6 жовтня 1991 року не стало Ігоря Талькова

Він походив з родини з дворянськими коренями. Батьки Ігоря були репресовані й познайомилися в місцях ув'язнення. Після реабілітації вони були заслані в Тульську область з забороною на виїзд. Музикою Тальков почав захоплюватися з раннього дитинства. Навчався в місцевій музичній школі по класу баяна, також освоїв гру на гітарі, скрипці, барабанах і фортепіано. У випускних класах очолив шкільний хор. В 1973 році Ігор пише свою першу композицію «Мені трохи шкода». Після закінчення школи робить невдалу спробу вступити до театрального училища в Москві, потім починає вчитися в Тульському педінституті, потім в інституті культури в Ленінграді, але кидає обидва. До появи на великій сцені Тальков виступає з декількома ансамблями: «Минуле і думи», «Фанти», «Зірочка». Після армії підробляє вокалістом на чорноморських курортах. З 1976 року музикант починає їздити по гастролях з групою «Апрель». Потім грав і співав у складі «Калейдоскопа» і «Електроклуб», а після, в 1987 році, організував свою групу «Рятувальний круг». У 1987 році пісня Давида Тухманова «Чисті ставки» у виконанні Ігоря Талькова потрапила в передачу «Пісня року», після чого до Ігоря прийшла популярність ліричного музиканта. Однак, далеко не всі його пісні були ліричними. У програмі групи «Рятувальний круг» концерт складався з двох частин: пісні громадянської тематики і ліричні. З концертами «Рятувального кола» Тальков проїхав всю країну, виконуючи свої пісні. В кінці 1980-х років він пише пісню «Росія», завдяки якій країна по-справжньому дізналася Ігоря Талькова. Славу співакові принесли пісні «Повернуся», «Метаморфоза-2», «Совки», «Війна», «Бал сатани», «Дощ». 6 жовтня 1991 року Ігоря Талькова застрелили в Санкт-Петербурзі під час концерту в Палаці спорту «Ювілейний». За рік до цього він знявся у фільмі «За останньою межею», де його герой був застрелений... Він був не тільки тонким ліриком, його небайдужість, чесність і сміливість у вираженні громадянської позиції викликає повагу.