Вчені виявили ключ до повільного старіння

Вчені з Корнеллського університету, Гарварда та Університету Арізони виявили, що стійкі соціальні переваги пов'язані з уповільненням біологічного старіння та нижчим рівнем запалення в організмі. Дослідження опубліковано в журналі Brain, Behavior, & Immunity — Health.

Уявіть, що у вашого тіла є свій «біологічний» вік, який може не збігатися з віком у паспорті. Це дослідження показує, що стабільне та щасливе життя — з гарною освітою, друзями та підтримкою — допомагає цьому біологічному віку «відставати». Тобто, ваше тіло старіє повільніше, ніби воно перебуває у сприятливіших умовах.

Робота базується на даних 1064 дорослих учасників довгострокового проєкту MIDUS (Midlife in the United States). Автори використовували комплексний показник — «кумулятивну соціальну перевагу» (CSA), який оцінював різноманітні аспекти життя, включаючи рівень освіти, фінансову стабільність, підтримку від родини та друзів, соціальну інтеграцію та відсутність дискримінації.

Інакше кажучи, щоб виміряти «якість життя», вчені не просто питали людей, чи щасливі вони. Вони створили своєрідний «індекс успішності», куди включили все одразу: чи є у вас хороша освіта та стабільний дохід, чи можете ви розраховувати на допомогу близьких, чи є у вас коло спілкування і чи не стикаєтеся ви з несправедливістю. Чим вищий цей загальний бал, тим більше у людини соціальних переваг.

З'ясувалося, що вищий рівень CSA був пов'язаний з повільнішим темпом епігенетичного старіння (за біомаркерами, відомими як «епігенетичні годинники»). Крім того, у таких учасників спостерігався нижчий рівень інтерлейкіну-6 — ключового маркера хронічного запалення, яке пов'язують із прискореним старінням.

Що це означає? Уявіть, що ваша ДНК — це інструкція до тіла, а епігенетика — це позначки на полях цієї інструкції, які з часом зношуються. «Епігенетичний годинник» вимірює цей знос. У людей з високим «індексом успішності» ці позначки були в набагато кращому стані, тобто їхні клітини старіли повільніше. А інтерлейкін-6 — це як сигнал тривоги в організмі. Коли він постійно підвищений, це виснажує тіло. У соціально успішних людей цей «сигнал тривоги» лунав значно тихіше.

При цьому дослідники не виявили значущих зв'язків CSA з гормонами стресу — кортизолом, кортизоном та катехоламінами. Це вказує на те, що ключовий механізм впливу соціальних факторів на старіння може бути пов'язаний саме із запальними процесами та епігенетикою, а не з класичною стресовою реакцією.

Простіше кажучи, можна було б подумати, що вся справа у стресі: хороше життя — менше стресу. Але аналізи не показали прямого зв'язку з гормонами, які відповідають за реакцію «бий або біжи». Це натякає на щось глибше: позитивні соціальні фактори впливають не стільки на наші миттєві реакції, скільки на довгострокові фонові процеси в організмі — роботу генів та імунної системи.

Автори зазначають, що підтримання соціальних контактів — це не лише психологічна підтримка, а й фізіологічний ресурс організму. Результати дослідження підтверджують, що соціальні переваги буквально «вбудовані» в біологічні механізми здоров'я і можуть бути важливим фактором для уповільнення старіння та продовження активного життя.

Спілкування з друзями, підтримка родини та стабільність у житті — це не просто те, що змушує нас почуватися добре. Це реальне «паливо» для нашого тіла. Позитивні соціальні умови стають частиною нашої біології, допомагаючи організму на клітинному рівні залишатися молодшим і здоровішим якомога довше.