ФІНИ ВИЯВИЛИСЯ ЄДИНИМИ В УСЬОМУ СВІТІ, ЯКІ ВЕЛИ СЕБЕ БІЛЬШ ГІДНО. А НЕ ЗЛОЧИННО ПО ВІДНОШЕННЮ ДО СВОЇХ ЄВРЕЇВ, передає Ukr.Media.
Мало хто про це знає, коли до командуючого російською армією Брусилову звернувся головлікар армії з проханням купити мавп для дослідів з порятунку поранених, командувач відповів: "Візьми жидів, я їх все одно розстріляю"
Фінське село "Яд-а-Шмона"
Мало хто про це знає і далеко не всі про це чули... Фінські влади, і в першу чергу маршал Маннергейм, твердо і рішуче протистояли спробам "вирішення єврейського питання", якого наполегливо домагалися німці.
У липні 1942 р. рейхсфюрер СС Гіммлер прилетів до Фінляндії. Метою візиту було добитися згоди фінських властей на депортацію фінських євреїв в нацистські табори смерті. Сумнівів у нацистів не було - адже влада і населення всіх окупованих і союзних з Німеччиною країн - росіяни і литовці, українці та білоруси, французи і угорці - з величезним бажанням брали участь у геноциді своїх єврейських співгромадян.
Однак тільки у Фінляндії нацисти натрапили на тверду відмову фінів брати участь у геноциді. Головнокомандувач фінської армії маршал Маннергейм заявив членам уряду: "З моєї армії не візьмуть ні єдиного єврейського солдата для передачі Німеччині. Хіба що тільки через мій труп. Не може бути і мови про видачу рідних і близьких моїх військових, оскільки подібні дії можуть негативно позначитися на бойовий дух армії."
Особистість маршала Маннергейма, єдиного державного лідера в Європі, що відмовився від співробітництва з нацистами в "остаточному вирішенні єврейського питання", заслуговує окремого відносиння.
На жаль, він досі не визнаний "Праведником народів світу".
Маршал Маннергейм рішуче виступав проти антисемітизму ще в бутність свою генералом російської армії.
Відомий такий факт: під час 1-ої Світової війни 1915 році, коли російська армія несла важкі втрати, російські антисеміти за традицією звинуватили євреїв в тому, що, мовляв, вони є причиною розгрому російської армії в Галичині, Польщі та Прибалтиці.
Російське командування віддало секретний наказ здійснити депортацію єврейського населення з прифронтової смуги.
Це був акт геноциду - у ході депортації російські війська знищували тисячі євреїв, йшов грабіж єврейського майна, здійснювалися всі можливі злочини проти мирного єврейського населення.
Карл Густав Еміль Маннергейм
Карл Густав Еміль Маннергейм, Генерал-майор барон Маннергейм, в той час був командиром 12-ої кавалерійської дивізії, відмовився виконувати цей злочинний наказ. Як свідчать очевидці, він звелів старшому ад'ютантові дивізії покласти "дуже секретну" директиву під сукно:
"...Це не наказ, а дурість. Сховайте подалі від очей офіцерів. Візувати його не будемо"
Аналогічно діяв і прем'єр-міністр Фінляндії Ю. Рангель, який заявив німцям, що євреї є вірними фінськими громадянами, і уряд не дозволить кому-небудь робити замах на їх законні права.
Відомі два випадки видачі фінською владою німцям євреїв-громадян інших країн та військовополонених.
У листопаді 1942 р. 8 єврейських біженців, що мали австрійське громадянство Георг Колман , Франц Улоф Колман, його мати, Ханс Едуард Szubilski, Генріх Юппер, Курт Юппер, Ганс Мартін і Роберт Корн були передані фінською таємною поліцією Німеччини, де семеро з них були негайно вбиті.
Цей випадок викликав вибух обурення фінської громадськості. В знак протесту низка міністрів вийшли у відставку, різко виступили проти висилки єврейських біженців лютеранський єпископат і керівництво Соціал-демократичної партії Фінляндії.
Німецький посол у Фінляндії У. фон Блюхер доповідав про цьому випадку, висловив свою стурбованість з приводу негативних наслідків німецької расової політики на настрої фінського народу, який відмовляє прийняти антисемітизм.
У 2000 році прем'єр-міністр Фінляндії Пааво Ліппонен опублікував офіційне вибачення єврейському народу за цю депортацію 8 єврейських біженців.
Пам'ятником 8 єврейським біженцям стало "фінське село "Яд-а-Шмона" (Пам'яті восьми), побудоване фінами в околицях Єрусалиму.
