10 березня – православна церква згадує святого Тарасія

Кажуть, у хлопців із таким іменем характер прямолінійний і завзятий, майже упертий. Ім'я Тарас звучить досить жорстко, можна навіть сказати, зухвало. Воно кличе свого хазяїна до рішучих дій, до досягнення намічених цілей, однак при цьому воно ж припускає підвищену чутливість і ранимість. А окрім усього, воно дуже-дуже українське. Недарма в патріотично налаштованих родинах саме так називали синів, яких хотіли виховати справжніми воїнами, свідомими свого місця на рідній землі.

Іменини Тараса святкують 10 березня – на честь Тарасія, Константинопольського патріарха або 9 березня – Тарасія Лікаонійського та 20 червня – Тарасія Кесарійського (IV ст.).

Святий Тарасій народився у Константинополі, у знатній родині, отримав добру освіту, став сенатором при дворі імператора Костянтина VI Порфирородного. Він був писарем імператора Костянтина і його матері Ірини. 784 року він став царгородським патріархом. Святий Тарасій ініціював скликання VII Вселенського Собору в Нікеї для усунення роз'єднання Східної Церкви, що його спричинило іконоборство. Другий Нікейський собор, який відбувся 787 року, постановив, що вшановування святих образів є згідним з Христовою вірою звичаєм, бо це є величання святих осіб, зображених на них. Святитель Тарасій мудро керував Церквою 22 роки, провадив суворе аскетичне життя, все своє майно витратив на доброчинність. Помер Тарас 806 року. Тіло патріарха поховали в монастирі, який він сам збудував. Його гроб прославив Бог численними чудами.