Як харчування змінює кишкові бактерії та впливає на ризик Альцгеймера

В оглядовій статті польських науковців проаналізовано, як харчування змінює кишкові бактерії та потенційно впливає на ризик Альцгеймера, а також які продукти можуть сприяти уповільненню старіння мозку. Аналіз наявних даних, опублікований в Nutrients, показує, що дієта може відігравати важливу роль у профілактиці хвороби Альцгеймера.

Фахівці проаналізували, як харчування впливає на мікробіоту кишківника і через неї — на процеси в мозку, включаючи запалення та ліпідний обмін.

Уявіть, що ваш кишківник і мозок — це два міста, з'єднані супершвидкісною магістраллю. Цією магістраллю постійно курсують сигнали в обидва боки. Мільярди бактерій у кишківнику, наче маленькі робітники на фабриці, переробляють їжу, яку ви їсте, і виробляють різні речовини. Деякі з цих речовин — корисні «посилки» для мозку, а інші — шкідливі, що можуть викликати проблеми.

Баланс мікробів визначає, чи будуть вироблятися захисні коротколанцюгові жирні кислоти або, навпаки, токсичні метаболіти, що прискорюють нейродегенерацію.

Тобто, коли корисні бактерії отримують правильну їжу (наприклад, клітковину з овочів), вони виробляють речовини, що є паливом та захисним щитом для наших клітин і зменшують запалення по всьому тілу. А от коли переважають шкідливі бактерії, що живляться цукром і нездоровими жирами, вони створюють токсини, які можуть проникати в кров і з часом пошкоджувати мозок, прискорюючи його старіння.

Найбільш сприятливий ефект показали середземноморська дієта, DASH та їх гібрид MIND. Ці раціони багаті на клітковину, омега-3 та поліфеноли, підтримують ріст корисних бактерій і асоційовані з нижчим ризиком когнітивного зниження.

Іншими словами, такі системи харчування, що базуються на овочах, фруктах, цільних злаках, рибі та оливковій олії, — це справжній бенкет для наших добрих бактерій. Клітковина — це їхня улюблена їжа, омега-3 жирні кислоти (з риби) борються із запаленням, а поліфеноли (антиоксиданти з ягід, чаю, овочів) захищають клітини від пошкоджень. Коли мікроби щасливі, вони краще захищають і кишківник, і мозок, що допомагає зберегти ясність розуму на довгі роки.

Серед обговорюваних підходів як перспективний напрямок досліджень виділяється модифікована «кето-середземноморська» схема, яка поєднує кетоз з антиоксидантним профілем, прагнучи зберегти надходження клітковини.

Це цікавий експеримент: взяти переваги кето-дієти (коли тіло використовує жири як основне паливо, що може бути корисним для мозку) і поєднати їх із багатством середземноморського раціону. Мета — отримати подвійну користь, не позбавляючи корисних бактерій їхньої головної їжі — клітковини.

Навпаки, західний тип харчування, заснований на перероблених продуктах і надлишку цукру та жирів, зменшує різноманітність мікробіоти та підвищує рівень запальних молекул.

Тут усе навпаки: фастфуд, солодощі та оброблена їжа — це їжа для «поганих хлопців» у нашому кишківнику. Вони починають домінувати, а різноманітність корисних бактерій падає. Уявіть, що замість різнобарвного квітучого саду у вас залишається поле, заросле одним видом бур'яну.

Це посилює пошкодження бар'єрів кишківника і мозку, прискорюючи розвиток деменції.

Стінка нашого кишківника — це щільний паркан із охороною. Неправильна їжа діє як руйнівна сила: вона зменшує кількість «хороших охоронців» (корисних бактерій) і робить у паркані дірки. Через ці дірки в кров можуть просочуватися шкідливі речовини та запальні молекули, які потім подорожують до мозку і пошкоджують його власний захисний бар'єр. Це ніби відкрити ворота для ворогів, що прискорює руйнування клітин мозку.

Вчені також відзначають потенціал пребіотиків, пробіотиків та поліфенолів морських водоростей, здатних відновлювати еубіоз і стримувати запалення.

Щоб було зрозуміло: пробіотики — це самі корисні бактерії (як у йогурті чи квашеній капусті), ніби десант нових солдатів для вашої кишкової армії. А пребіотики — це їжа для них (клітковина з цибулі, бананів, часнику), їхній «сухпайок», що допомагає їм рости та розмножуватися. Еубіоз — це і є той самий ідеальний баланс, коли в армії достатньо солдатів і вони добре нагодовані.

При цьому вони підкреслюють необхідність персоналізованого підходу та клінічних випробувань, щоб підтвердити причинно-наслідковий зв'язок між дієтою, мікробіотою та ризиком хвороби Альцгеймера.

Чому це важливо? Тому що кишкова мікрофлора кожної людини унікальна, як відбиток пальця. Те, що ідеально працює для одного, може бути менш ефективним для іншого. Науковцям потрібно точно довести, що саме дієта спричиняє зміни в мозку через бактерії, а не просто є одним із багатьох факторів, які існують паралельно.