Курченко розрахувався з Ложкіним грошима... вкладників державного Укрексімбанку

З доходів кожної простої людини, які перевищують 17 гривень (!), держава стягує податок. Від 15 до 17%. Це так званий податок з доходів. Тобто навіть якщо людина заробляє якусь тисячу-дві, то він повинен заплатити в казну. А сплачують такі податки зі своїх справжніх доходів чиновники високого рівня? Кілька місяців тому в коридорах влади з'явилися нові обличчя. Ці люди почали переконувати країну, що пора жити по-новому. Один з них - права рука Порошенко, глава Адміністрації Президента Борис Ложкін. Перш ніж сісти у високе крісло, новий глава Адміністрації Президента на всю країну заявив, що продав свій бізнес.

Продав в той час мільярдерові Курченку, якого поза очі називали "гаманцем Януковича". Суми не назвав, але натякнув, що вона коливається між 300 - 400 мільйонами. Експерти оцінили його угоду з Курченко скромніше - у 170 млн.

Ну і нехай, або 170, або 300, все одно Ложкін начебто молодець. І сам зумів заробити, і чималі податки має сплатити державі допомогти. Тому що якщо бідні жебраки платять податки, хіба людина, яка претендує на високий пост в державі, може чинити по-іншому? Так ось, правда така: Борис Ложкін, права рука Порошенко, не сплатив із суми сотні мільйонів доларів ні копійки податків. І перше питання, на який йому, чиновнику високого рівня, треба публічно відповісти, простий: ЧОМУ з операції на сотні мільйонів доларів він не сплатив Україні ні копійки податків?

Ложкін поки мовчить. Щоб не платити податки в Україні, для початку пан Ложкін зареєстрував компанію на екзотичних островах у Карибському морі, недалеко від Гватемали і Нікарагуа. На території місцевих островів діє так званий офшорний податковий режим. Заплатив раз в рік збір у розмірі декількох доларів - і з доходів, що надходять тобі з усього світу, можеш не платити податки.

І все гарненько б і чистенько, якщо б не застрибнув Борис Ложкін в крісло глави Адміністрації Президента. Щоб стати держчиновником, слід виконати низку вимог. Одне з них - чесно заповнити декларацію про свої доходи та майно. Ложкін не зміг зробити це чесно. Як ми встановили, він не зізнався, що є власником акцій заморського офшору. У декларації про доходи та майно за 2013 Ложкін цього не вказав. Зробив це - порушення закону. Фактично, обдуривши свого роботодавця, Петра Порошенка. Дрібні магазинчики з продажу окулярів, якими торгує дружина, - вказав. А от підприємство на острові Тротола, куди повинні надійти сотні мільйонів доларів від угоди з Курченко, приховав. І це друге питання, на який Ложкіну доведеться відповісти у рамках люстрації, згода на яку, до речі, він днями підписав: ЧОМУ приховав свою власність за кордоном, хоча повинен був зазначити її в декларації державного службовця?

Друге, але не останнім. Бо очевидно: приховуючи, що має підприємство на екзотичних островах, Ложкін хотів приховати щось дуже важливе. Що? Ми вже знаємо, що пан Ложкін уклав угоду про продаж свого бізнесу не з ким, а з самим паном Курченком, "гаманцем Януковича". Саме тим, який сьогодні перебуває в міжнародному розшуку. Саме з тим, кого підозрюють у створенні кількох "схем" для незаконних операцій, у тому числі контрабанди нафтопродуктів на мільярди гривень. Багатьох дивує, чому Він погодився продати йому те, що розвивав більше двадцяти років, у що, можна сказати, душу вклав. Відповідь може бути дуже банальною - до цього його змусили борги. Саме так, хронічні борги зростали з року в рік і на момент продажі досягли майже 70 млн доларів. Або, за нинішнім курсом понад мільярд гривень. Для втаємничених у цьому не було нічого дивного, адже основа медіахолдингу Ложкіна, російські газети, в дещо зміненому вигляді продавалися в Україні, з року в рік погіршували свої ринкові позиції. Дійшло до того, що він був змушений перереєструвати своє підприємство з акціонерної форми в товариство з обмеженою відповідальністю, щоб мати право не оприлюднювати фінансові звіти. Угода з Курченко для Ложкіна стало порятунком. Але чи була ця операція чесною? Чи була ця операція, якщо хочете, справжній, де одна сторона купує, а друга продає? Або це подання для публіки, а за лаштунками і Ложкін і Курченко грали щось зовсім інше?

Давайте, відкинувши емоції, зануритися в факти. Вони, як не прикро, напевно, буде прочитати це панові Ложкіну, свідчать про те, що він і Курченко таки могли бути спільниками по справі, як згодом заявить СБУ, здійснювала "злочинна організація" за допомогою "злочинних механізмів". У повідомленні Служби безпеки України йшлося також про те, що це "злочин у банківській сфері", але деталей представлено не було.

