Види пішоходів на дорозі: особисто зустрічав бабусю-танка та людину-капюшон

Всі думають, що у нас однакова психологія, але це не так. Однакова вона тільки в тому, що і водій, і пішохід свято вірять, що пропускати завжди повинні їх. І коли обидва йдуть пішки, вони брати, інформує Ukr.Media.

Але варто одному сісти за кермо — і відразу трапляється конфлікт версій: кожен намагається проскочити першим. А того, хто мчить йому навперейми, він вважає рідкісним козлом. «Куди цей козел їде на червоний?» «А куди цей козел переходить на червоний?»

Завжди всі козли, крім нас.

Перетворюючись із пішохода у водія і назад, ми геть забуваємо, що відчували у своєму колишньому образі. Водій не пам'ятає, як його дратували виродки, які не пропускають пішоходів на «зебрі».

А сам щосили тисне клаксон замість гальма, щоб люди встигли відскочити в сторону. А пішохід, який залишив машину вдома, одразу ж забуває, як він сам насилу відтормозовувався на льоду, коли якийсь дурень вискочив у темряві йому під колеса. І з упевненим виглядом починає переходити вулицю в недозволеному місці, розмовляючи по телефону.

В нас є якийсь тумблер, який перемикає в мозку режим «пішохід/водій». І в цього проклятого тумблера немає середнього стану, в якому ми здатні мислити і пішохід, і водій.

Тим не менше я все ж склав список основних психотипів пішоходів. Особливо він стане у нагоді тим, хто водить недавно і поняття не має, що можуть витворяти на дорогах ці двоногі тварюки.

Борець за права пішоходів

Самий небезпечний тип. Так, він переходить тільки по зебрі, де його зобов'язані пропустити, — але завжди раптово і різко. Він навмисне не залишає водієві шансу загальмувати, щоб той потім сів у в'язницю. Те, що сам борець цього вже не побачить, його не хвилює. Намагається вибирати місця темнішими, а дорогу гранично слизьку. І ніколи не дивиться в бік автомобілів — вони цього не варті.

Людина-капюшон

Впевнений, що реальні лише ті предмети і явища, які видно в амбразуру капюшона. А що не видно, але сигналять — їх немає. До речі, гудіти марно: він вас не тільки не бачить, але й не чує, так як під капюшоном у нього навушники.

Вона-ж-мати або мати-вбивця

Ви часто бачите в екстрених випусках. Ця особина впевнена, що, якщо штовхати попереду коляску з дитиною, переходити можна як завгодно, де завгодно і на будь-яке світло. Запросто може одночасно розмовляти по телефону і бути в капюшоні.

Клоунеса

Це коли жінка перебігає там, де не можна, але показушно-смішно переставляючи ніжками. «Ой, я така зараз навшпиньки швиденько». Вважається, що своєю клоунадою вона компенсує водієві не тільки стрес, але і збиток від виїхавшої в нього позаду маршрутки.

Нерішучий

Це який стоїть, коли його пропускають. Ніяк не може повірити своєму щастю або чує небезпеку. А раптом він піде, а вони поїдуть!

Бабуся — танк

Її взагалі не хвилює, рухається по дорозі хтось, крім неї, і для кого ця дорога. Якщо бабусі треба перейти тут — вона перейде. Навіть якщо це магістраль з метровими парканами, двенадцатиполосний проспект в годину пік або злітна смуга. Бомжі переходять вулиці приблизно так само, але в них більше алкоголю і непередбачуваності.

Бігуни і велосипедисти

Теж абсолютно впевнені у своє безсмертя. Тому або їдуть/біжать в правому ряду — до першої зустрічі їх голови з боковим дзеркалом тролейбуса, — або перебігають/переїжджають прямо перед капотом. І, звичайно, не в той момент, коли водій цього очікує.

Людина-автомобіль

Нечастий, але не менш клінічний випадок. Це коли пішохід вважає себе автомобілем, а тому впевнено йде кудись в правому ряду в автомобільному тунелі або на естакаді. Передбачити такого не можна — можна тільки встигнути помітити.

Бережіть себе. Ну і їх теж, якщо вийде.