Шантаж замість списання суверенних боргів: Захід годує Україну обманом і демагогією

Верховний представник ЄС із зовнішньої політики і політики безпеки Кетрін Ештон в середу 5 лютого 2014 зустрілася в Києві окремо з лідерами євромайданной опозиції а після вже з президентом України Віктором Януковичем. Президентська адміністрація не розкрила деталей зустрічі і змісту переговорів президента Януковича з верховним представником ЄС Ештон. Однак сама Ештон у середу ввечері провела коротку зустріч з журналістами, на якій вона говорила про зміст передбачуваної допомоги Україні у випадку, якщо українське керівництво все-таки прийме умови Заходу і передасть владу опозиції.

Зокрема, Ештон повідомила журналістам, що мова йде не тільки про укладення асоціацію з Євросоюзом і навіть зовсім не про "великі порції готівки". Насправді, пакет допомоги Заходу, за словами Ештон, включає в себе беззмістовне - " певного роду підтримку, включаючи ноу -хау, технічні можливості, ресурси, які можуть бути надані, роль інститутів у всьому світі, роль держав - членів ЄС". Подібні розпливчасті обіцянки стали відповіддю Брюсселя на заклик лідера опозиції Яценюка в Мюнхені : " Україна відчайдушно потребує плана Маршалла - не в військовому положенні - для того, щоб стабілізувати політичну та економічну ситуацію". Однак актуальна проблема тепер коштує вже в іншій площині. Якщо Росія не перезапустить потік грошових коштів на Україну, або, якщо Захід не знайде йому заміну, то Україна буде змушена в самий найближчий час або оголосити дефолт за деякими зі своїх боргових зобов'язань, або девальвувати свою валюту, курс якої і без того різко впав в останні дні через сумніви в можливості швидкого виходу з гострої політичної кризи.

Отже, остаточно з'ясувалося, що мюнхенська заява верховного представника ЄС про "значну короткострокову фінансову допомоги" Україні спочатку було блефом Заходу і пропагандистським посилом до неабияк вимотала Євромайдану. Замість грошей Україні з Брюсселя обіцяють: демократичне " ноу -хау ", " технічні можливості", під якими, правда, не слід розуміти техніку в фізичному сенсі цього слова, і якісь ресурси, " які можуть бути надані ", а можуть і ні. Плюс Ештон говорила про "роль інститутів", під якою можна розуміти все що завгодно, аж до співчуття та моральної підтримки Брюсселя. Наступного дня прем'єр -міністр Польщі Дональд Туск на своїй прес- конференції підтвердив, що " не слід очікувати, що Європа приготувала якісь великі ресурси для України ". Більш того, за словами Туска, " анархія політичного життя на Україні ускладнює надання розумної та ефективної допомоги". Таким чином, готове і виправдання, чому фінансова допомога Києву навіть не визначена - через " анархії " у Києві.

Тут треба усвідомити, що серйозна розмова про фінансову допомогу в Європі може вести зараз виключно Німеччина, але поки що міністр фінансів цієї країни - Шойбле займається Грецією і зберігає багатозначне мовчання з української нагоди. 6 лютого німецьке видання Die Zeit на своїх сторінках констатувало : "Янукович більше не може тягнути час. Готовність виручити Київ за допомогою кредитів - це тільки початок. Уже скоро буде потрібно значно більше грошей".

Однак гра навколо уявної " фінансової допомоги" Україні триває. 6 лютого 2014 Європейський парламент ухвалив резолюцію щодо ситуації на Україні, в якій закликав Європейський Союз розпочати підготовку санкцій проти винних у насильстві над активістами Євромайдана. Тут же європарламентарі закликали ЄС, США, Міжнародний валютний фонд та інші фінансові установи продовжити підготовку пакету фінансової допомоги Києву для подолання економічної та політичної кризи на Україні. Зрозуміло, фінансова допомога Заходу буде представлена ​​в тому випадку, якщо влада перейде до опозиції. Умовами "допомоги " Україні, яка переживає безпрецедентне падіння національної валюти, названі припинення політичного протистояння, відмова від насильства і реформи в економіці. У ході дебатів депутати Європарламенту закликали ЄС підготувати "довгостроковий пакет конкретної фінансової підтримки для України ", який слід запропонувати "надійному новому тимчасовому уряду ".

МЗС України розкритикував резолюцію Європарламенту за " упереджені оцінки". Однак сам, у свою чергу, " високо оцінив " ініціативу саме фінансової допомоги європарламентарів. " Слід зазначити далекоглядні сигнали, висловлені під час вчорашніх дебатів в Європейському парламенті від імені високого представника ЄС та Європейської комісії, згідно з якими стратегія ЄС щодо України зосереджується не навколо санкцій, а навколо діалогу та взаємодії, у тому числі на основі визнання європейської перспективи України ", - багатозначно йдеться в повідомленні міністерства закордонних справ України.