Сьогодні СБУ мовчить. Це, звичайно, неправильно, що перспектива розслідування кримінальної справи залежить від посади, яку займає потенційний підозрюваний. Але можна не сумніватися в тому, що, поки Ложкін - чиновник високого рангу, СБУ мовчить.

А ми - не СБУ. Ми - журналісти, які звикли докопуватися до суті речей. Тому і вирішили дослідити, що криється за повідомленням СБУ і про який "злочин у банківській сфері" можна говорити, якщо ми говоримо про угоду Курченко - Ложкіна. Отже, звідки в Курченко з'явилися гроші, щоб заплатити Ложкіну? Курченко особисто підтвердив, що витратив на придбання бізнесу Ложкіна 170 млн доларів. Дав свої чесно зароблені? На Курченко не схоже. І в цій оборудці з Ложкіним Курченко себе не зрадив. Мовою кримінального кодексу, за версією слідчих, Курченко і його спільники здійснювали операції з придбання медіахолдингу не просто так. А для легалізації коштів, які були здобуті "злочинним шляхом". Про що йдеться? Ми вже знаємо, що для управління бізнесом в Україні Ложкін побудував хитромудру схему, яка дозволяла зменшувати податки по сплаті в Україні і допомагала перекачувати гроші на рахунки офшорних компаній. Зокрема, у цій схемі були задіяні як мінімум три підприємства - у Нідерландах, на Кіпрі і на Британських Віргінських островах. Так от, коли ми аналізували кіпрські активи Ложкіна, нашу увагу привернула запис у тамтешньому реєстрі, зокрема в розділі іпотек та обтяжень. Він свідчить про те, що восени 2013 року Укрексімбанк, 100% якого належить українській державі, надав однієї з компаній в Україні, контрольованої Курченко, безпрецедентний кредит на суму 160 млн доларів.

Чому безпрецедентний? Бо кредит становив більше половини всіх кредитів, які отримали інші підприємства країни в цьому банку в 2013 році. Цікаво, що в день отримання кредиту очолював цю компанію пан Ложкін. Або, якщо ще точніше, він у день одержання компанією кредиту працював у ній останній день. З річного звіту банку. Неймовірно, але факт: із загального обсягу корпоративних кредитів, виданих Укрексімбанком за рік, 2/3 отримали Курченко і Ложкін під сумнівну оборудку, в результаті якої гроші виявилися на екзотичних островах. Загальновідомо, що жоден банк не видасть кредит на суму 160 000 000 доларів, поки не отримає в заставу майно, вартість якого щонайменше вдвічі перевищує суму кредиту. Укрексімбанк не виняток, він не став видавати кредит без забезпечення. Які майнові гарантії отримав державний банк, щоб українська держава не боялося за виданий мільярдний кредит і, якщо Курченко передумає повертати позичені гроші, зуміла компенсувати втрати за рахунок застави? Серед заставленого майна немає ні нерухомості, ні будь-якого іншого майна, яке можна було б швидко продати та компенсувати вартість кредиту.

Замість нього Укрексімбанк отримав у заставу виключно акції та частки в статутних капіталах підприємств, що входили в бізнес Ложкіна. Здавалося б, нічого дивного, адже акції дають можливість володіти і контролювати підприємство, а якщо підприємство успішно і прибутково, то отримувати прибуток. Однак у нашому випадку сума кредиту була дуже велика, і під таку суму повинна бути дуже дорогою застава. Щоб вартість закладених акцій була "такий, як треба", учасники угоди застосували до відбору заставних активів абсолютно нестандартний підхід, який межує з шахрайством. Укрексімбанк бере в заставу акції вже відомої нам голландської United Media Holding N. V. Все б нічого, якби не те, що голландська компанія є власником 99,9% майна ТОВ "Український медіа холдинг", а отже, є непрямим власником тих підприємств, якими володіє підприємство. Безперечно, що вартість акцій голландської UMH безпосередньо залежить від діяльності українських підприємств, адже діяльність холдингу здійснюється на території України. Без українських компаній ці акції - звичайні папірці. Тут якраз і заковика. Чому? Пояснюємо.

