Якому хресту поклоняємось: християни використовують щонайменше 30 типiв хрестiв

У рiзних конфесiй форма хреста рiзна. Чому? Коли така рiзниця виникла? I який мав вигляд хрест, на якому розiп'яли Христа?

Докладнiше про це розповiдає отець Петро Балог, вiце-директор Iнституту релiгiйних наук святого Томи Аквiнського РКЦ, та протоiєрей Євген Заплетнюк, кандидат богословських наук УПЦ КП.

— Чому знаряддя страти стало символом християнства?

о. Петро:

— У Римськiй iмперiї хрест справдi мав лише негативне значення: розпинали на ньому рабiв або найбiльших злочинцiв. Така смерть була повiльна й ганебна. Також стародавнi перси застосовували цей вид смертної кари, як можемо довiдатися з деяких книг Старого Завiту. I лише у IV столiттi iмператор Константин Великий скасував цю форму смертної кари з огляду на нове значення хреста у християнствi.

Зрештою, ще в часи Христа був вираз “брати свiй хрест” , що означав терпiти, страждати через життєвi негаразди. Але з цього виразу принаймнi вiдомо, що засудженi самi несли знаряддя своєї смертi. Пiзнiше Христос насправдi понiс свiй хрест…

— Який вигляд мав хрест, на якому розiп'яли Христа?

о. Петро:

— Найiмовiрнiше, Вiн нiс лише горизонтальну перекладину до хреста, яку потiм прикрiплювали до вже вбитої в землю вертикальної основи. Тому головним християнським символом став хрест саме з двома балками — вертикальною i горизонтальною. I, починаючи з IV столiття, пiсля вiднайдення в Єрусалимi Хреста Господнього матiр'ю iмператора Константина Єленою, символ хреста чимраз бiльше поширюється по всiй Церквi, хоча про хрест, який ще майже нiде не зображували, говорять майже всi Отцi Церкви й навiть раннi християнськi апологети, починаючи з кiнця I столiття.

— Чому в рiзних церковних традицiях використовують рiзної форми хрести?

о. Євген:

— Загалом у Церквi використовують шести-, восьми- та чотирираменнi хрести. У Православнiй Церквi часто зображаються шести- або восьмиконечнi хрести. Пiсля детального дослiдження Євангельської iсторiї стає зрозумiло, що саме такi форми хреста нагадують той, на якому розiп'яли Христа. Адже на ньому була верхня дощечка — титла, на якiй була написана провина Спасителеля — формальна причина розп'яття. I в католицькiй, i в православнiй традицiї зображають ноги Спасителя прибитими до особливої перекладини на хрестi — пiднiжка.

Часто його малюють навскiсним. Вважають, що вiн нахилений у лiвий бiк, символiзуючи покаяння розбiйника, розп'ятого праворуч вiд Христа. Цей розбiйник закликав другого — розiп'ятого лiворуч вiд Спасителя, аби не висмiював Iсуса.

За iншим тлумаченням, верхiвка скiсного пiднiжка показує на небо, а нижнiй кiнець — на пекло.

о. Петро: — Ця нижня перекладина початково означала пiдставку для нiг, яку використовували при розп'яттях. Це щоб розiп'ятий не вiдразу помирав вiд удушення, але мучився якийсь час.

Та найпоширенiшим видом хреста стало схрещення двох лiнiй, що створюють чотири рамена, з яких нижнє довше вiд трьох iнших. Це так званий латинський хрест, вiн унiверсальний, i його використовують православнi слов'яни, православнi греки, а також у багатьох iнших традицiях.