В добровольчі підрозділи брали всіх, хто хотів воювати. Трофейний автомат, бронежилет і миска каші для них були завжди.
Коли під будівлею Укрнафти з'явилися озброєні автоматники, які представлялися бійцями полку "Дніпро-1", у влади відкрилися очі на те, чого вони давно намагалися не помічати. В Україні безліч незаконних або напівзаконних збройних формувань. Конфлікт між олігархом Ігорем Коломойським і президентом вирішився, але проблеми залишилися. На зустрічі з командирами підрозділів ЗСУ Петро Порошенко заявив, що не дозволить губернаторам володіти "кишеньковими арміями". А міністр МВС Арсен Аваков вирішив провести ревізію охоронних фірм. Тим не менш підрозділи з невизначеним юридичним статусом нікуди не поділися.
"Армія" Коломойського
За рік свого перебування у кріслі губернатора Ігор Коломойський активно допомагав різним підрозділам ЗСУ і фінансував створення добровольчих батальйонів. Загальна чисельність збройних формувань, яких одягав і годував олігарх-губернатор, втричі перевершує збройні сили Естонії.
Заступник голови Дніпропетровської облдержадміністрації Геннадій Корбан ще в серпні 2014 року говорив, що Ігор Коломойський допомагає батальйонам "Дніпро-1", "Донбас", "Шахтарськ", "Азов" і "Айдар". Плюс ті сполуки ЗСУ, які базуються в Дніпропетровській області: 25-я повітряно-десантна бригада, 93-я піхотної-механізована, 17-а танкова. Тобто всього близько 15 тис. бійців. За словами Геннадія Корбана, на один батальйон щомісяця виділялося близько 10 млн грн. Гроші на утримання цієї армії йшли через "Фонд оборони країни", який як мінімум на 70% наповнював Коломойський.
Коломойський забезпечував близько 15 000 бійців різних бойових підрозділів.
Ядром "армії Коломойського" був "Дніпро-1". Володимир Парасюк, що служив у "Дніпрі" влітку минулого року, зізнався, що зарплата добровольця могла доходити до 14 тис. грн - на той час понад $1 тис. "Дніпро-1" також забезпечувався всім необхідним військовим спорядженням: бронежилетами, касками, обмундируванням. Начальник Департаменту організації діяльності підрозділів міліції особливого призначення МВС України Віктор Чалаван повідомив, що полк "Дніпро-1" незабаром перейде в підпорядкування Нацгвардії. За офіційною версією - через невідповідність функцій міліцейських підрозділів.
Ще одним збройним формуванням, підтримка якого Ігорем Коломойським не дуже афішувалася, став український добровольчий корпус "Правий сектор". Завдяки Коломойському, ПС отримав можливість створити свою базу недалеко від райцентру Покровське Дніпропетровської області. Лідер ПС Дмитро Ярош свого часу зазначав, що конструктивно співпрацює з губернатором у питаннях оборони області, визнаючи, що Ігор Коломойський оплачує рахунки бази ПС в Покровському. Серед збройних формувань, з якими співпрацює команда Коломойського, Правий сектор - єдине, що не входить ні в які державні силові структури.
Некерований героїзм.
У Міноборони не називають точних цифр, говорячи про загальну чисельність добровольчих підрозділів. Прес-секретар Генерального штабу АТО Владислав Селезньов повідомив, що в підпорядкуванні Міністерства оборони близько 50 окремих мотопіхотних батальйонів, створених на основі добровольчих батальйонів територіальної оборони. Ще 37 батальйонів складаються в структурі МВС. Чотири бойові одиниці входять до складу Нацгвардії: батальйони їм. С. Кульчицького, "Донбас", "Крук", а також полк "Азов". Крім того, в зоні АТО знаходяться формування, що не входять ні в структури ЗСУ, ні в МВС. Крім Правого сектора це ще кілька відносно дрібних формувань на зразок батальйону ОУН і чеченських батальйонів імені шейха Мансура і Джохара Дудаєва.
Більшість експертів бачать у провокаціях 30 січня під Міноборони російський слід
У деяких добровольчих підрозділах відсутній строгий облік бійців. Влітку минулого року в них брали всіх, хто хотів воювати, навіть якщо штатних посад уже не було. Один зі співрозмовників розповів про те, як півроку воював у "Айдаре" позаштатно, чекаючи, поки з'явиться вільна вакансія. Трофейний автомат, бронежилет і миска каші для справжніх патріотів знаходились завжди. Скільки всього в Україні таких "позаштатників", невідомо. Відсутність у бійців будь-яких документів, які могли б їх ідентифікувати як військових, призводить до непорозумінь.
За словами командира "Айдара" Євгена Пташника, з 10 запитів на військовослужбовців, що представляються айдаровцами, тільки один був бійцем, решта дев'ять - самозванці, що служили одному з депутатів. А в київському батальйоні територіальної оборони "Печерськ" розповіли про те, що раніше головний спонсор батальйону після проходження служби обіцяв бійцям працевлаштування в його охоронних компаніях. Але коли з'ясувалося, що вчорашні фронтовики потрібні йому для рейдерських захоплень, співпрацю з ним припинили.
Арсен Аваков констатує, що кримінал маніпулює існуючими стереотипами про те, що "менти - козли, а командири з АТО - молодці". Під час рейдерських атак нерідко з'являються "бійці Правого сектора". Останнім часом все більшу активність проявляє псевдоайдар, з'являючись то на картонній фабриці в Житомирі, то на розробках бурштину, то в Києві на протестних акціях. Про те, наскільки умовна межа між реальними учасниками АТО і правопорушниками, видно на прикладі конфлікту навколо Укрнафти.
