Міфи і правда про засоби від комарів

Як одного разу назвав свою замітку про комара легендарний оглядач Василь Михайлович Пісків - "Кровожерливий і всюдисущий". Літо - самий розпал комариної пори навіть у великих містах, навідайтеся в парки під вечір. А вже на дачах ці кровопивці пищалки (до речі, кров п'ють тільки комарихи, якщо хто не знає!) - просто прописалися, нікуди від них не дітися. Але захист, кажуть, є. І ми спробували його знайти.

Москітна маска
Стара добра москітна маска начебто безпрограшний варіант. Комарики на повітряних кульках і близько не піднімуться. Облачаєшся в неї, як Дарт Вейдер в свій шолом, і вперед на вулицю. Я так і роблю. Плюс на мені кофточка і джинси щільніше. Зазвичай тільки вийдеш з під'їзду, комарі норовлять куснути саме в обличчя. А тут йду собі спокійно на літню веранду модного клубу. Краса!

Результат. Жоден комар, поки я йшла, до мене не добрався. А ось сек'юріті на вході на вечірку мій образ не оцінили. Трохи не викликали поліцію. Довелося знімати капелюх, і тут же одна комарина зараза вкусила прямо в лоб!

Відвар з коренів пирію
З дитинства бабуся розповідала мені рецепт від комарів: "Копаєш пирій, відриваєш його коріння, поливаєш відваром все навколо". Нібито привіт комарам! Почитала в інтернеті - там теж пирій радять. Знайти бур'ян навіть у місті не склало праці. На середньому вогні варила коріння дві години, налила зелену рідину в пластикову пляшку і з подружками пішла в парк. Тільки сіли на лавку, з усіх сторін вже мчать ВОНИ. Дівчата стали проситися в кафе, і тут я дістаю бабулин відвар! Подружки дивляться на мене як на міську божевільну. А я швидко обходжу лавку колом і ллю жижу по її периметру. Ну як Хома Брут у "Вії" крейдою коло малював, рятуючись від померлої панночки.

Результат. З почуттям виконаного обов'язку сідаю поруч з дівчатами. Вже хочу сказати: "Не варто подяки" - як налітають зграї кровопивців. Ніби вони летять саме на пирійний відвар. Довелося йти в кафе, а народний засіб отримує від нас неуд.

Ваніль.
В інтернеті обговорюють, як комарі терпіти не можуть запах ванілі. Прямо кашляти від неї починають і жалібно пищать про порятунок. Перевіримо! Я на набережній (це місце кровопивці дуже люблять), сонце сідає, пташки щебечуть. Ну і комарі сверблять, зрозуміло. Розпилюють навколо себе ваніль з пакетика. Прислухаюся.

Результат. Не повірите, тиша! Не дзижчать... Наївна дівчинка. Ця крилата зграя лише зачаїлася в очікуванні, коли вляжеться ванільний пил, і почала атакувати з новими силами. Ось і зустріла захід.

Настоянка валеріани
Це засіб мені порадила мама, як не послухати. Купила флакончик валер'янки, запросила маму на експеримент. Сіли з нею у дворі на качельки, налили на землю валер'янки. Мама самовіддано ще й шию собі настоянкою натерла - для кращого ефекту. Гайдаємося, значить, чекаємо.

Результат. П'ять хвилин пройшло, десять - нано-коршунов не бачити. Ура?! Тут лунає протяжне "Мммяяу", йому у відповідь: "Мяяяяяяяяу". Цілий котячий хор заявив про свої права на валер'янку. Сусіди завили. Ми втекли.

Браслет
Стильний браслетик зараз номер один серед засобів проти крилатих вовкулаків. На упаковці гордо написано "Просочений маслом цітронелли". Ну і що це за звір? Інтернет підказує: "До складу олії входять - гераніол, лімонен, метилевгенол, цитронелол, цитронелаль, геранілацетат, дипентен, -кардіні, кадинол, изомасляний альдегід, цитраль, хавикол, фурфурол та інші компоненти". Свят-Свят-свят! Я ще хочу жити! Але знайомий біолог заспокоїв: це всього лише ефірна олія, яка міститься в листках і стеблах рослини цитронелли, росте в Південно-Східній Азії і Південній Африці. О, кей! На тест-драйв вирушаю в ліс.

Результат. Мама пропонувала взяти з собою москітну маску на всякий випадок. Але я гордо відмовилася. Через півгодини, вибігаючи з лісу, оточена комариними вражинами, думала тільки про одне: "Ну чому мама завжди виявляється права?!" Цитронелла забирай ваш браслет!
А може, його треба одягати на шию? Як нашийник від бліх на собак? В інший раз перевірю.

Спрей від комарів
Я, зізнаюся, спреїв боюся - а раптом балончик виявиться токсичною отрутою? Але фармацевт в аптеці посміялася над моєю параноєю і запропонувала дитячий спрей. Мовляв, якщо навіть дітям дозволяють, то вам і поготів можна. І додала: - Всі аерозолі та мазі, які стоять в магазинах та аптеках, сертифіковані, а значить, пройшли перевірку на токсичність.

Набризгала я хвалений засіб на одяг і саме комариний час (сутінки) вирушила в їх вотчину - на озеро у парку.

Результат. За 20 хвилин на мене не спокусився ні один кровопивця. Але потім знову почали лунати до болю знайомі "бззз". Скористалася спреєм ще раз. Комарі знову затихли. Знову хвилин на 15. Загалом, антикомарина пшикалка - річ ефективна, але ненадовго. Може, тому що для дітей? Друзі кажуть, що дорослий аерозоль захищає трохи довше. Дивно, значить, нехай діти страждають?