На церемонії "Людина року-2015" назвали "Кумира українців"

- Ця нагорода означає для нас не просто те, що фонд став кумиром країни, а те, що Україна готова усвідомити проблему, з якою бореться весь світ,- онкологічні захворювання, міцно стискаючи в руках статуетку, сказала Ірина Литовченко. - Наш фонд допомагає саме онкобольним діткам. Ми дуже вдячні хлопцям, які захищають нашу країну під час війни, а у наших маленьких підопічних - війна кожен день. Війна за життя. І щоранку вони виходять на передову, щоб відвойовувати у раку своє життя. У цій боротьбі ми ніколи не зможемо здобути перемогу самостійно. Для цього їм потрібна ваша допомога - фінансова і просто підтримка, молитви. Разом ми обов'язково переможемо!

- Допомога організації "Таблеточки" - це не просто "крик про допомогу", ви робите все дуже креативно!

- Ми не просто "змушуємо" людей зробити щось корисне, а насамперед допомагаємо знайти формат, який йому зручний. Якщо, приміром, йдеться про школярів, ми приходимо до них і всі разом вигадуємо проекти, які в майбутньому допоможуть зібрати гроші. Якщо це студенти, ми підказуємо, в який спосіб вони можуть надати допомогу. Якщо це компанії - ми розповідаємо, як вони можуть не просто свої гроші віддати, а знаходимо особливий підхід, який "заражає" людей бажанням бути корисними. Люди одержують від цього задоволення і не відчувають напруги, тільки позитив.

- На жаль, у нашому суспільстві укорінився стереотип, що допомагати можуть тільки дуже заможні люди...

- Це величезна помилка! Допомагати може кожен. "Маленької" допомоги не буває! А будь-яка благодійність починається з бажання.

- Можете озвучити суму коштів, яку вам вдалося зібрати для допомоги онкохворим дітям у 2015 році?

- 28 мільйонів гривень. За ці гроші ми змогли відправити на лікування за кордон п'ятнадцять дітей і допомогу в Україні ліками отримали більше 200 осіб. Я кажу лише про наших великих і найбільш витратних проектах. Адже, крім усього іншого, величезне значення має ще і робота наших психологів у відділеннях. Дуже важлива паліативна допомога діткам, які вже йдуть, але ми допомагаємо їм і батькам... Також ми ремонтуємо лікарні, надаємо допомогу в закупівлі обладнання. Багато маленьких паззликов, що складаються в більшу систему.

- Я також чула, що ви зараз домагаєтеся дозволу для батьків по всій Україні на право присутності в реанімації разом з дитиною.

- У більшості українських лікарень батьків не пускають до дітей в реанімацію, або пускають, але на якийсь обмежений час - від 15 хвилин до декількох годин. Пов'язано це виключно з бажанням лікарів. У світовій практиці батьки мають право перебувати з дитиною, а те, що їх не пускають - виключно примха наших лікарів. Намагаємося досягти того, щоб українських лікарів зобов'язали пускати батьків в реанімацію. Мами діток, які знаходяться в термінальній стадії (вони можуть померти в будь-який момент...) просто сидять цілодобово під дверима і не можуть бути поруч зі своїм малюком - це жахлива несправедливість. А дітки, які виходять з реанімації, "заробляють" жахливу психологічну травму: вони ображаються на батьків, так як пам'ятають, як весь час лежали одні, прив'язані до ліжка... Це дуже велика образа і такого бути не повинно. Ми прописали спеціальний наказ Моз і все , що потрібно зробити їх чиновникам - помістити його вниз, на регіони і зобов'язати всіх лікарів пускати батьків у реанімації. Ми готові допомагати з облаштуванням реанімацій, купувати спеціальну меблі, ширми - тільки б ми побачили, що лікарі йдуть нам назустріч!