У зв'язку з цим глава альянсу закликав держави-члени НАТО припинити скорочення військових бюджетів. «Те, що відбулося в Україні, має протверезіти Європу (...) Більше продовжувати в тому ж дусі не можна», - заявив Расмуссен. Він додав: «Оборона коштує грошей, але незахищеність обійдеться незрівнянно дорожче».
Українську кризу генсек НАТО назвав «поворотним моментом»: «Вперше з часу закінчення Другої світової війни європейська держава насильницьким шляхом приєднує до себе нові території. Все те, що ми бачили в Криму і пережили на сході України, це справа минулого - так ми думали. Але це відбувається на початку XXI століття!».
«Тут йдеться про щось більше, ніж Крим, про щось більше, ніж Україна. Дії Росії, спрямовані на досягнення певної мети, а саме на відновлення сфери впливу на території колишнього СРСР. Москва хоче перешкодити сусідам приєднатися до євроатлантичного простору», - констатував генсек. Він нагадав, що «у кожної держави є право самостійно визначати свою політику в сфері безпеки, приймати рішення про вступ у ті або інші союзи. У 1999 році Росія сама визнала це право, закріплене в Хартії безпеки ОБСЄ».
Расмуссен відмовився відповісти на питання, наскільки реалістичні надії Грузії на те, що альянс вже у вересні запропонує їй план дій щодо вступу в НАТО. Для подібних оцінок «ще занадто рано», - сказав чиновник. За його словами, обговорення цього питання планується на зустрічі міністрів закордонних справ країн-учасниць НАТО в кінці червня.
«Якщо Росія зробить подальші кроки і вторгнеться [на територію України] ще глибше, це буде історична помилка. Це буде мати по-справжньому серйозні наслідки для відносин Росії і Заходу. Тому що в цьому випадку жорсткі санкції завдадуть відчутного удару по російській економіці (...) Про військові сценарії мова не йде. Ніхто і гадки не хоче допускати можливість військового конфлікту між Росією і Заходом», - сказав Расмуссен.
Далі йому було поставлено таке питання: «Ми не знаємо, які наміри Росії на Україні. А Росія напевно знає, що військової реакції НАТО не піде. Ви вважаєте, що це розумна стратегія?» - «Все-таки є різниця, є держава членом НАТО чи ні, - відповів глава альянсу. - Ми зробили конкретні кроки, спрямовані на зміцнення колективної безпеки всіх держав-учасників: ми посилили патрулювання повітряного простору над Балтикою, у нас виконуються розвідувальні польоти літаків, обладнаних системою AWACS, над Польщею і Румунією, ми збільшили присутність військово-морських сил на Чорному і Балтійському морях. Адже це теж військова відповідь. Вона служить для залякування».
«Росії ні до чого випробовувати нашу рішучість. У них не може бути ні найменшого сумніву в тому, що напад на члена [альянсу] буде сприйнято як напад на всіх нас. Так що всі прийняті нами заходи служать в тому числі і для залякування», - повторив Расмуссен. «Якщо росіяни все це так добре розуміють, навіщо вони провокують членів [НАТО]?» - запитав кореспондент. «Я не хочу будувати здогади про мотиви Кремля, - відповів Расмуссен. - Ми готові до будь-яких варіантів розвитку подій, у нас є відповідні плани оборони - ось все, що я можу сказати (...) Ви були б здивовані, якби побачили, наскільки швидко ми можемо діяти», - додав він.
