Як венеричні хвороби змінили наше життя?

Наші далекі предки не були надто стриманими в своїх пристрастях, але після того як вони почали вести осілий спосіб життя, розпуста вийшла з моди.

Усе життя провести з одним партнером не здається досить гарною ідеєю, принаймні, з точки зору еволюції.

Чоловіча сперма виробляється швидко, її багато і, отже, у важливому питанні продовження роду покладатися лише на одну жінку, яка, до того ж, буде довго виношувати дитину, виглядає не дуже розумним.

Жінка також може отримати більшу вигоду від наявності різних партнерів. Якщо раптом діти від одного батька матимуть генетичні хвороби, потомство від інших чоловіків збільшує шанси на продовження роду.

Саме тому моногамія вкрай рідко зустрічається в природі, як серед ссавців, так і серед багатьох інших груп тварин.

Те саме можна сказати і про людські суспільства, багато з яких дозволяють мати багато жінок. За одним із досліджень, 83% культур схвалюють полігамію, хоча навіть у таких суспільствах, за визнанням багатьох, далеко не всі можуть собі дозволити мати кілька дружин з економічних причин.

Отже, якщо моногамія не є настільки корисною, чому більшість культур надають їй перевагу?

Останні дослідження проливають світло на причини цього. Автори статті в науковому журналі Nature Communications, зазначають, що потужним рушійним фактором моногамії у ранніх сільськогосподарських суспільствах, вочевидь, стали інфекцій, які передаються статевим шляхом (ІПСШ).

Моногамія стає дедалі більш поширеним явищем під час неолітичної революції приблизно 8 тисяч років тому, коли мисливці-збирачі почали вести більш осілий спосіб життя і зайнялись землеробством. Полігінія (багатоженство) почала поступово зникати, відзначають вчені.

Але навряд чи причинами цього стали зміни у суспільній моралі, оскільки такі речі потребують багато зусиль і часу.

"Якщо певна поведінка здається вам неприйнятною, ви повинні витратити багато часу на боротьбу з нею, на створення нових соціальних інститутів або норм", – пояснює провідний автор дослідження Кріс Баух з Університету Ватерлоо в Канаді.

Наприклад, щоби запобігти злочинам, ми маємо створити і фінансувати поліцію.

Разом із Річардом Макелретом з Інституту еволюційної антропології Макса Планка в Німеччині, Баух намагається зрозуміти, чому деякі людські спільноти почали вимагати від своїх членів моногамії.

Кріс Баух стверджує, що у маленьких групах мисливців-збирачів, які нараховували не більше ніж 20-30 дорослих чоловіків і жінок, венеричні захворювання не становили серйозної загрози. Навіть якщо деякі з них і передавалися окремим членам групи, з точки зору еволюції, вони не мали можливості швидко поширюватись, і, як правило, поступово згасали.

Ситуація зовсім інша в аграрних суспільствах, населення яких стрімко збільшується. Статеві інфекції у великих групах, які практикують полігінію, будуть швидко поширюватися і можуть спричинити ендемію. Критична маса людей постійно підтримуватиме ІПСШ, і вони ніколи не зникатимуть.

Саме тому, на думку Бауха і Макелрета, великі суспільства обирають моногамний спосіб життя. Караючи тих, хто його не дотримується, вони насправді намагаються протистояти поширенню захворювань.

За допомогою комп'ютерної моделі вчені спробували уявити, що відбувалося б у великих суспільствах, якби не існувало моногамії. "Ця модель враховує розмір популяції і статеву поведінку її членів, і таким чином обчислює швидкість поширення інфекцій", – пояснює Кріс Баух.

Сьогодні ми вміємо лікувати більшість венеричних інфекцій, а от у минулому їхні наслідки могли бути дуже руйнівними. Спалах сифілісу, хламідіозу або гонореї в давні часи міг призвести до безпліддя або ще гірших наслідків.

Утім, моногамія має й інше пояснення. Деякі вчені вважають, що її двигуном було піклування про потомство.

2013 року Кіт Опі з Університетського коледжу Лондона і його колеги опублікували дослідження, яке стверджувало, що моногамія має вирішальне значення для виживання потомства. Учені також зазначали, що моногамія має досить зловісне походження.

Якщо батько залишається зі своїми дітьми, він захистить їх від конкуруючих самців, які можуть їх вбити, щоби жінка знову була здатна зачати.

"Таким чином, чоловіки, які не захистять своє потомство, мають мало шансів на продовження роду, – наголошує Кіт Опі. – Це не добре й для жінок, але для чоловіків це має згубні наслідки".

Іншими словами, на думку вченого, моногамія стала способом протистояти дітовбивству. Теорія Бауха і Макелрета вченого не переконує.

"Я розумію, що теоретично венеричні захворювання могли дещо вплинути на зменшення невпорядкованих статевих стосунків, але що вони могли змусити суспільство добровільно перейти до моногамії, здається мені малоймовірним, – пояснює вчений. – Моделювання Бауха і Макелрета не ґрунтується на реалістичних припущеннях".

Згідно з дослідженням 2009 року, питання спадщини також могли зіграти роль. У сільськогосподарських суспільствах земля стала дефіцитним товаром. Її розподіл між численними спадкоємцями істотно знизив би її вартість. А соціальна моногамія, таким чином, дозволяла успадковувати майно батьків лише справжнім спадкоємцям.

"Моногамний шлюб виник в Євразії після встановлення інтенсивного землеробства, оскільки право власності на землю стало критичним як для виробництва, так і для виживання роду", – пояснюють вчені.

Інше питання, якому не приділяється уваги в моделі Бауха і Макелрета, це те, що трапилося би зі "зрадниками" – чоловіками, які би не підкорилися моногамним правилам суспільства і продовжували б вести невпорядковане статеве життя. Дослідник Дітер Лукас із Кембріджського університету спробував знайти відповідь.

"Таким "зрадникам" навряд чи довелося б заплатити надто високу ціну за свою розпусту, – вважає науковець. – Бо перш ніж вони стали би безплідними чи померли від венеричних хвороб, вони б залишили чимало нащадків".

Існує ще кілька пояснень виникнення моногамії, серед яких не останнє місце посідає жіноча конкуренція і захист від можливих суперниць.

Кріс Баух, між тим, не вважає, що ці фактори суперечать його теорії. "Вочевидь, виникненню моногамії сприяли різні причини", – відзначає вчений. Особливо, якщо врахувати, наскільки різноманітними є людські суспільства.

Сучасне суспільство винайшло більш ефективні способи протистояти венеричним захворюванням, зокрема користуватися презервативами. Програми, які заохочують утримуватися від сексуальних стосунків до шлюбу, виявилися переважно неефективними.