Ваше здоров'я: як відстоювати свої права пацієнта?

Помилковий діагноз

Доктора досить часто працюють за певною схемою. Якщо лікар бачить, що пацієнт – фінансово забезпечений, то йому можуть діагностувати венеричне захворювання і призначити дороге лікування. На підтвердження діагнозу відправляють на аналізи до певного лаборанта, який в курсі всього і просто підтверджує неправдивий діагноз наляканому пацієнту. Тому, якщо вам приписали, наприклад, венеричне захворювання, то краще перевірити ще раз, а краще – кілька, в іншій лабораторії.

До того ж є такі захворювання, з діагностикою яких не можна бути впевненими на 100%. Наприклад, трихомонада може «ховатися», «ховатися» при лабораторних дослідженнях під виглядом кров'яних клітин і лімфатичних клітин, а також здатна змінюючи свою форму, вид і рухливість, що створює певні труднощі в лікування трихомоніазу. А ось таке захворювання, як сифіліс проявляється завжди, тому якщо в одній лабораторії вам підтвердили цю хворобу, а в іншої немає – то хтось із них некомпетентний у своїй справі або намагається скористатися вашим незнанням справи.

Для того, щоб відстояти свої права і довести провину лікарів при помилковому діагноз, для початку подайте в лабораторію письмову претензію. Це письмове звернення у довільній формі до керівника лабораторії, де ви викладаєте суть своєї проблеми. Крім повернення вартості аналізів, ви маєте також право на відшкодування моральної шкоди, який був нанесений вам неправдивими результатами. Але це можливо тільки через суд! Розмір моральної шкоди визначаєте ви самі, але аргументуючи його.

Наприклад, порахуйте всі гроші, витрачені на ліки, аналізи, інші додаткові виплати, додайте до них вашу зарплату за ті дні, коли ви перебували в клініці, і помножте все це на три. Деякі юристи радять множити на десять, тому що, як показує практика, суд зазвичай зменшує суму, яку зазначають позивачі... Якщо керівництво лабораторії буде категорично відмовлятися від відшкодування грошей – скажіть, що зверніться зі скаргою до обласного управління охорони здоров'я або навіть до Міністерства охорони здоров'я. Ці органи можуть провести перевірку, вимагати атестації працівників і навіть позбавити ліцензії дана установа.

Правомірні вчинки лікарів

У разі екстреної медичної допомоги бригада має права відмовити навіть родичеві в супровід іншої людини при госпіталізації. Справа в тому, що родичі в такі моменти емоційно неврівноважені, вони можуть заважати лікарям виконувати їх обов'язки. До категорії екстрених належать: якщо пацієнт перебуває у невідкладному стані, що супроводжується раптовим розладом дихання, непритомністю, судомами, раптової болем в області серця, гострим болем у черевній порожнині, зовнішньою кровотечею, ознаками гострих інфекційних захворювань, гострі психічні розлади, що загрожують життю і здоров'ю пацієнта. Якщо ж ситуація не критична, то рішення все одно залишається за лікарем. Як правило, лікарі не відмовляють родичам в таких випадках.

Перевіряти на всі алергічні реакції кожного пацієнта лікарі не зобов'язані і не можуть чисто фізично, адже для цього потрібно провести дуже великий спектр аналізів. Тому важливо самому бути пильним і завчасно попереджати лікарів про наявність схильності до алергії. Але при використанні певних препаратів, таких як ін'єкційні антибіотики і анестезуючі засоби, лікар повинен обов'язково робити проби на алергію! Якщо він цього не зробив, то ви можете притягнути його до відповідальності в разі алергічного нападу.

Госпіталізація дитини

Щодо перебування батьків з дитиною при госпіталізації, то за Законом «Основи законодавства України про охорону здоров'я» до 6 років вони не просто можуть перебувати з хворою дитиною, а навіть зобов'язані це робити! Один з батьків має право перебувати з дитиною будь-якого віку протягом усього терміну лікування. При стаціонарному лікуванні дітей віком до шести років, а також тяжкохворих дітей старшого віку матері надається можливість перебувати з дитиною в лікувальному закладі із забезпеченням безплатного харчування і умов для проживання. Після 6 років надати ліжко можуть лише при наявності вільного. На жаль, це право часто порушується через брак вільних місць і для діток до 6 років. До речі, в деяких лікарнях дають розкладачки або дозволяють поставити свою, але за умови, що вона не буде заважати іншим хворим.

Ми ніколи не знаємо, до якого саме лікаря потрапимо. І наше здоров'я іноді може залежати від кількості часу медика, його настрою і порядності. Як кажуть, порятунок потопаючих – справа рук самих потопаючих. Тому навіть і в кабінеті лікаря контролювати ситуацію треба самому, особливо якщо від цього залежить ваше життя або життя ваших близьких.