20 сімейних традицій, без яких неможливо уявити Новий рік

Про традиції, які наповнюють свято чудесами затишку і тепла.

• В останню суботу перед Новим роком тато завжди йде за ялинкою, а ми всі чекаємо його і розпаковуємо іграшки, які весь рік перебували на антресолях.
• Коли всі збираються за новорічним столом, ми обов'язково говоримо один одному якийсь комплімент. У минулому році найоригінальніший з них був від моєї сестри: вона сказала, що у мене красиві вуха в сім'ї.
• А у нас прийнято так: хто олів'є не готує, той не їсть. Тому 31 грудня вся сім'я в єдиному пориві проводить на кухні, ріже салати і тут же половину з'їдає.
• Кожен рік ми купуємо по новій кульці. Сама стара пережила вже 54 ялинки - її дідусь купив у перший рік після весілля з бабусею.
• На Новий рік ми ліпимо пельмені. Кожен раз. Сотнями. Три покоління. Та, коли хто-небудь починає бурчати, мовляв, набагато простіше придбати їх, бабуся каже, що в пельменях душа свята. А душу не купиш.
• У нас є така традиція: на папірцях кожен пише якесь передбачення, - наприклад, «буде велика покупка» або «дізнаєшся про свою половинку щось несподіване», - потім папірці згортають і кладуть у коробку. Всі по черзі витягають, кожен дивиться, що попалося, знову згортає, пише своє ім'я. Складають назад в цю чарівну коробку, а через рік витягують і перевіряються, що збулося або не збулося. І знаєте що? Майже все збувається.

• В дитинстві мама кожен рік збирала нам з братом солодкі подарунки зі всякими смаколиками. З батьками ми вже давно не живемо. Нещодавно мама подзвонила і сказала, що подарунки чекають нас під ялинкою. І я в свої 26 років поїхала забирати мішок із солодощами.
• Ми живемо в невеликому місті і обов'язково в переддень Нового року намагаємося відвідати всіх друзів - хоча б на пару хвилин заскочити і привітати. Так ніхто не відчуває себе самотнім на свято.
• Коли була маленькою, кожен рік ми з мамою робили по одній іграшці на ялинку своїми руками. У підлітковому віці думала: «Ну що це за дурниця, навіщо вона їх вішає весь час, краще б нормальні кулі купили». А вчора ми разом з трирічним сином вперше зробили іграшку на ялинку, і ця маленька кострубата овечка з шишки і кольорового паперу здається мені найбільш красивою іграшкою в світі.
• Напевно, смішно, але ми все одно кожен рік переглядаємо «Іронію долі». Без неї і Новий рік ніякий не новий.
• А ми не купуємо живу ялинку на Новий рік - ставимо штучну. Вона у нас велика, і збирає її завжди тато. А першу іграшку вішає самий молодший член родини - мій племінник. Тато піднімає його на руки, і він ставить на верхівку ялинки золоту зірку.
• Не знаю, звідки це прийшло, але ми робимо ось що: у новорічний келих шампанського кидаєш шматочок шоколаду і дивишся. Якщо він сплив, рік буде хорошим, якщо потонув - так собі. Так от, якщо кидаєш не дуже великий і досить плоский шматок - по-любому чекай вдалого року. Без сюрпризів. Перевірено.
• За три тижні до свята ми починаємо робити зворотний відлік вішаємо на холодильник спеціальний календар, на якому написано «До Нового року залишилося...днів». Прямо відчуваєш, як наближаєшся до нього.

• Ми в родині завжди під бій курантів підпалюємо папірець з бажанням, попіл заливаємо шампанським і випиваємо. В цьому році вперше привів святкувати з нами мою дівчину. Вона дивилася на нас великими очима і потім сказала мені, що, взагалі-то, можна бажання і без паленої целюлози загадувати. Загалом, доведеться якось прищеплювати їй любов до романтики.
• Ми відправляємо друзям і родичам новорічні листівки. Всі кажуть - інтернет, телефон, навіщо це взагалі потрібно? А відчуття від «живої», цієї листівки зовсім не ті, що від картинки в інтернеті. Дістаєш її з поштової скриньки, читаєш написані від руки побажання, і як ніби тобі трохи тепліше стає.
• Я завжди зустрічаю Новий рік у родині. Друзі, колеги - це все до або після. Але в ніч на 1-е - тільки вдома. Олів'є, мандарини і обов'язково мамин фірмовий пиріг з малиною.
• У нас є спеціальний новорічний сервіз - великий, ошатний, дуже красивий. Для мене він символізує свято краще всіх ялинок і салатів.
• З тих пір як ми обзавелися своєю маленькою сім'єю, святкуємо з чоловіком і котом. Але на другий день обов'язково їдемо до батьків на торішні салати, я це називаю «на доєдалки». А чоловік каже, що це ми з ним - надоєдалки і треба дати батькам виспатися. Але, ні-і-і, цю традицію я ні за що не відміню.
• Кожен рік ми влаштовуємо сімейно-новорічну фотосесію - збираємося, фотографуємося біля ялинки. Вже набрався цілий альбом: цікаво дивитися, як всі змінюються, але все одно залишаються разом.
• Коли ялинка вбрана, ми збираємося навколо неї всією сім'єю, говоримо «Ялинка, гори!» і включаємо гірлянду. З цього моменту ми готові зустрічати Новий рік.