Новий Трудовий кодекс: з грошима замість відпустки, оплатою за простої і карою за сексуальні домагання на роботі. Профспілки не згодні з "поневолюванням трудящих", а роботодавці вважають нововведення "косметичними"

Незабаром українці почнуть працювати за новим Трудовим кодексом (ТК). Він повинен замінити чинний ще з радянських часів Кодекс законів про працю (КЗпП).

Це вже третій варіант кодексу за останні 4 роки. Два попередні не пройшли друге читання в Раді, і тепер, за законом, після обрання нового парламенту все треба починати спочатку. Розглядати ТК будуть наступного року, а поки він розміщений на сайті Мінсоцполітики для обговорення (на це відводиться два місяці). Як ТК може змінити життя рядового працівника?

Новий кодекс об'ємніший за нинішній: якщо в КЗпП 18 глав і 265 статей, то в ТК – 6 книг, 43 розділи і 521 стаття. "Ми постаралися спростити можливості для ведення бізнесу, не допустили погіршення прав працівників", – каже міністр соцполітики Павло Розенко.

На думку голови Конфедерації вільних профспілок Михайла Волинця, багато положень (з оплати праці, відпусток, нерозголошенню комерційної таємниці) взяті з попередніх ТК і з ними можна погодитися. "Але я категорично проти звільнення працівника без згоди профспілки, наприклад, за втрату довіри, це зручний спосіб розправи з незадоволеними. А пропозиція про передачу працівника від одного "господаря" до іншого – просто рабовласницька", – обурюється Волинець.

Роботодавці новим ТК теж задоволені не особливо. "Зміни в ньому "косметичні". Вигнати недбайливого працівника раніше буде нереально – наприклад, прописано, що звільнити можна за недостатню кваліфікацію, якщо він не пройде атестацію. Але на підставі атестації довести в суді, що звільнив працівника обґрунтовано, неможливо", – говорить директор з управління персоналом великої компанії Катерина Сергєєва.

Прийом на роботу: дітям і дідам не відмовлять

Обов'язково будуть складати особисті трудові договори, причому з СПД вони можуть бути усними (зараз якщо є колективний договір, то особистий – не обов'язковий).

Працівник несе відповідальність (матеріальну або звільнення) за розголошення службової або комерційної таємниці (зараз – за погодженням сторін).

Забороняється відмовляти в прийомі на роботу особам, які мають право додаткової гарантіі при працевлаштуванні: батьки-одинаки, діти-сироти старше 15 років (за згодою опікунів); ті, хто відбули покарання або примусове лікування; молодь після закінчення ПТУ, яка вперше приймається на роботу; люди, звільнені з армії (протягом півроку після закінчення або звільнення); особи, яким залишається менше 10 років до пенсії.

Немає випробувального терміну (зараз є) для вагітних і обраних на посаду переможців конкурсного відбору на заміщення вакантної посади, коли на одне місце є кілька претендентів.
Роботодавець може передати працівника без його згоди іншому роботодавцю при збереженні обов'язків і зарплати (зараз такої норми немає).

Робочий час: чергування і зміни

Працювати можна в дві (по 12 годин), три (по 8 год.) або чотири зміни (по 6 год.), Але не більше 40 годин на тиждень. Всього робочий час за місяць не може перевищувати норми (з розрахунку 8 год. за 1 робочий день). Такі норми прописані і в нинішньому законодавстві. Зате з'явився новий пункт: більше працювати можна тільки за умови письмової згоди працівника і якщо він частину часу перебуває в режимі очікування (наприклад, чекає, поки застигне бетон) і при цьому може відпочивати протягом зміни.

За переробку, як і зараз, додатковий відпочинок або оплата в подвійному розмірі (за бажанням працівника). Працівники, найняті підприємцями-фізособами, трудяться за домовленістю, але не більше 40 годин на тиждень.

Вводиться можливість роботи вдома і гнучкий графік на розсуд працівника протягом дня (але за місяць він зобов'язаний відпрацювати норму з розрахунку: 8 год на день помножити на кількість робочих днів).

Вводяться чергування для виконання термінових робіт. Після зміни чергувати дозволяється не більше 4 год, вдома – не більше 8, не частіше одного разу на тиждень (за згодою працівника). Оплачується, як робочий час.

Оплата праці: рівність і третина тарифу за ніч

Роботодавець зобов'язаний платити однакову зарплату чоловікам і жінкам, які працюють на однакових посадах і мають однаковий досвід роботи (зараз не регламентується).

