Без лоха і життя погане? Заплати Ахметову і друзям президента..

Чому цей газ НАК «Нафтогаз» має намір перепродувати населенню в більш, ніж чотири рази дорожче? Так кабінет Гройсмана розуміє «реформи» в енергетиці?

У квітні українці отримали нові платіжки за електроенергію - тарифи зросли в ціні ще на 25%. Березневе зростання цін був плановим, тому не став для українців шоком.

Рік тому уряд аргументував підвищення приведенням тарифів для населення до економічно обгрунтованого. До 2017 року ціна на електроенергію підніметься в 4 рази.

Але, як з'ясувалося, в березні 2016 року вартість на електроенергію зросла не тільки для населення.

З 1 березня ДТЕК Ріната Ахметова, а також державна "Центренерго" продаватимуть електроенергію на ринку на 15-20% дорожче.

З урахуванням ПДВ новий тариф для них складе близько 130 копійок за 1кВт / год. До цього він становив 118 копійок за 1кВт / год.

Зі своїх джерел в уряді "Українській правді" стало відомо, що вже найближчим часом оптова ціна на електроенергію зросте ще на 20%.

Наскільки економічно обґрунтованим є таке підвищення, і чим воно аргументовано?

Якщо подивитися на європейські ціни на оптову електроенергію, яку продають ТЕС, то в кінці березня 2016 року в Німеччині і Чехії, наприклад, вона продавалася по 2,2 євроцента за 1 квт / год.

У перекладі на українську національну валюту - це близько 60 копійок.

При цьому європейські виробники платять ще за викиди CO2, чого не роблять українські енергетики.

Якщо брати за основу ці дані, то тариф для українського ринку повинен становити не більше 50 копійок.

Як так вийшло, що в бідній державі Україна ціна на оптовому ринку електроенергії в 2-3 рази більше, ніж на європейському?

Ціни на вугілля

Близько 80% вартості тарифу на електроенергію формує паливна складова, або, якщо говорити простою мовою, ціна на вугілля.

Навесні минулого року навколо справедливої ціни на українське паливо розгорілася ціла дискусія.

Приватна монополія Ріната Ахметова ДТЕК наполягала на тому, що вугілля з її шахт повинно коштувати не дешевше 1500 гривень за тонну.

На той момент міністр енергетики Володимир Демчишин, не вдаючись у подробиці розрахунків, переконував, що ціна вугілля, яка закладається в тариф посилання - 1 100 гривень.

У минулому році протистояння навколо справедливого розрахунку ціни на вугілля між Ахметовим і владою вилилося в шахтарські протести в Києві.

Але працівники вугільних підприємств донецького олігарха в результаті виїхали з української столиці ні з чим.

Пройшов рік, і шахтарям можна відзначати перемогу.

Ахметов домігся свого - НКРЕ, яка рік тому наполягала, що ціна ДТЕК на вугілля завищена, сама розписалася під нею. Правда, вважала за краще замаскувати свою згоду під виглядом "нової європейської методики".

При найближчому вивченні з'ясувалося, що новий механізм розрахунку тарифів для оптового ринку більше нагадує шахрайство, ніж формування прозорих правил гри на ринку. Але про все по порядку.

Отже, 28 квітня регулятор, який очолює колишній менеджер "Рошен" Дмитро Вовк, представить нову методику формування ціни на українське вугілля.

В основу буде взята європейська формула API2 + фрахт.

Що ховається за цими малозрозумілими для українського обивателя абревіатурами?

АPI2 - це зведений індекс цін на вугілля в регіоні ARA (Амстердам, Роттердам, Антверпен), який включає в себе вартість вугілля, а також витрати на його доставку в порт.

В даний час індекс API2 котирується на рівні $ 40-45 за тонну вугілля.

Але такою ціною на українське вугілля НКРЕ виявився незадоволений.

Тому до цієї формули вирішили додати витрати на логістику. Величину логістики НКРЕ запропонувала визначати на підставі індексу, який становить приблизно $ 15 за тонну.

Нескладне підсумовування цих цифр дає на виході ціну близько $ 50-60 за тонну. Тобто, саме ця цифра буде базовою при розрахунку тарифів на теплову генерацію.

Цікаво, що в своїх розрахунках ціни на вугілля регулятор керується принципом "чим дорожче, тим краще".

По-перше, НКРЕ не робить знижку на якість вітчизняного вугілля.

Українське паливо часто має завищені показники вмісту сірки. Саме з цієї причини його завжди було досить проблематично експортувати в західноєвропейські країни.

По-друге, НКРЕ пропонує двічі вважати в вартості вугілля витрати на його доставку.

Нагадаємо, що тариф API2 вже включає в себе витрати на транспортування. Але державному регулятору цього здалося недостатньо.

Тому в схему вирішили додати ще й витрати на фрахт. Хоча справедливо було б її не враховувати.

Виходить, що український антрацит, видобутий на шахтах в Дніпропетровській і Донецькій областях, по шляху на вітчизняні ТЕС повинен спочатку доїхати до Роттердама, а потім ще повернутися назад. Так, принаймні, це виглядає в логіці Нацкомісії.

Якби регулятор робив знижку на логістику, вводячи європейський механізм формування ціни на вугілля, його справедлива вартість склала не більше 30 доларів за тонну.

Але НКРЕ вирішила інакше. "До цього методики взагалі не було, а її відсутність призводило до ручного режиму і дисконтам або премій до міжнародної ціною, - аргументує рішення комісії Дмитро Вовк. - API2 ж є ключовим індексом для енергетичного вугілля в Європі".

