Українські банки перестали видавати кредити

У першій половині 2015 року українські банки практично не наростили кредитний портфель. За даними НБУ, до 1 липня загальний обсяг виданих позик досяг 1,010 трлн грн, а до початку року було 1,006 трлн грн. Трохи наростивши обсяг кредитів для бізнесу, банки скоротили видачу позик для фізосіб. У другій половині року фінустанови не мають наміру нарощувати обсяг кредитування, а швидше навпаки — скорочувати кредитний портфель і посилювати вимоги до позичальників.

Взяти кредит в банку стає все складніше. Ще в минулому році, зіткнувшись з відтоком депозитів, банки різко припинили кредитування як бізнесу, так і громадян, підвищивши процентні ставки і вимоги до позичальників. З початку року кредитний портфель по всій банківській системі практично не зріс, склавши 1,010 трлн грн (на початку року цей показник склав 1,006 трлн грн). Зараз, незважаючи на пожвавлення по поверненню гривневих депозитів, банки не поспішають нарощувати обсяг кредитування, оскільки динаміка за вкладами ще нестійка. «Іпотечне та автокредитування очікувати істотних змін не варто не тільки в поточному році, але й у першій половині наступного. В кінці року можлива активізація кеш-кредитування».

Поставити на паузу

Відмовляючи українцям в кредитах, банкіри очікують приросту депозитів і готуються до подальшого скорочення кредитного портфеля. Це випливає з аналітичного звіту Національного банку, підготовленого за результатами експертного опитування кредитних менеджерів 55 банків. Причому вже в III кварталі 58% опитаних експертів прогнозують зменшення портфеля кредитів бізнесу і 72% — фізичним особам. Частково на це вплинуть жорсткі умови видачі позик. У звіті НБУ сказано, що у II кварталі тривало посилення вимог до кредитування як бізнесу, так і приватних осіб. «Посилення стандартів кредитування фізичних осіб обумовлено насамперед макроекономічними очікуваннями банків і підвищенням вартості кредитних ресурсів», — кажуть в НБУ.

Доступність кредитів для бізнесу зменшилася під впливом песимістичних очікувань банків за макроекономічними показниками і стурбованості з приводу ризиків кредитної застави. «Рівень схвалення заявок суб'єктів господарювання знизився за всіма видами кредитів. Найбільше зниження зафіксовано по довгострокових та валютних кредитів», — сказано в звіті Центробанку.

Банки змушені «відсіювати» запити на видачу кредитів ще і в зв'язку з збільшенням частки прострочених позик. За даними НБУ, на початок липня в цілому по банківській системі 18,7% кредитів банки визнали проблемними, тобто такими, які не обслуговуються понад 90 днів. Хоча ще на початку року показник прострочених кредитів становив 13,5%.

Бідність — не порок

Українці не поспішають брати кредити, особливо іпотеку і споживчі позики. В НБУ це пояснюють зростанням процентних ставок і зниженням рівня споживчої впевненості. «Також попит на іпотечне кредитування стримується невизначеністю на ринку нерухомості», — уточнили в Нацбанку. У звіті НБУ також сказано, що жорсткість стандартів по кредитах для фізичних осіб обумовлено тим, що банки очікують зростання інфляції, стрибків обмінного курсу і погіршення платоспроможності споживачів. «Другий рік поспіль респонденти констатують зниження рівня схвалення кредитних заявок як за іпотечними, так і за споживчими кредитами», — зазначили в НБУ.

Висновки зі звіту НБУ відображають реальну картину з кредитуванням. «Ситуація така, що будуть доступні всі кредити — тільки їх мало хто буде брати». Причина — дороге обслуговування кредитів на фоні низьких доходів населення. Причому умови видачі позик — ставки, терміни, комісії та вимоги мати офіційний дохід — продовжують посилюватися. «Плюс банки можуть підвищувати вимоги по відношенню реальних доходів до майбутніх платежів по кредиту». Чи будуть банки і далі продовжувати таку практику — залежить від макротрендов. «Якщо і далі буде падати зайнятість, то ризики проблемних кредитів для банків зростуть, і навпаки, якщо падіння зайнятості та ділової активності припиниться, то банки можуть піти на послаблення».

Але, послаблення вимог до позичальників можливе лише після суттєвого законодавчого посилення захисту прав кредиторів. «Всі інші фактори — другорядні. Навіть якщо у банків буде величезний профіцит ресурсів, ніхто не буде без оглядки кредитувати «всіх і вся». Але в будь-якому випадку, розраховувати на послаблення в нинішньому році не варто. «Припустимо, що зараз будуть зроблені реальні кроки в цьому напрямку (посилення захисту прав кредиторів), але все одно потрібно час для перевірки роботи всіх цих змін на практиці».