Восени рідко який тиждень минає без дощу. А часом ллє так, що жодна парасоля не захистить, передає Ukr.Media . До прикладу, нещодавно на Прикарпатті кількість опадів за один вечір сягнула місячної норми - близько 50 міліметрів!
Цікаво, де в Україні дощів найбільше? І чому вони такі інтенсивні?
Про це розмовляємо, завідувачем відділу синоптичної метеорології Українського гідрометеорологічного інституту НАНУ, Оленою Смалюх, в. о. начальника відділу метеопрогнозів регіонального гідрометцентру, та Євгенією Щербаковою, співробітницею лабораторії якості Інституту водних проблем і меліорації НААН.
- Найбільше сильних дощів випадає на Львівщині (Передкарпаття і Карпати), а також на Івано-Франківщині та Чернівеччині, - розповідає Олена Смалюх. - Також сильні опади характерні для Волинсько-Подільської височини і Донецького кряжу. А от найменше дощів випадає на сході і південному сході країни, де багато рівнинних територій.
- Останніми роками загалом дощів меншає, чи не так?
- Так. Але натомість в Україні зросла інтенсивність опадів, - каже Віра Балабух. - Побільшало злив зі шквалами і градом. Відтак сума опадів залишилася незмінною, але вони стали бурхливішими.
І це погано: адже, якщо дощі випадають після довгого бездощового періоду, волога стікає і не просочується в землю. При високій температурі випаровування вологи збільшується, і, як наслідок, зростає посушливість.
- У чому причина таких змін?
В. Балабух: - Це прояви зміни клімату, що відбувається на планеті. Такі тенденції характерні не лише для України, а й для всієї Європи і взагалі Північної півкулі. Буває, що кількість опадів упродовж кількох годин може становити дві, а то й три місячні норми. Такі випадки ми спостерігаємо на всій території України.
- Цікаво, а якого розміру можуть бути краплі у хмарі?
О. Смалюх: - Від 0,5 до 7 міліметрів. Знизу хмари вони менші, а зверху більші. До слова, краплі мають форму кульки, помилково вважати, що вони видовжені, як сльоза. До речі, навіть при 10 - 20 градусах морозу волога у хмарах може бути у формі переохолодженої краплі. Якщо крізь таку хмару пролетить літак, йому загрожує обледеніння, а це дуже небезпечне явище.
- А на якій висоті утворюються хмари?
О. Смалюх: - Мінімально - 30 метрів над землею. І навіть із таких низьких хмар може падати дрібний дощ. Взагалі ж дощові хмари можуть розвиватися на висоті й до 15 кілометрів!
- А який склад дощу?
Є. Щербакова: - Волога, яка випаровується у повітря після дощу чи з різних наземних водойм, не містить жодних шкідливих домішок, це чиста вода. Та дощ, падаючи, може захоплювати різні шкідливі речовини, які є в атмосфері.
Загалом, у дощовій воді мало кальцію, магнію, а також заліза, бо іонів заліза у повітрі просто немає. А от водопровідна вода, приміром, може бути перенасичена залізом.
- А що таке кислотний дощ?
- Дощ, який падає над місцевістю, де є заводи, зокрема коксохімічні, може захоплювати шкідливі домішки, які містяться у викидах цих підприємств. Якщо викиди сірки з'єднаються з водою, утвориться сірчана кислота Н2СО4 або сірчаниста Н2СО3. Такі кислотні дощі дуже небезпечні для людей.
Пригадую, після аварії у Чорнобилі у повітря потрапило багато сірки, а кислотні дощі були такими сильними, що коли крапля падала на голову, то аж пекло! Тепер таких дощів уже немає.