За роботу вночі тариф буде вищий – не менше, ніж на 30% (зараз – на 20%).

Якщо виявлено брак не з вини працівника (прихований дефект матеріалу), то роботу оплатять повністю (зараз 2/3).

Оплата в разі простою:


не з вини працівника і роботодавця (наприклад, віялові відключення світла) – 2/3 тарифної ставки, окладу (зараз 50%);
не з вини працівника виникла виробнича ситуація, небезпечна для його життя і здоров'я, інших людей або довкілля (на регульованому переїзді з черговим зійшла з рейок цистерна з паливом) – 100% ставки, окладу (зараз 50%);
робота припинена через низьку температуру або сильний вітер (при відновленні електропостачання на ЛЕП) – 100% ставки, окладу (зараз 50%).

Забороняється компенсація понаднормових робіт відгулами – тільки грошима (зараз дозволено).

Відпочинок: перепочинки і відпустка грошима

Вводиться не менше 30 хвилин перерви на обід і відпочинок (зараз мінімальний час не регламентується, тільки максимальний – 2 години). Якщо це неможливо технічно, роботодавець зобов'язаний забезпечити можливість відпочинку і прийому їжі в робочий час без подовження робочого дня.

Узаконено право працівника на короткі перерви санітарно-гігієнічного призначення (туалет і перепочинок), які включаються в робочий час (зараз такого немає).

Працівник має право взяти до 4 днів поспіль за рахунок відпустки у зручний для нього час (зараз такої норми немає).

Працівник може взяти частину відпустки грошима, але за умови, що час відпустки, що залишилася, складе не менше 24 днів на рік. Положення не стосується неповнолітніх працівників. Зараз грошова компенсація невикористаної відпустки виплачується тільки при звільненні.

Роботодавець отримує право (але не зобов'язаний) надати працівникові оплачувану відпустку за вислугу років тривалістю до 15 календарних днів, а також у вигляді заохочення за хорошу роботу – до 7 днів (зараз немає).

Звільнення: за брак, хворобу і страйк

На додаток до вже зазначених в КЗпП причин звільнення працівника, роботодавець зможе звільнити його за:

грубе порушення правил техніки безпеки – якщо це призвело або могло призвести до нещасних випадків (у т. ч. на транспорті);

за розкрадання (навіть дрібне), втрату довіри та розтрату (в основному стосується керівників підрозділів і матеріально відповідальних осіб);

розголошення державної або комерційної таємниці (в тому числі – назвав розмір своєї зарплати чи заробітки на підприємстві);

неможливість виконувати роботу за станом здоров'я (наприклад, кухар або продавець захворів на туберкульоз);

недостатню кваліфікацію, що підтверджується результатами атестації та іншими доказами (наприклад, токар "жене брак");

втрату права на керування автомобілем чи іншого дозволу, необхідного для виконання роботи. Він також має право довести рівень колишньої кваліфікації і свою невинність;

за організацію або участь в незаконному страйку;

ухилення від медогляду або профілактичних щеплень, якщо вони передбачені (для медперсоналу, лікарів, кухарів);

заборонено: звільняти у зв'язку з досягненням пенсійного віку.

Заборонені: флірт і примусова праця

На відміну від КЗпП, в Трудовому кодексі вперше детально прописана заборона на дискримінацію працівників за будь-якою ознакою – віковою, соціальною, расовою, сексуальною, а також у зв'язку зі станом здоров'я – якщо це не заважає роботі (наприклад, людина хвора на СНІД).

Також чітко прописана відповідальність за спроби флірту і словесне або фізичне приниження людини (наприклад, жінку з метою образи назвали повією, або чоловіка – геєм). Ображений може поскаржитися на це керівництву, профспілкової організації або в суд (зібравши докази), а роботодавець зобов'язаний провести розслідування та вжити заходів (наприклад, змусити грубіяна публічно вибачитися, оголосити йому догану, звільнити), інакше суд може притягти вже роботодавця за бездіяльність.

Також забороняється примусова робота – праця, не передбачена трудовим договором. Роз'яснено, що це може бути будь-яка робота без згоди працівника, яка робиться під загрозою застосування сили, шантажу, психологічного впливу.

Причому неважливо, для чого використовується примусова праця – як покарання за участь у страйку, політичні погляди або релігійні переконання (наприклад, двірник-мусульманин перервав роботу, щоб помолитися, і за це йому наказали підмести сусідній двір).