврядування потраплять тільки бойовики та їх прихильники. Такі ж люди, вчорашні бандити і терористи, сформують народну міліцію Донбасу. Це буде означати остаточну легітимізацію та подальших діянь всіх тих злочинців, які з весни беззаконничали на територіях Луганської та Донецької областей. Скільки грабіжників, гвалтівників, убивць отримають офіційний статус і фактичну законодавчу підтримку з боку України для продовження своєї діяльності, але вже у складі підрозділів міліції та органів місцевого самоврядування?
Заручниками такої ситуації стають мільйони жителів окупованих районів Донбасу, які є громадянами України. Вони позбавлені елементарних громадянських прав. Їм належить жити не тільки в зруйнованій інфраструктурі своїх населених пунктів, при тотальному безробітті і непрацюючих підприємствах, але і під постійним страхом арештів, втрати свого рухомого і нерухомого майна, насильства над собою і своїми близькими.
На Донбас у ці дні повертається досить багато людей. Це ті, хто не зміг знайти роботу, не зміг оплачувати знімне житло, у когось елементарно немає грошей на осінній та зимовий одяг і взуття. Люди повертаються, знаючи, що ніяк не зможуть впливати на формування місцевої влади. Люди розуміють, що їм, щоб вижити, якщо вони не підтримують «ополченців», доведеться мовчати.
Виходом із ситуації могло б бути запровадження на Донбас міжнародного контингенту миротворчих військ під егідою ООН. Природно, що представників російських «миротворців» там бути не повинно. Але майже зі стовідсотковою впевненістю можна передбачити, що Росія заблокує на засіданні ООН таке рішення.
Поки що ні президент, ні парламент не вказали ті алгоритми виконання закону про особливий статус окремих районів Донбасу, які б захистили не тільки Україну від подальшої війни з Росією, але і захистили б жителів Донбасу, які вірять в Україну, від повільного і безмовного вимирання в убогості і безправ'ї.
