- Щось я бачу, немає у вас настрою сьогодні працювати. Шановні колеги, ну давайте. Зберіться! Адже це дуже важливе питання. Покличте нардепів в зал засідань, а я ставлю це питання на повторне голосування, - по кілька разів на день чують присутні на парламентських засіданнях від спікера Олександра Турчинова.
Деякі питання доводиться переголосовувати по два-три рази, але іноді і це не допомагає.
Воно й не дивно, адже після всіх призначень, виходів і переходів в коаліцію входять 235 нардепів, які теж люди, і можуть іноді хворіти або їхати у відрядження. Але де-факто цей список є ще коротше. Приміром, у складі фракції "Батьківщина" досі значиться Юрій Одарченко, який не склав мандат, незважаючи на те, що вже три місяці обіймає посаду губернатора Херсонщини і на засідання парламенту ходить вкрай рідко.
Незважаючи на те, що журналісти в останні три місяці практично не зустрічали пана Одарченка у стінах Верховної Ради, так і процедуру письмової реєстрації він пройшов всього лише в 12 з 46 засідань, його електронна картка брала участь у голосуванні на 30 засіданнях.
І він такий не один: після переформатування парламенту у голосуванні нової більшості часто беруть участь відсутні або що хворіють депутати. А журналісти просто не встигають фіксувати численні випадки кнопкодавства з боку колишньої опозиції, яка кілька місяців 2013 року блокувала роботу парламенту з вимогою забезпечити персональне голосування.
Згідно з даними руху "Чесно", після обрання спікером парламенту Олександра Турчинова на кнопкодавстві потрапили шестеро регіоналів, семеро комуністів, п'ятеро позафракційних нардепів, але їх можна пробачити, адже вони і раніше не відзначалися відданістю персонального голосування. Саме з любов'ю колишньої влади до кнопкодавства боролися "Батьківщина", УДАР і "Свобода", що входять тепер в парламентську коаліцію, 35 членів якої були викриті в голосуванні не тільки за себе.
За іронією долі один з найактивніших борців з кнопкодавством - фракція "Батьківщина" - поставила за нього подвійний рекорд. По-перше, в її лавах виявилося 14 кнопкодавів (тут фракція ділить першість з групою "Економічний розвиток"), а, по-друге, заступник голови фракції Андрій Іванчук настільки зміг у кнопкодавстві, що 15 травня зміг за одне голосування (триває 10 секунд) натиснути кнопки відразу за п'ятьох своїх колег, що є рекордом 2014 року.
З такими темпами для прийняття рішень може вистачити 45 спритних на руку нардепів.
А в спритності рук представників "Батьківщини" не відмовиш. У кнопкодавстві кілька разів була помічена Олександра Кужель, яка в лютому-березні 2013 року ночувала в залі Верховної Ради, протестуючи проти неперсонального голосування.
"Якби це були прості законопроекти чи проекти, якими вирішувалися б якісь специфічні питання, наприклад трансферне ціноутворення, то, звичайно, б рука не піднялася голосувати за інших. Але коли мова йде про закони критичної важливості, я не можу не порушувати, клянуся вам. Хоча розумію, що це погано", - пояснила своє порушення Конституції і Регламенту Кужель.
Натискаючи кнопку за сусіда, допомагав рідній фракції збирати голоси і колишній глава Адміністрації Президента Сергій Пашинський.
Віддати голос за затримався в буфеті або покинув зал з іншої причини главу фракції Сергія Саса вирішив його сусід Андрій Павловський.
Крім названих в "Батьківщині", кнопкодавили Валерій Головко, Тетяна Донець, Олена Колганова, Лідія Котеляк, Геннадій Зубко, Микола Кучерук, Денис Дзендзерский, Лілія Гриневич, Олена Ледовських та Валерій Лунченко.
На другому місці, очолювані в неперсональному голосуванні своїм лідером Анатолієм Кінахом, знаходяться нардепи з групи "Економічний розвиток".