На момент продажу бізнес Ложкіна загруз в кредитних боргах, сума яких досягала 70 млн доларів. Це означає, що на момент, коли Ложкін і Курченко прагнули отримати в Укрексімбанку новий кредит, Ложкін вже повинен був закласти в банках під надані кредити майно на суму орієнтовно 140 млн доларів. Беручи до уваги, що Курченко і Ложкін планували отримати у держбанку ще 160 млн, оцінювач повинен був зробити висновок, що акції бізнесу Ложкіна повинні коштувати як мінімум 460 млн доларів. Тобто 140 млн застави - за старими боргами і 320 - за новим. Інакше змусити під новий кредит не було б що. Нескладна схема подвійного рахунку дозволила значно завищити вартість бізнесу Ложкіна. Чи Легко було Ложкіну і Курченко переконати Укрексімбанк, що 460 млн - це чесна оцінка? Зробіть висновок самі, взявши до уваги, що в той же час капіталізація, наприклад, польського медіахолдингу Agora коливалася на рівні 150 млн доларів. Agora в кілька разів масштабніше бізнесу Ложкіна, його інтереси - медіа, поліграфії, радіо, а також в інтернеті. Доходи Agora в рази перевищували доходи бізнесу Ложкіна. Та, незважаючи на це, його ціна за ринковою оцінкою виявилася мало не в три рази нижче, ніж оцінка бізнесу Ложкіна. Чому легко повірити в те, що ціна Agora - чесна, а оцінка бізнесу Ложкіна - фількіна грамота? Тому що ціну Адога визначає ринок, акції її щодня оцінюють інвестори на Варшавській біржі. Ложкін з біржі втік, щоб не оприлюднювати свою фінансову звітність. Очевидно, саме це і дозволило якомусь оцінювачу зробити сміливий висновок, що бізнес Ложкіна коштує майже 460 млн доларів.

У підсумку, Укрексімбанк таки видає Курченко 160 млн доларів кредиту, щоб він... розрахувався з ними Ложкіним. Ця операція відбувається в екстреному режимі, адже Курченко раніше оголошував, що планує розрахуватися з Ложкіним тільки в першому кварталі 2014 року. Але в країні починається революція. Курченко і Ложкін вирішують прискорити події. Укрексімбанк видає гроші, які зникають в недоступних для українських правоохоронних органів куточках екзотичних островів у Карибському морі. Там Ложкін і Курченко розділили гроші вкладників українського державного Укрексімбанку, який видав для цієї угоди кредит. Як? Це вже питання до правоохоронних органів. Таким чином, банк сьогодні має в заставу акції, які нібито гарантують повернення кредиту, які оцінені в сотні мільйонів доларів. Але чи це так? Вже через три місяці, у березні 2014 року, Ігор Мазепа, один з провідних фінансових менеджерів, президент компанії Concorde Capital, яка, до речі, була серед тих, хто готував операцію з продажу бізнесу Ложкіна, а тепер входить до наглядової ради Укрексімбанку, висловив, без перебільшення, сенсаційну думку. Цитуємо: "вартість компанії (Ложкіна) зараз впала в 8 - 10 разів порівняно з моментом придбання і тепер може становити максимум $ 30 - 50 млн." Максимум.

Чому за три місяці вартість компанії Ложкіна раптом знизилася майже в 10 разів, Мазепа не пояснив. Звичайно, навіть йому, досвідченому фінансисту, зробити це не кривлячи душею було б непросто. Адже насправді пояснення напрошується лише одне: вся операція Курченко - Ложкіна - це прекрасно виконане подання, за яке заплатили вкладники державного банку. Ложкін надув красивого кулька, а Курченко, користуючись своїм впливом, який мав у той момент, зумів цей кулька, обтяжити численними кредитами, обміняти на справжні 160 млн доларів. Міхур у вигляді акцій майже збанкрутілого бізнесу Ложкіна отримав банк. Звичайно, рішення про надання кредиту державним банком на таку рекордну суму могло бути прийнято тільки на найвищому рівні керівництва держави. Мабуть, в цьому і пояснення, чому величезний кредит був виданий під таку сумнівну заставу. І це наводить на крамольну думку, що вартість активів з часом в дійсності не змінювалася, змінювалися тільки симпатії вищих органів управління банку, приймали рішення про кредит і одну половину яких призначив Янукович, а другу - Азаров.

Сьогодні в державному Укрексімбанку, а разом з ним його вкладникам не залишається нічого іншого, як сподіватися на те, що Курченко замучить совість і він все таки поверне кредит державі, від якого втік під захист Путіна. Оскільки інших шансів компенсувати позикові кошти за рахунок закладених "твердих активів" банк практично не має. Фініта ля комедія. І разом з тим третім на сьогодні питанням до пана Ложкіна і людям, які його будуть люструвати: невже Він НЕ ЗНАВ, якими засобами профінансовано його операції з Курченко і як вони були отримані в державному банку? Безперечно, знав. Не міг не знати. Бо, як ми вже відзначали, кредит оформлений в останній день, коли Він працював в компанії, яка фактично вже належала Курченко. Парадоксально, але факт: Ложкін оформив у державному банку кредит для того, щоб Курченко міг купити у нього бізнес.

На момент підготовки цього матеріалу ми отримали нові матеріали, зокрема, не тільки з України, але й з-за кордону, а також заочну, але офіційну відповідь на питання, яке ми поставили панові Ложкіну. Чому після того, як було розпочато розслідування СБУ справи щодо продажу його бізнесу, Він опинився в Ізраїлі? І знав про угоди Ложкіна, Порошенко, призначив його керівником своєї адміністрації?.

Автор матеріалу: Олексій МАЛЯРЧУК, Ігор ПОЧИНОК