Чи потрібна Україні мобільна мережа для чиновників

Минулого тижня Кабінет міністрів розпорядився затвердити план першочергових заходів щодо створення Національної мережі мобільного зв'язку державних органів на 2015 рік.

За червень Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації повинна підготувати технічне завдання на розробку ескізного проекту. Також повинен бути проведений аналіз законодавства та визначено необхідні зміни, підготовлені необхідні дозвільні документи та розроблені пропозиції, як забезпечити майбутню мобільний держзв'язку радіочастотним ресурсом.

Згідно з повідомленням служби на офіційній сторінці в Facebook, державі потрібна своя повноцінна окрема телекомунікаційна система, центр управління якої, включаючи функцію віддаленого управління ключами шифрування, буде знаходитися під контролем держави.

"Системи урядового зв'язку, які сьогодні експлуатуються Держспецзв'язку, надійні і добре захищені, але працюють тільки в кабінетах. Вимога часу - саме мобільність управління", - сказано в повідомленні Держспецзв'язку. У службі розповіли, що зараз у тестовій експлуатації у працівників силових структур, органів влади і збройних формуваннях в зоні АТО знаходиться декілька експериментальних терміналів стільникового зв'язку з функціями криптографічного захисту інформації Обрій.

"Але на сьогоднішній день ця система не повною мірою відповідає сучасним вимогам. Незважаючи на надійний криптографічний захист голосового трафіку, телефони з функцією шифрування використовують для з'єднання звичайні мережі стільникового зв'язку, з-за чого місце знаходження абонента і перелік його сполук можуть бути розкриті. До того ж у зоні бойових дій місцезнаходження таких абонентів може бути виявлено засобами радіорозвідки", - пояснили необхідність створення мобільної мережі в Держспецзв'язку.

Незважаючи на надійний криптографічний захист голосового трафіку, телефони з функцією шифрування використовують для з'єднання звичайні мережі стільникового зв'язку.

Хто заплатить?

Прихильники створення держмережі запевняють, що такі системи є у більшості розвинених країн. Противники апелюють до непідйомною вартості проекту для сьогоднішньої України. За оцінками президента телекомунікаційної компанії " Адамант Івана Пєтухова, будівництво такої мережі може обійтися державі в сотні мільйонів доларів. Для розуміння, найбільший телекомоператор Київстар витратив на будівництво мережі за 20 років понад 40 млрд грн.

Українські оператори готові надати державі підтримку в будівництві мережі, правда, не фінансову. "Звичайно, ми повністю готові надати підтримку за допомогою нашої експертизи в галузі мобільного зв'язку, якщо будуть виникати якісь питання", - заявив директор з корпоративних регуляторних та юридичним відносинам мобільного оператора life: Дмитро Фурман.

Мережа розбрату від Укртелекому

Абсурдність ситуації додає та обставина, що в Україні повинна діяти мережа спецзв'язку для комунікацій уряду і держчиновників. Створення такої мережі було однією з умов приватизації Укртелекому, каже начальник відділу корпоративних комунікацій Київстар Петро Іванов. В ході приватизації Укртелекому в 2011 році її покупець - австрійський фонд EPIC (його дочірня компанія ЕСУ) - зобов'язався до травня 2013 року безкоштовно створити і передати в користування Держспецзв'язку національну фіксовану захищену мережу спеціального призначення.

Мережа призначалася для українських спецслужб, силовиків і рятувальників. Мережа досі не працює, незважаючи на додаткове розпорядження Кабміну, що вийшла восени 2014 року, в якому уряд зобов'язав Укртелеком до 1 листопада 2014 року передати у державну власність виділену телекомунікаційну мережу спеціального призначення. Генеральний директор Укртелекому Юрій Курмаз раніше заявляв, що мережа готова до експлуатації з квітня 2013 року. Держфінінспекція і СБУ вважають, що Укртелеком не виконав своїх зобов'язань, а виділені з бюджету в 2012 році 220 млн грн на будівництво мережі були розкрадені. З минулого року тривають суди між Держспецзв'язку та Укртелекомом. Вердикт у цій справі поки не винесено.

Бізнес-рішення

Великому бізнесу в Україні конфіденційність розмов і передачі інформації потрібна не менше, ніж державі. Як вирішують проблему безпеки вітчизняні підприємці? Дешевше, особистого мобільного оператора ніхто не створював.

"Керівництво користується крім номерів GSM-операторів корпоративними номерами оператора PEOPLEnet. Специфіка формату зв'язку CDMA і можливості цієї компанії гарантують надійний захист інформації", - розповів прес-секретар Приватбанку Олег Серга.

Керівництво користується крім номерів GSM операторів корпоративними номерами оператора PEOPLEnet. Специфіка формату зв'язку CDMA і можливості цієї компанії гарантують надійний захист інформації

Представник міжнародної корпорації в Україні розповів, що у них всі важливі розмови проходять з використанням IP-телефонії. "Використання інтернет-мереж для передачі даних дозволить збільшити обсяги переданих повідомлень, а отже, і додатково шифрувати їх. При цьому системне генерування ключів для шифрування не вплине на швидкість і якість такого зв'язку", - пояснює співрозмовник видання.

Є готові і не дуже дорогі рішення, здатні значно підвищити захищеність розмови. Наприклад, програми для смартфонів. Профільне видання АIN навіть склало рейтинг популярності та надійності подібних додатків: EAGLE Security, Darshak, Android IMSI-Catcher Detector і CatcherCatcher.

Так, EAGLE Security дозволяє абоненту запобігти підключення до помилкової базової станції шляхом перевірки сигнатур і ідентифікаторів базових станцій. А додаток Darshak допомагає користувачам відстежувати будь-яку підозрілу активність мережі, в тому числі SMS, які вирушають без відома користувача. Програма також оцінює захищеність мережі в режимі реального часу, показує, які алгоритми використовуються для шифрування розмови. Обидві програми є у вільному доступі в Google Play. Вартість преміум-версії EAGLE Security становить 18 грн.