Голова Європейської ради Херман ван Ромпей в ході української кризи двічі публічно вказав на Польщу як позитивний приклад розвитку для європейської перспективи України. Подібний приклад порівняння нинішнього стану Польщі та України, дійсно, виглядає візуально переконливо для частини українських громадян, смотрящих " в Європу". До початку 1990 -х років Польща при порівняно близьких обсягах ВВП за своїм індустріальним розвитком значно поступалася Україні, в тому числі і в сучасному научноємкому секторі. Однак за останні двадцять років визначився триразовий розрив за показниками ВВП між Польщею та Україною. Реальний ВВП Польщі за цей час подвоївся і, що примітно на тлі тільки 45 % зростання спочатку більш розвинених промислово і соціально в регіоні Угорщини та Чехії. Коефіцієнт зростання Словаччини щодо Польщі за цей час склав 75 %.

Звичайно, фактор старту Польщі з більш низького рівня, особливо у випадку порівняння з Чехією, не можна скидати з рахунку. Що стосується іншого, то досягнення Польщі слід порівнювати таки не з Україною, а з "братньою " для поляків Угорщиною. У роки кризи 2008-2012 року Польща за всіма показниками обійшла Угорщину, і це при тій обставині, що Угорщина до 1990 -му була краще готова до входження в ринок. І потім, Угорщина за минулі 20 років освоїла на душу населення значно більше іноземних інвестицій, ніж Польща. Знайомі польські спостерігачі напередодні кризи 2008 року відзначали, що Угорщина має більш насичений сучасною промисловістю простір. " У вас в кожному селі по заводу ", - говорили поляки, і, тим не менш, восени 2008 року в переддефолтному стані виявилася все-таки Угорщина, а не Польща.

Тут істотне значення має те, що Польща при старті в 1990 -і роки, на відміну від Угорщини, отримала значимий бонус : списання в 1994 році половини своїх боргів за угодою з лондонським клубом кредиторів Польщі. Загальний зовнішній борг Польщі зменшився з $ 47 млрд в 1992 році до $ 42,1 млрд в 1997 році. В умовах списаного боргу Польща після 1994 року активно набирала нові борги. Угорщина, на відміну від Польщі з її списаним боргів, на сьогоднішній день має національний борг, який безперервно нагромаджувався з 1970 -х років - початку ігор кадаровской Угорщини з МВФ. За статистикою Eurostat, на третій квартал 2013 року національний борг Польщі склав 940.182 млн польських злотих або 58 % від ВВП країни. Національний борг Угорщини - 23.088.951 млн. угорських форинтів або 80,2 % від ВВП країни. Очевидно, що більш скромні показники розвитку Угорщини в порівнянні з Польщею останні 20 років були обумовлені в значній мірі більшим борговим навантаженням на Угорщину.

До чого ми ведемо цю розмову? Уж, якщо Херман ван Ромпей заговорив про прикладі Польщі для України, то він повинен вказати на цей примітний факт - списання польських боргів Заходом. Інакше його заява - це проста пропаганда. Якщо Захід, дійсно, хоче допомогти Україні на її " шляху до Європи ", то він повинен саме зараз в конкретній переддефолтній ситуації списати українські борги. Інакше, вся розмови, які зараз веде Ештон і європарламент про майбутню "допомоги " Україні, є простим обманом і демагогією. Україна, в особі опозиції, в сформованих умовах слід вимагати від Заходу не тільки короткострокової фінансової допомоги чи фундаментального плану Маршалла, але істотного списання частини суверенних боргів України для полегшення обслуговування поточного боргового навантаження.

Поки що за всіма розмовами Заходу про фінансову допомогу Україні ховається Міжнародний валютний фонд, до послуг якого і запропонують вдатися опозиціонерам у разі створення тимчасового уряду. 6 лютого 2014 на брифінгу у Вашингтоні директор департаменту зовнішніх зв'язків МВФ Джеррі Райс заявив, що Міжнародний валютний фонд, як і раніше, готовий до співпраці з Україною, проте на сьогоднішній день не бачить якоїсь зацікавленості нинішніх українських властей у спільній роботі. МВФ чекає.

Тим часом, обговорення умов капітуляції Януковича триває. 6 лютого 2014 до Києва з дводенним візитом на Україну прибула заступник держсекретаря США Вікторія Нуланд. Вона планує провести зустрічі з президентом України Віктором Януковичем і лідерами опозиції. Вожді Євромайдана влаштували в Києві до її приїзду огляд і значну демонстрацію своїх сил. Загони " самооборони" Євромайдана зробили загрозливий марш у напрямку до Верховній раді. Правда, не досягнувши мети, вони повернулися назад. " Попереджувальний похід навколо урядового кварталу завершений", - заявив зі сцени " комендант " Євромайдана Андрій Парубій. Пропозиції Януковичу з боку Заходу супроводжуються відкритим шантажем з табору екстремістів.