Всупереч загальній думці, зв'язок Донбасу з Україною – набагато тісніший, ніж відносини з Російською Федерацією. Навіть у період окупації регіон виживає завдяки не остаточно обірваним контактам з державою. Наскільки міцні родинні узи Донбасу та України?
Дивні транспортні експерименти
Введений 16 червня Службою безпеки України новий порядок перетину лінії зіткнення окупованих територій, при якому заборонено проїзд пасажирського громадського транспорту, змусив жителів Донбасу запанікувати і задатися питанням – як це розуміти? Відповідно до пункту 1.2 "Порядку...", підстави для контролю переміщення людей і вантажів уздовж лінії зіткнення, крім усього іншого, це "забезпечення права громадян України виїхати з неконтрольованих територій". І тут же в пункті 1.6 це право істотно обмежується: "Перетин лінії зіткнення громадським пасажирським транспортом забороняється, за винятком нерегулярних перевезень для окремих організованих груп людей (біженців, дітей для оздоровлення та відпочинку та ін.) відповідно до дозволу за рішенням координаційного центру".
На наступний ранок з Південного автовокзалу Донецька ще випускали автобуси "в Україну" – в Маріуполь, Слов'янськ, Бердянськ, Краматорськ. На перонах все також багато бажаючих виїхати. "Поки їдемо, але не знаємо, що буде через годину – може, розгорнуть на блокпостах", – поділився водій слов'янського автобуса. Касири автовокзалу так само знизують плечима: вказівки припинити продаж квитків не надходило.
17 червня на електронному табло "Південного" у Всесвітній мережі біля назв автобусних маршрутів замиготіли позначки "Скасовано". Активізувалися маршрутники і таксисти – їм проїзд через лінію розмежування не заборонений. "У Маріуполь – поки 500 гривень з людини, а далі подивимося", – лукаво повідомив один з водіїв, який підпирав стіну будівлі Південного автовокзалу разом з колегами. Якщо ситуація не зміниться, водії зможуть називати будь-які суми – ті, кому життєво важливо виїхати "в Україну", віддадуть останнє, аби туди потрапити.
"Всі експерименти над нами ставлять. То пропуски введуть, то проїзд закриють, блокада справжня, – сумно поділився донеччанин Сергій Поляков. – Тут і так живеш як на вулкані, що не день – то вибух, а держава відганяє від себе, кордонами відгороджується. І так зрозуміло, що без України ми нікуди".
Рух автобусів припинили 18 червня. "Дозволено рух тільки на легковому автотранспорті місткістю до 8 посадочних місць. На автовокзалах в Донецьку висять оголошення про припинення продажу квитків", – розповів один з жителів Донецька.
"Це наша ковбаса, українська"
Зв'язок окупованих територій з Україною найбільше, мабуть, відчувається на ринку. Наприклад, майже кожна продавщиця продовольчих товарів на запитання: "Це російське?" заперечливо похитала головою. "Це наша ковбаса, українська, – відповідають продавці і, схаменувшись, додають: – Ну, як наша... харківська". Покупці поголовно ігнорують закордонних виробників, цікавлячись або продукцією місцевого виготовлення, або завезених всіма правдами і неправдами з вільних територій в Україні.
"Уже чула не раз, як продавці, розхвалюючи свій товар, як самого забійного аргументу говорять "Це українське!" Особисто я не роздумую, беру відразу, – розповіла донеччанка Юлія Кулик. – Хто б міг подумати раніше, що так буде? В аптеці чула пару раз, як люди просять: "Мені не російські, а українські ліки пошукайте!" Це, звичайно, розуму незбагненно, хоча, ви знаєте, – в глибині душі я радію".
Знижки за оплату гривнею
Навіть російські рублі не можуть перебити гривню в Донецьку. Введена мультивалютна система сильно дає збої. І якщо супермаркети створили рублеві каси, то на ринках більшість продавців віддає перевагу відпускати товар в гривнях. Власне схожа ситуація і в дрібних магазинах, які, наприклад, навіть вивішують оголошення: "Акція! При оплаті в гривні – знижка 10%!"
"Ми на курсі втрачаємо дуже багато, в основному продовжуємо закуповувати і везти товар з території, контрольованої Україною, – розповідає реалізатор Марина. – Тому нам невигідно ставити ціну в рублях. Адже на українській території курс майже на третину нижче. Щоб компенсувати різницю і витрати на транспортування, нам доводиться завищувати ціни. Але, якщо сильно завищити, то ніхто брати не буде. На моїй точці, для постійних клієнтів ми робимо своєрідні знижки, якщо вони купують за гривні".
Обходячи заборони
Якщо на продовольчому фронті Донбасу Україна утримує лідируючі позиції, то інформаційному протистоянні умови поки диктують бойовики. Зараз на переважній більшості телеекранів місцевих жителів показують тільки телеканали "ДНР" і російські. Виключення складають власники супутникових антен і ті, хто звик переглядати новини в інтернеті. Справедливості заради варто відзначити, що останнім часом "ДНР" дісталася і до інтернету.
"Ще минулого літа бойовики видали указ про блокування місцевих проукраїнських сайтів, – розповідає місцевий житель Юрій. – А десь місяць тому я виявив, що не можу зайти на українські інформагентства. У мене випливало вікно, що доступ до сайту заблокував провайдер на вимогу "ДНР". Але, подібну заборону цілком легко обійти з допомогою спеціальної програми, яку можна легко скачати в інтернеті і встановити на комп'ютер". До слова, деякі українські телеканали ще можна побачити по інтернет-телебаченню – послузі ряду операторів Донецька.
Що ж стосується друкованих ЗМІ – то тут все серйозніше. У кіосках можна знайти лише суто російсько-орієнтовані видання з однією сторінкою місцевих новин, або купити газети, що видаються на гроші бойовиків. Втім, назвати бойові пропагандистські листівки газетами можна тільки лише з поваги до багатої історії друкованої преси, в якій чого тільки не було.
Якщо говорити про зв'язок Донбасу і України в прямому сенсі цього слова, то мобільний зв'язок тут представлений двома українськими операторами. Бойовики регулярно повідомляють про запуск свого телеком-оператора, але щось поки справа далі радісних реляцій в стилі "ось-ось" в інтернеті не просунулася. Та й хто буде оплачувати розмови виключно в межах "ДНР-ЛНР" – а саме це покриття обіцяє зайняти новий оператор... Поштового повідомлення з України в Донецьку немає, втім, немає його і з Росією.
Україна в кольорі і графіті
Створюючи картинку для свого телебачення, в так званій "ДНР" показово проводили русифікацію назв вулиць – міняли таблички з українським текстом на аналогічні, тільки написані російською. Але все одно в окупованих містах залишається дуже багато української символіки, яка дуже сильно впадає в очі. Приміром, у Донецьку багато ліній електропередач, вишки яких пофарбовані в жовто-блакитний колір. А назви різних магазинів, досі продовжують яскраво зазивати покупців українською мовою. Також досить багато зупинок громадського транспорту, пофарбованих у кольори державного прапора України. І навіть незважаючи на те, що вандали все-таки намагаються знищити навіть ці натяки на Україну – жовто-блакитний колір нікуди не зникає.
"Раз у раз на вулицях міста можна зустріти різні написи, – розповідає донеччанин Олександр. – У мене на сусідньому будинку хтось написав великими літерами "Донбас – це Україна!" – і вже майже місяць як ніхто не закреслив, і не заперечив".