Крім голови групи, в кнопкодавстві були викриті 13 входять в її склад нардепів: Юрій Крук, Володимир Сальдо, Віталій Хомутиннік, Михайло Мироненко, Віталій Барвіненко, Микола Дмитрук, Микола Круглов, Таріел Васадзе, Антон Яценко, Юрій Гержов, Володимир Пилипенко, Олександр Стоян, Олександр Кузьмук.
Їхні колеги по коаліції, група "Суверенна європейкая Україна", мають у своєму складі 6 кнопкодавів. Це Сергій Кацуба, Василь Ковач, Іштван Гайдош, Валерій Мошенський, Ігор Молоток, а ще одного журналістам не вдалося впізнати на фото зі спини.
13 березня була викрита в кнопкодавстві єдина на сьогодні представниця Удару - письменниця Марія Матіос. Таким чином вона просувала закон про Національну гвардію, забувши торішні слова лідера Удару Віталія Кличка про те, що кнопкодавство - це ознака корупції, а тому є неприпустимим для його фракції.
А от "Свобода" виявилася найбільш дисциплінованою - її представників жодного разу не спіймали на голосуванні за "побратыма". Хоча журналісти і представники руху "Чесно" зазначають, що депутати цієї фракції сидять далі всіх від ложі преси, тому деякі їх "грішки" журналісти могли просто не помітити.
Якщо згадати початок роботи Ради сьомого скликання, то перше, що приходить в голову, - це активне вимога тодішньої опозиції включити систему "Рада-3", яка істотно ускладнює процес голосування за себе і за того хлопця з-за наявності у неї другої сенсорної кнопки, яку нардеп повинен утримувати протягом всіх 10 секунд голосування. Про перспективи та технічні можливості для виконання цієї вимоги тепер, коли "бандитська влада" не заважає прийняти відповідне рішення, "Оглядач" запитав у голови парламентського регламентного комітету Володимира Макеєнка.
- Чи є зараз технічні можливості для того, щоб включити систему "Рада-3"?
- Я не готовий зараз відповісти на це питання. Потрібно перевірити термін її експлуатації. Можливо, він вже закінчився.
Ми перевірили: чи справді термін експлуатації цієї багатостраждальної системи для голосування закінчився ще в 2012 році. Вона була розроблена і встановлена в парламенті в 2002 році з розрахунку на 10 років роботи, у 2008 - її протестували, але так і не включили. Щоб замінити застарілу "Раду-3" за часів головування Володимира Рибака приступили до розробки системи "Рада-4", яка повинна була завершитися до осені 2013 року.
- Але на це потрібні гроші. Адже ви знаєте, що ми скорочуємо все: і помічників, і зарплати, і витрати на секретаріат і апарат, проголосували скорочення бюджету. Ще не зрозуміло, що буде з перевиборами. Може, варто залишити це питання вже наступного скликання парламенту, - виклав суть проблеми глава регламентного комітету Макеєнко.
Зрозумівши, що наявними ресурсами цю проблему вирішити складно, звертаємося до представника фракції, яка в 2013 році була найактивнішим попирателем неперсонального голосування - до УДАРу.
- Ми зараз шукаємо повноцінну заміну журналістського контролю за неперсональним голосуванням на більш технологічні методи, коли проголосувати неперсонально буде просто неможливо. Ми повинні повністю модернізувати систему і запровадити політичну відповідальність за кнопкодавство, - пояснює нардеп Сергій Каплін.
- Ви маєте на увазі втрату мандата?
- Може, й так. Я був би за. Я взагалі вважаю, що кількість депутатів в українському парламенті суттєво перебільшена, тому їх складно контролювати. В сучасному динамічному суспільстві можна обмежиться кількістю до 200 нардепів - це стеля. Їх буде простіше контролювати та притягати до відповідальності, - озвучив далекосяжні плани парламентарій.
Отже, ми знову спостерігаємо ситуацію, коли за обіцянками радикальних змін, логічними поясненнями, чому не можна це побороти, кнопкодавство ось уже майже 15 років (перший випадок був зафіксований в 2000 році) є одним з часто застосовуваних способів роботи українського законодавчого органу. Швидше за все, справа не в системі голосування і не в покаранні, а в культурі парламентаризму, яку необхідно терміново піднімати.
