Де закінчується свобода слова і починається злочин. Що можна розповідати про війну, армію та мобілізацію, а про що краще мовчати.

Історія з журналістом Русланом Коцабою, якого звинуватили в державній зраді за заклик відмовитися від мобілізації, змусила українців замислитися: що можна, а що не можна говорити? Після того, як президент заявив, що СБУ "взяла за одне місце" 19 активних критиків мобілізації, питання стало ще гостріше. А після повідомлення СБУ про те, що слідчий зобов'язаний протягом 24 годин відкрити кримінальну справу за антимобілізаційний пост в соцмережах, - актуальним в квадраті. Де межа між свободою слова і злочином?

Головне - безкорисливо

Виступати проти війни можна, але не нав'язливо і не в корисливих цілях. Одна справа, якщо ви переконаний пацифіст, інше - якщо вас для пропаганди найняли.

- Навіть якщо ви закликаєте не йти в військкомат тих, кому приходять повістки, все залежить від того, під якими гаслами ви це робите - пацифістськими або сепаратистськими, - каже правозахисник Борис Захаров. - Якщо ви будете кричати: "Я за мир і проти війни!", то до вас навряд чи можна буде причепитися.

За словами юриста, в країні не введено військове положення. Поза зони АТО діє свобода мирних зібрань. Правда, не факт, що на мітинг пацифістів не зверне увагу СБУ.

- Сам по собі заклик не йти на війну не є злочином. Питання не в тому, що я сказав, а в тому, чому я це сказав, - говорить юрист "Центру конфліктології і права" Денис Ципін. - Вас не можуть звинуватити на підставі домислів, що ви хотіли саме зірвати мобілізацію, а не висловлювали свою думку з приводу війни. А от якщо ви будете їздити по містах і селах, хапати за руки чоловіків під військкоматами і вмовляти порвати повістку - це зовсім інше.

За словами юриста, будь-яка людина може зібрати друзів, влаштувати акцію протесту проти війни або написати про це в Фейсбук. Якщо не буде доказів, що вам за це заплатили чи ви є членом проплаченою ворогами організації, ви де-юре не злочинець. Але де-факто справу можуть відкрити, якщо слідчий побачить у вашому пості умисел на антидержавну пропаганду. Доводи на свій захист доведеться викладати в суді.

- Важливо, щоб ваша діяльність виглядала як оцінне судження. Це якщо я кажу: "З моєї точки зору мобілізація незаконна. Я б не пішов воювати, я б, напевно, краще сів у в'язницю". А пропаганда - це "Мобілізація незаконна. Робіть, як я! Якщо прийдуть повістки, не йдіть в армію", - наводить приклад Борис Захаров. - Втім, теоретично зараз може бути все що завгодно. Я б порадив: якщо і давати коментарі, що розходяться з офіційною позицією України, то це має бути чітко обґрунтована правовим чином позиція.

Якщо знаєш, тримай в собі

Там, де мова йде про неочевидний злочин, статті закону трактуються юристами неоднозначно. Візьмемо, наприклад, ст. 111 КК "Державна зрада". Вона передбачає кримінальну відповідальність за діяння, вчинене громадянином України на шкоду державі під час воєнного стану або збройного конфлікту.

- Обов'язковою її ознакою є заподіяння шкоди обороноздатності, територіальної цілісності і недоторканності держави безпосередньо від дій конкретної особи, - говорить юрист Наталія Вознюк. - Однак обмежень у висловлюваннях громадян навіть у вищезазначений період законодавством України не встановлено, а стаття 34 Конституції України говорить, що кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Виходить, можна спокійно висловлювати свою думку де завгодно і коли завгодно. А ось якщо ненароком дізнаєтеся, що, наприклад, на київському бронетанковому заводі не вистачає яких-небудь деталей і розповісте про це, вам може загрожувати в'язниця.