У скільки обійдеться українському споживачеві "нова європейська методика"?

Приблизний річний обсяг виробництва електроенергії українськими ТЕС становить 40 млрд кВт / год. Різниця між українською та європейською ціною - близько 60 копійок. Виходить, що українські ТЕС тільки в поточному році за рахунок завищеного тарифу зароблять близько 24 млрд гривень, тобто практично 1 млрд доларів.

Чи міг регулятор, який ще рік тому наполягав на тому, що ДТЕК завищує ціну на своє вугілля, самостійно прийняти таке рішення? Це викликає великі сумніви. Швидше за все, в цьому питанні йому була відведена технічна роль.

Також як і, втім, Антимонопольному комітету України.

Рік тому, в розпал шахтарських протестів в Києві, РНБО доручила провести незалежне розслідування щодо монопольного становища ДТЕК Ріната Ахметова на ринку електроенергетики.

Справа в тому, що приватизація енергетичних активів, яку донецький олігарх в роки президентства Януковича провів стахановськими темпами, допомогла йому сконцентрувати 76% теплової генерації. І, відповідно, диктувати державі умови роботи на ринку.

АМКУ взявся за справу, засукавши рукава. Восени глава АМКУ Юрій Терентьєв робив гучні заяви про майбутні результати розслідування. Але до квітня поточного року його запал зменшився.

Не так давно Антимонопольний прийшов до попереднього висновку про "структурних ознаках колективної монополії в складі трьох суб'єктів: "Енергоатому", групи компаній ДТЕК і "Укргідроенерго".

Правда, у відомстві не згадали, що Енергоатом і Укргідроенерго, на відміну від ДТЕК, перебувають у державній власності. Та й яку колективну відповідальність за монополізм можуть понести всі перераховані вище компанії?

Як пов'язані ці дві історії? І Юрій Терентьєв, і Дмитро Вовк були призначені на свої посади за президентською квотою, і навряд чи брали б доленосні для ринку рішення без персональної згоди Петра Порошенка.

"Ті олігархи, які будуть використовувати в боротьбі з державою страйки, отримають по руках", - таким був ультиматум Порошенко в ефірі телеканалу "Україна", який належить Ахметову, у відповідь на акції шахтарів в квітні 2015 року.

Через рік слово "деолігархізація" практично зникло з президентського лексикону, а дружні президенту державні органи один за одним приймають потрібні Ахметову рішення.

Що так вплинуло на позицію Порошенко? Можливо, це 20 депутатів Опозиційного блоку, які в потрібний момент можуть стати міліцією для нинішньої тендітної коаліції в парламенті.

Не варто також забувати, що головним адептом підвищення тарифів протягом усього минулого року був уже колишній прем'єр-міністр Арсеній Яценюк, якого неодноразово звинувачували в зв'язках з донецьким олігархом. Можливо, саме підвищення тарифів стало одним з дембельських акордів Арсенія Петровича, після чого він добровільно пішов з посади.

Але є й інше логічне пояснення.

Справа в тому, що ДТЕК Ахметова - основний, але не єдиний вигодонабувач нової методики формування ціни на вугілля.

На завищеною ціною вугілля запрацює і державна "Центренерго", кураторство над якою учасники ринку приписують найближчому соратникові президента і його армійському товаришеві Ігорю Кононенко.

Зокрема, про це в численних інтерв'ю заявляв і бізнес-партнер Ігоря Коломойського Геннадій Корбан. За його словами, менеджмент Кононенко контролює постачання вугілля на державне підприємство.

За інформацією джерел "Української правди", Кононенко, зокрема, блокував проведення конкурсу на нового керівника держкомпанії і особисто обдзвонював кандидатів з вимогою знятися з конкурсу.

"Центренерго" - привабливий для різного роду схем актив ще з часів президентства Віктора Януковича. У 2012-13 році левова частка закупівель вугілля "Центренерго" припадала на підприємства, пов'язані зі старшим сином побіжного президента Олександром Януковичем.

При новій владі поставки вугілля на держпідприємство здійснюються не менш загадковими гонконзькими, кіпрськими, російськими прокладками з іменами власників які нікому нічого не говорять.

Ці поставки неодноразово описувалися в журналістських розслідуваннях. Зокрема, гонконгська компанія Arida, пов'язана з кумом президента Росії Віктором Медведчуком, поставляла на державну "Центренерго" з окупованої території вугілля під виглядом південноафриканського.

Поставки з неконтрольованої території здійснюються і іншими трейдерами. І НКРЕ в своїй методиці не дає відповіді на питання, яким чином буде формуватися ціна на вугілля з окупованого Донбасу, і яке відношення ці нелегальні поставки мають до європейських підходів, за які так ратує відомство Вовка.

Але необхідність обліку транспортної складової НКРЕ пояснює саме відсутністю легальних поставок вугілля антрацитної групи. "Це, в свою чергу, передбачає імпорт, при якому потрібно враховувати логістику. Відтепер немає питання ціни, економії і легальності в залежності від зони АТО", - стверджує Вовк.

Поки очевидно одне - нова методика формування ціни на вугілля ніяк не допоможе створити прозорий європейський ринок, про який говорять в НКРЕ. Зате допоможе оточенню президента і донецькому олігархові непогано заробити найпростішим способом.

В даному конкретному випадку - це малозрозуміла формула API2 + фрахт, за якої навіть самий наполегливий борець з корупцією, на перший погляд, не помітить зловживань.

Диявол дійсно криється в деталях.

Підписуйтесь на новини UkrMedia в Telegram
Схожі
Останні новини
Популярні
Зараз читають