Робити з дитиною уроки не треба!

«А ти уроки зробив?» Нерідко домашнє завдання стає причиною справжніх баталій між дітьми та їх батьками, невиконане завдання — відмінний привід викликати батька і матір в школу, і взагалі, це вірний шлях до неосвіченості і неблагополуччю. Вітчизняні школярі завантажені домашньою роботою під зав'язку, а що в результаті?

 Розповімо , чому дітям не варто робити домашні завдання, а їх батькам припинити хвилюватися через дрібниці.

Як правильно робити уроки

Виконання домашнього завдання з дитиною ніяк не впливає на успішність, і вже тим більше на рівень освіти. До речі, цей факт науково доведений. Професор Джеральд Ле Тендр з Пенсільванський університет опублікував свої десятирічні дослідження, в яких наочно довів марність домашньої роботи для школярів.

Дивно, але ще в XIX столітті домашнє завдання використовували в якості покарання для учнів. Адже що може бути гірше, ніж позбавити і без того втомленого дитини вільного часу?

«У дитини обов'язково має бути особистий вільний час, коли він нічого не робить: від 2 до 4 годин у день. Тривожні амбітні батьки дітей заорганізовувают. Гуртки, секції, мови... І отримують неврози і все, що до них додається», — стверджує психолог Михайло Лабковский.

У Гонконгу, Тайвані та Японії діти отримують меншу кількість домашніх завдань, ніж їх однолітки в інших країнах. Тим не менш азіатські діти злітають в топи усіх рейтингів і пакетами відвозять медалі зі всіляких олімпіад!

А ось вітчизняні школярі просиджують за всім тим, що їм назадавали в школі в середньому по 10 годин в тиждень, а в результаті — займають лише 10-е місце в рейтингу Міжнародного дослідження якості шкільної освіти TIMSS. Так чи варто сидіти над злощасними зошитами до перших півнів?

Єдиний аргумент на захист домашньої роботи: без самостійного повторення пройдених уроків учень не засвоїть матеріал. Так чому, наприклад, фінські школи — одні з найсильніших у світі?

«Вчитися у школі, а вдома відпочивати!» — такої політики дотримуються більшість шкіл Фінляндії. Адже завдання викладача — дати максимум знань на уроці, щоб не примушувати дітей працювати вдома більш півгодини після навчального дня.

«Важко сказати, у кого більше психологічних проблем — у відмінника або у двієчника. Відмінники, які беруть ретельністю і "висиджують" свої п'ятірки — тривожні діти із зниженою самооцінкою, — підкреслює все той же Лабковский.

— У відносинах зі школою та педагогами ви повинні бути на боці дитини. Бережіть дітей. Не бійтеся поганих оцінок. Бійтеся довести до відрази до школи та навчання взагалі».

До того ж нескінченні години чування над книжками та зошитами, жуючи олівець, не проходять для дитини безслідно. Півгодини домашньої роботи в день — неабиякий стрес для маленької людини. Такі діти погано сплять і часто хворіють. Причому найскладніше доводиться учням початкової школи.

Збільшивши кількість годин і грамотно організувавши навчальний процес, можна з легкістю проходити всю програму в школі, та ще й повторити кілька разів для кращого засвоєння. На жаль, на практиці цього немає.