- Якщо буде встановлено, що інформація є достовірною, то особа підлягає відповідальності за статтею 422 Кримінального кодексу україни "Розголошення відомостей військового характеру, що становлять державну таємницю, або втрата документів чи матеріалів, що містять такі відомості", - вважає Наталія Вознюк.

А ось Борис Захаров впевнений, що за розголошення такої інформації залучати не повинні.

- За збереження військової таємниці відповідають люди, які мають до неї доступ. Однак гарантій піти від відповідальності простій людині теж немає, - каже правозахисник. - Інформація зараз - одне з зброї війни, тому потрібно дуже ретельно з нею звертатися. І якщо ви своїми словами про брак деталей зверніть на себе увагу, то будете за це відповідати. Тим більше якщо буде доведено, що у вас є зв'язки зі ЗМІ або службами безпеки ворога.

Як буде трактувати ваші висловлювання слідчий, стане відомо тільки після того, як відкриють справу.

СЛОВО НЕ ГОРОБЕЦЬ

Майстер-клас від політиків

Послухаєш часом розмови державних діячів - і диву даєшся: як вони до цих пір на волі! Насправді політики - люди, підковані не тільки в ораторському мистецтві, але і в юриспруденції. Яким би явним ні здавався марення, що мчить з екранів телевізорів, притягнути до відповідальності за нього майже неможливо.

Наприклад, радник глави МВС Антон Геращенко 10 лютого написав, що лінія фронту відсунута від Маріуполя на 20 кілометрів і додав: "Наступною метою на черзі на Південному фронті є звільнення від російсько-терористичних військ району Тельманове - Новоазовська і вихід наших військ на державний кордон України". Хіба це не військова таємниця?

- Формально таку заяву можна розглядати як здачу державної таємниці. Адже Геращенко дійсно міг мати доступ до такої інформації, - говорить адвокат Віктор Чевгуз. - І якщо це дійсно планується Генштабом як операція, пост можна розцінювати як злив. Але є нюанс: це може бути дезінформація з метою заплутати супротивника. Притягнути до відповідальності Геращенко можна тільки в тому разі, якщо буде встановлено його мотив. А це зробити складно.

Інший приклад: лідер "Правого сектора" Дмитро Ярош заявив нещодавно, що добровольці і військові подумують про створення "альтернативного Генштабу". Підрив державних інтересів?

- Це, можна сказати, на межі - "ми створили". Якщо б він говорив: ми вже створили - потрібно було б перевіряти. А "ми" - це допуск, висловлення своєї думки щодо Генштабу. Нічого кримінального, - говорить юрист. - А заяву Яроша про те, що в Раду він носить гранату, теж не є ознакою криміналу. Він може сказати, що носить гранат - фрукт. Хіба що якщо гранату знайдуть - ось тоді він потрапить під статтю про незаконне зберігання боєприпасів.

Виходить, в манері спілкуватися у політиків дійсно можна повчитися. Від себе порадимо не боятися висловлювати свою думку, але і не перестаратися в цьому. Час не мирний.

До РЕЧІ

Правозахисники пересварилися через Коцабу

У правозахисному русі після затримання Руслана Коцаби стався розкол: у міжнародній правозахисній організації "Амнисти Інтернешнл" заарештованого журналіста назвали в'язнем совісті, а в організації "Майдан моніторинг" засудили всіх, хто його захищає.

- Особисто я вважаю, що він не зрадник батьківщини, адже він держчиновник, який співпрацює зі спецслужбами. Тим більш суду не були надані факти передачі грошей Коцабі. Скоріше, він став одним з гвинтиків, які обслуговують пропаганду противника, - каже правозахисник Борис Захаров. - Може бути, в його діяльності є склад злочину за ст. 114-1, однак, хоч у цій статті і є запобіжний захід "взяття під варту", арешт журналіста, на мій погляд, - явний перегин. Моя думка: з Коцабою вийшло виборче правосуддя. Одна з відомих адвокатів теж закликала саботувати мобілізацію, але проти неї ніякої справи не порушили.