28 січня - Павлов день

Його також називають Павлом Єгипетським або Павлом Відлюдником. Вважається, що Павло Фівейський був першим християнським монахом. За переказами, він прожив в самоті 91 рік; харчувався фініками і хлібом, які приносив йому ворон, а від холоду ховався під пальмовим листям. Згідно житію, Павло помер під час молитви; датою смерті вважається 341 рік. У народі цей день отримав ще одну назву — День чаклунів. Люди вірили, що в цей день чаклуни і чаклунки можуть передавати учням своє мистецтво. Це було чревате різними неприємностями для оточуючих, адже учням потрібно було випробувати отримані здібності. В Павлов день радили остерігатися псування і пристріту. Для цього робилися «захисні заходи» — як схвалені церквою, так і близькі до язичеських обрядів. Люди у Павлов день частіше і молилися, і стукали по дереву, і плювали через плече.

З приводу природних явищ говорили: «Павло додав день», «Павло взмок — дня приволік» , — помічаючи, що зима вже неухильно рухається до свого кінця, ночі стають коротшими, а сонце — яскравіше. Слідкували і за погодою. Блискучі зірки цього дня передвіщають мороз, тьмяні — тепло, а «блимаючи» — завірюху. Якщо на півночі показалися хмари — не варто сподіватися на відлигу. Також по Павлову дню дивились, яким буде літо: якщо ясно – сухим і спекотним, якщо вітряно — то холодним, якщо йде сніг — то дощовим. Ідеальним варіантом вважалася спокійна похмура погода.